ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" червня 2011 р. Справа № 2a-1882/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн., -
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.
08.06.2011 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України суд виносить ухвалу про відкриття скороченого провадження, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Ухвала про відкриття скороченого провадження з доданими до неї документами отримана відповідачем 13 червня 2011 року.
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.12.2010 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 221597 про порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час експлуатації громадянином ОСОБА_1 легкового автомобіля, облаштованого як таксі, у зв'язку з відсутністю у нього ліцензійної картки (а.с. 7).
Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, у встановлений час 07.12.2010 року для участі в розгляді справи не прибув (а.с. 7).
Постановою начальника Територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області від 07.12.2010 року № 101971 за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до норм абзацу 4 частини 1 статті 60 цього Закону до відповідача застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с. 8).
08.12.2010 року постанова направлена відповідачу листом № 09-3-20/5044 (а.с.9).
Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Постанова № 1567) до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не була оскаржена.
Відповідно до повідомлення територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 28.04.2011 року відповідач на момент перевірки не отримав ліцензії на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.10).
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно статті 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Вказаною статтею Закону передбачені документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, а саме, для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України, а для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до пункту 28 Постанови № 1567 під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Статтею 6 Закону визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі.
Відповідно до підпунктів 21, 27 Постанови № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до пункту 28 Постанови № 1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідач у передбачений законом термін суму застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 510,00 грн. добровільно не сплатив, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Крім того, змістовний аналіз норм Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08 вересня 2004 року "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті", а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що Головавтотрансінспекція та її структурні підрозділи на місцях, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що уповноважений застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно - господарські санкції, у випадку невиконання такими порушниками вимоги про їх сплату у добровільному порядку вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно винесена постанова від 07.12.2010 року № 101971 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510,00 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход бюджету фінансові санкції по постанові від 07.12.2010 року № 101971 в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Постанову звернути до негайного виконання.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.
Постанова складена 24.06.2011 року о 13:45 год.