11 липня 2011 року (16 год. 35 хв.) Справа № 2а-0870/4548/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 17.05.2011,
ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.09.2009,
відповідача: ОСОБА_3, довіреність №3528/10/10-010 від 30.05.2011,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія «Економ Плюс»
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
09.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія «Економ Плюс» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0002972308 від 27.05.2011.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки позивача не відповідають вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, а саме: висновки відповідача про несвоєчасне роздрукування позивачем фіскальних звітних чеків №1827 за 04.07.2010, №1810 за 04.07.2010, №1887 за 16.09.2010, незберігання позивачем фіскального звітного чеку №1965, порушення ведення обліку товарних запасів щодо обліку нестачі на загальну суму 59,75 грн. Посилання відповідача на порушення, які фактично не були встановлені актом перевірки, а саме: порушення порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій, не щоденне роздрукування фіскального звітного чеку №1788 за 27.05.2010, були встановлені поза межами перевірки позивача.
Ухвалою від 14.06.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 22.06.2011.
У судове засідання, призначене на 22.06.2011 сторони не прибули. 22.06.2011 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, клопотання просив розглянути за відсутності його представника.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін судове засідання було відкладене на 07.07.2011.
У судовому засіданні 07.07.2011 оголошувалась перерва до 11.07.2011, для надання позивачем додаткових доказів на обґрунтування своєї правової позиції.
У судовому засіданні 11.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначивши, що перевірка магазину позивача була проведена відповідачем не 17.05.2011, як зазначено в оскаржуваному рішенні, а 11.05.2011, як це зазначено в самому акті. Акт був складений саме 11.05.2011. Чинним законодавством не передбачена можливість проведення перевірки вже після її фактичного проведення, відтак, висновки відповідача, викладені в додатку до акту перевірки не можуть бути враховані під час прийняття рішення за наслідками перевірки позивача, а повинні були бути викладені в окремому акті перевірки. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки звітні фінансові чеки були роздруковані протягом 24 годин з моменту вчинення першої розрахункової операції, а фіскальний звітний чек №1965 був наявний у позивача. Відтак, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 11.07.2011 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема зазначивши, що під час проведення перевірки магазину позивача були встановлені порушення ним п.п. 5, 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме: нездійснення щоденного роздрукування звітів №1827 за 04.07.2010, №1810 за 04.07.2010, №1884 за 16.09.2010 та № 1788 за 27.05.2010, незберігання фіскального звітного чеку №1965 у КОРО №0826003567/3254/52-1720, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації - встановлено нестачу ТМЦ на суму 59,75 грн. Крім того, відповідачем було встановлено порушення порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій та не щоденне роздрукування фіскального звітного чеку №1788 за 27.05.2010. Через виявлені порушення оскаржуваним рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції, які були розраховані за кожне порушення шляхом множення суми санкції, передбаченої законодавством на кількість однорідних порушень з наступним складанням цих сум, на загальну суму 2210 грн. Стосовно того, що перевірка проводилась 11.05.2011, а акт перевірки складений 17.05.2011, зазначив, що 17.05.2011 цей акт був зареєстрований у відповідача. Вважає, що рішення прийняте відповідачем на підставі та в межах повноважень наданих позивачу законодавством України, тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 11.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
11.05.2011 відповідачем було проведено перевірку дотримання порядку здійснення позивачем розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, обігу підакцизних товарів, магазину позивача, розташованого по вул. 8 Березня, 58 в м. Запоріжжі.
За наслідками перевірки відповідачем 11.05.2011 був складений акт, який 17.05.2011 відповідачем був зареєстрований за №0138/08/26/23/34268112.
Згідно висновків акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265), які відповідно до п. 2.2.14 акту перевірки полягають в тім, що позивачем не здійснювалось щоденне друкування фіскального звітного чеку №1827 за 03.07.2010, роздрукованого 05.07.2010, та незберігання Z-звіту №1965 у КОРО №0826003367/3254/52-1720, зареєстрованій у відповідача 01.07.2010; нездійснення щоденного друкування фіскальних звітних чеків №1810 за 04.07.2010, роздрукований 05.07.2010, та №1884 за 16.09.2010, роздрукований 17.09.2010; порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме згідно відомості ТМЦ встановлено нестачу на загальну суму 59,75 грн.
Крім того, у невстановлену судом дату, відповідачем було складено додаток до акту перевірки від 11.05.2010, у якому встановлені наступні порушення позивача: розрахункова книжка ведеться з порушенням: перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці не зазначено дату початку використання; у коринці та у відривній частині РК не вказується повна сума розрахунків вручну; порушено цілісність засобу контролю на РК п. 9.1, 9.2, 9.12 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 №614, зареєстрованого в Мінюсті України 05.12.2001 за №106/5297, п. 5 ст. 3 Закону №265; не щоденне друкування Z-звіту денного №1788 за 27.05.2010, роздрукований 28.05.2010, порушено п. 9 ст. 3 Закону №265.
27.05.2011 відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0002972308, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення п. 5, 9, 12 ст. 3 Закону №265, на підставі акту перевірки №0138/08/26/23/34268112 від 17.05.2011, в сумі 2210,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача суд виходить з наступного.
Щодо порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону №265:
Пунктом 9 статті 3 Закону №265 встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно із п 4 ст. 17 Закону №265 за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі облік розрахункових операцій встановлена відповідальність таких суб'єктів господарювали у вигляді фінансових санкцій в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що фіскальні функції - це здатність РРО забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Цією ж статтею визначено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. Отже роздрукування фіскального звітного чеку є фіскальною функцією РРО.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно із визначенням, наведеним в абз. 11 п. 2 вказаних вимог - Z-звіт є денним звітом з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.
Відповідно до абзацу 15 п. 2 зазначених вимог зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z -звіту.
При цьому, у додатку до Вимог міститься примітка, згідно якої підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
Як встановлено у судовому засіданні, згідно наданих представником позивача фіскальних чеків (копії яких містяться в матеріалах справи), №1000 за 04.07.2010 перша розрахункова операція після роздруківки фіскального звітного чеку №1826 за 03.07.2010 була проведена о 7 год. 59 хв. 04.07.2010, фіскальний звітний чек №1827 за 04.07.2010, роздрукований 05.07.2010 о 7 год. 48 хв.; №7380 за 04.07.2010 перша розрахункова операція після роздрукування фіскального звітного чеку №1809 за 03.07.2010 була проведена о 8 год. 23 хв., фіскальний звітний чек №1810 за 04.07.2010 роздрукований 05.07.2010 о 7 год. 45 хв.; №1109 за 16.09.2010 перша розрахункова операція після роздрукування фіскального звітного чеку № 1883 за 15.09.2010 була проведена о 7 год. 59 хв., фіскальний звітний чек № 1884 за 16.09.2010 роздрукований 17.09.2010 о 7 год. 42 хв.
Таким чином, враховуючі викладені вище обставини, суд вважає, що фіскалізація підсумкових даних була проведена позивачем у межах 24 годин, а тому висновок податкового органу викладений в акті перевірки щодо незабезпечення позивачем щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків № № 1827, 1810 та 1884 є безпідставними.
Стосовно висновку відповідача про не зберігання позивачем фіскального звітного чеку №1965 від 18.11.2010, суд зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що зазначений чек наявний у позивача і представник відповідача підтвердив цю обставину в судовому засіданні 07.07.2011, тому висновки відповідача про відсутність цього чеку спростовується наявною в матеріалах копією цього чеку з КОРО №0826003367/3254/52-1720.
Щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265:
Пунктом 12 статті 3 Закону №265 встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до вимог ст. 20 Закону №265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма чітко визначає, що така санкція застосовується лише в разі реалізації не облікованих товарів. У разі ж, коли обліковані товари відсутні у суб'єкта господарювання, їх реалізація є неможливою та не відбувається. Як встановлено актом перевірки у позивача була виявлена нестача облікованих товарів, а саме 2-х пляшок горілки «Благов класичний» ємністю 0,5 л, загальною вартістю 48,80 грн. та однієї пляшки горілки на березових бруньках ємністю 0,2 л за ціною 10,95 грн.
Відтак, висновок відповідача про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265 та застосування до позивача фінансових санкцій за виявлену нестачу ТМЦ не ґрунтується на вимогах Закону №265, а тому є протиправним.
Щодо висновків про порушення позивачем п. 5, 9 ст. 3 Закону №265, викладених в додатку до акту перевірки, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Ані Податковим кодексом України, ані наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» не передбачено право відповідача оформлювати виявлені порушення податкового законодавства в формі додатку до акту.
Разом з тим, зазначені нормативні акти чітко визначають, що в разі виявленні порушення вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, такі порушення повинні бути встановлені лише актом перевірки.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За таких обставин, єдиним носієм доказової інформації про факт порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, є акт перевірки, а не додаток до такого акту.
Усі порушення вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, мають бути встановлені лише актом перевірки.
Відповідно до вимог ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відтак, додаток до акту перевірки не є носієм доказової інформації, а відтак не є належним та допустимим доказом в значенні ст. 70 КАС України, тому не береться судом до уваги.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Невиконання суб'єктом господарювання будь-якого з обов'язків, визначеного ст. 3 Закону №265, не залежно від кількості днів чи разів вчинення такого порушення, є єдиним порушенням, тому санкції за такі порушення не повинна ставитись у залежність від кількості однорідних порушень. До однорідних порушень повинна застосовуватися в санкція у єдиному розмірі, визначеному відповідною нормою Закону №265.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія «Економ Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя №0002972308 від 27.05.2011.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Постанова виготовлена у повному обсязі 15.07.2011.