07 липня 2011 року (16 год. 25 хв.) Справа № 2а-0870/4566/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,
за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1
розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
04.01.2011 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач 1), державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Миколаєнко Яни Яківни (далі - відповідач 2), начальника Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Дьомушкіна Романа Васильовича (далі - відповідач 3), в якому позивач, після уточнення позовних вимог 05.04.2011, просив: визнати незаконною та скасувати постанову відповідача 2 від 09.03.2010 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документу) і виконання рішення суду; визнати протиправними дії відповідача 2, яка не направила позивачу постанову від 09.03.2010 у триденний строк, тобто приховала від позивача свою постанову; визнати протиправними дії відповідача 2, яка знищила виконавчий лист №2а-8\10 від 10.02.2010; визнати протиправними дії відповідача 2, яка відмовилася повідомляти позивача про прийняте рішення, погрожувала позивачу; зобов'язати відповідача 2 негайно усунути порушення - відновити виконавче провадження по виконавчому листу №2а-8\10 від 10.02.2010; зобов'язати відповідача 2 негайно усунути порушення - повернути виконавчий лист №2а-8\10 від 10.02.2010 у виконавче провадження; зобов'язати відповідача 2 негайно усунути порушення - винести постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2а-8\10 від 10.02.2010; визнати протиправними дії відповідача 3, який порушив вимоги ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» та не проконтролював за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання відповідачем 2 рішень, постанов і дій. Як наслідок відповідач 3 не угледів порушень державного виконавця і затвердив протиправну постанову, на особистому прийомі відповідач 3 вів себе нечемно і на прості питання про затримку виконання рішення суду у відповідь насміхався, вів себе по-хамськи порушуючи присягу державного службовця, і цинічно погрожував викликом міліції саме нібито через неправомірні дії позивача; зобов'язати відповідача 2, відповідача 3 та відповідача 1 - подати звіт про виконання постанови суду від 20.01.10 та виконавчого листа №2а-8\10 від 10.02.2010.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 2 неправомірно виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Вільнянським районним судом Запорізької області, своєчасно не повідомив позивача про прийняття такої постанови, а відповідач 3 не проконтролював правомірність видання відповідачем 2 такої постанови.
Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області Надворної О.С. від 05.01.2011 провадження у справі було відкрите.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.05.2011 адміністративна справа передана за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 14.06.2011 справа була прийнята до провадження судді Запорізького окружного адміністративного суду Киселя Р.В., судове засідання призначене на 20.06.2011.
У судове засідання 20.06.2011 відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, без поважних причин не прибули, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надіслали, заперечень проти позову не надали.
В судовому засіданні 20.06.2011 представником позивача було заявлене клопотання про витребування у відповідача 1 матеріалів виконавчого провадження, в тому числі постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.03.2010 та докази направлення позивачу цієї постанови та виконавчого листа.
Ухвалою суду від 20.06.2011 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 20.06.2011, за клопотанням представника позивача, провадження у справі було зупинено до 07.07.2011.
Ухвалою суду від 07.07.2011 провадження у справі поновлено, судове засідання призначене на 07.07.2011.
У судове засідання 07.07.2011 відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Згідно вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні 07.07.2011 представник позивача заявив клопотання про відкликання частини позовних вимог, а саме вимог щодо: визнання протиправними дії відповідача 2, яка не направила позивачу постанову від 09.03.2010 у триденний строк, тобто приховала від позивача свою постанову; визнання протиправними дії відповідача 2, яка знищила виконавчий лист №2а-8\10 від 10.02.2010; визнання протиправними дії відповідача 2, яка відмовилася повідомляти позивача про прийняте рішення, погрожувала позивачу; зобов'язання відповідача 2 негайно усунути порушення - відновити виконавче провадження по виконавчому листу №2а-8\10 від 10.02.2010; зобов'язання відповідача 2 негайно усунути порушення - повернути виконавчий лист №2а-8\10 від 10.02.2010 у виконавче провадження; визнання протиправними дії відповідача 3, який порушив вимоги ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» та не проконтролював за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання відповідачем 2 рішень, постанов і дій. Як наслідок відповідач 3 не угледів порушень державного виконавця і затвердив протиправну постанову, на особистому прийомі відповідач 3 вів себе нечемно і на прості питання про затримку виконання рішення суду у відповідь насміхався, вів себе по-хамськи порушуючи присягу державного службовця, і цинічно погрожував викликом міліції саме нібито через неправомірні дії позивача.
Інші позовні вимоги представник позивача підтримав.
Ухвалою суду від 07.07.2011 позовна заява позивача до відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині вимог щодо: визнання протиправними дії відповідача 2, яка не направила позивачу постанову від 09.03.2010 у триденний строк, тобто приховала від позивача свою постанову; визнання протиправними дії відповідача 2, яка знищила виконавчий лист №2а-8\10 від 10.02.2010; визнання протиправними дії відповідача 2, яка відмовилася повідомляти позивача про прийняте рішення, погрожувала позивачу; зобов'язання відповідача 2 негайно усунути порушення - відновити виконавче провадження по виконавчому листу №2а-8\10 від 10.02.2010; зобов'язання відповідача 2 негайно усунути порушення - повернути виконавчий лист №2а-8\10 від 10.02.2010 у виконавче провадження; визнання протиправними дії відповідача 3, який порушив вимоги ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» та не проконтролював за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання відповідачем 2 рішень, постанов і дій. Як наслідок відповідач 3 не угледів порушень державного виконавця і затвердив протиправну постанову, на особистому прийомі відповідач 3 вів себе нечемно і на прості питання про затримку виконання рішення суду у відповідь насміхався, вів себе по-хамськи порушуючи присягу державного службовця, і цинічно погрожував викликом міліції саме нібито через неправомірні дії позивача - було залишено без розгляду.
У судовому засіданні 07.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у невідкликаній частині, зокрема зазначивши, що оскаржувану постанову він вперше побачив лише в ході судового розгляду цієї справи, оскільки відповідач 2 не надсилав її позивачу. Підстави видання оскаржуваної постанови, наведені у ній, не відповідають змісту правової норми на яку в її тексті посилається відповідач 2. Виконавчий лист, виданий Вільнянським районним судом Запорізької області, з приводу виконання якого прийнято оскаржувану постанову, містить заходи примусового виконання, які підлягають виконанню органами державної виконавчої служби. Крім того, законодавство з питань виконавчого провадження не містить такої підстави відмови у відкритті виконавчого провадження як відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання. Відтак, просив задовольнити позовні вимоги у невідкликаній частині.
У судовому засіданні 07.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.01.2010 по адміністративній справі №2-а-8/10 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до голови Гнарівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Онопко Ірини Іванівни про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконним та скасування рішення було частково задоволено позовні вимоги позивача, визнано незаконним та скасоване рішення п'ятого скликання двадцять сьомої сесії №12 Гнарівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 24.09.2009.
01.02.2010 зазначена постанова набрала законної сили.
10.02.2010 Вільнянським районним судом Запорізької області був виданий виконавчий лист №2а-8/10 з примусового виконання постанови цього суду від 20.01.2010.
05.03.2010 позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача 3 з приводу примусового виконання зазначеного виконавчого листа №2а-8/10, до якої був доданий виконавчий лист.
Постановою відповідача 2 від 09.03.2010 по виконавчому провадженню №19255481 було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого листа №2а-8/10 та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документу. В обґрунтування прийнятої постанови відповідач 2 послався на вимога виконавчого документу перебуває поза межами заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому відповідач 2 послалась на п. 7 ст. 26 цього Закону, як на підставу відмови у прийнятті виконавчого документу до виконання (відкритті виконавчого провадження).
Суд витребував у відповідача докази направлення позивачу цієї постанови та виконавчого листа, проте відповідач такі докази суду не надав. Відтак, за відсутності інших даних, суд доходить висновку, що відповідач не надіслав позивачу оскаржувану постанову та виконавчий лист №2а-8/10.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В обґрунтування оскаржуваної постанови відповідач 2 послався на те, що вимоги виконавчого документа перебувають поза межами заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606), при цьому відповідач 2 керувався п. 7 ст. 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 4 Закону №606, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону №606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
З аналізу норм Закону №606 випливає, що у виконавчому провадженні можуть виконуватися рішення як майнового, так і немайнового характеру (глава 8 Закону №606).
За своєю суттю постанова Вільнянського районного суду від 20.01.2010 по адміністративній справі №2-а-8/10, на виконання якого був виданий виконавчий лист №2а-8/10, є рішенням немайнового характеру, й має виконуватися в спосіб визначений у п. 4 ст. 4 Закону №606.
Відтак, посилання відповідача 2 на те, що виконання судового рішення перебуває поза межами заходів примусового виконання не відповідає вимогам Закону №606.
Крім того, розділом 8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, визначений порядок виконання рішень у немайнових справах.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова є протиправною, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 14, ч. 3 ст. 181 КАС України, а також враховуючи попередній висновок суду про протиправність відмови відповідача 2 у відкритті виконавчого провадження, суд, для забезпечення захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-08/10, виданого Вільнянським районним судом Запорізької області.
Згідно із ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відтак, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 181 КАС України, суд може зобов'язати відповідача 1 надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення ухваленого саме цим судом. Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідачів надати звіт про виконання постанови Вільнянського районного суду Запорізької області не ґрунтується на вимогах закону.
Разом з тим, з огляду на обставини справи, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача 1 надати в місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили подати до суду звіт про її виконання.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в наведеній вище частині.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 181, 267 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Миколаєнко Яни Яківни, начальника Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Дьомушкіна Романа Васильовича про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Миколаєнко Яни Яківни від 09.03.2010 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документу) по виконавчому провадженню №19255481 з примусового виконання виконавчого листа №2а-08/10, виданого Вільнянським районним судом Запорізької області.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-08/10, виданого Вільнянським районним судом Запорізької області.
Відділу Відділ державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області протягом одного місяця з дня набрання постановою суду законної сили подати до суду звіт про виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Постанова виготовлена у повному обсязі 12.07.2011.