13 липня 2011 року 12:37 Справа № 2а-0870/4975/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000421720 та №0000411720 від 16.06.2011,
До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулась приватний підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач або ПП ОСОБА_1.) до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області (далі Відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000421720 та №0000411720 від 16.06.2011.
Позивач посилається у позові про незгоду з встановленим перевіряючими порушеннями п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.5.1. пп.5.2.1. п.5.2, пп. 5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з посиланням на нікчемність укладеного правочину з контрагентом ТОВ «Рудинвест-09», відсутність товарності операцій поставки борошна тощо. Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Відповідача № 0000421720 від 16.06.2011 р. з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 63 690,00 грн. за основним платежем; № 0000411720 від 16.06.2011 р. з податку на додану вартість, на загальну суму 88 458, 34 грн. в тому числі основного платежу 70 766,67 грн. та штрафних санкцій на суму 17 691, 67 грн.
У судовому засіданні Позивач, представники Позивача позов підтримали, надали пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Представник Відповідача щодо позову заперечив, надав їх у письмовому вигляді згідно яких надав пояснення про те, що контрагент Позивача - ТОВ «Рудинвест-09» проводив свою діяльність поза межами правового полю, посилаючись на кримінальну справу, яка знаходиться на розгляді с районному суді, та на те, що Позивачем не доведено товарність операції поставки борошна у вказаного контрагента.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно матеріалам справи, Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємодії з ТОВ «Рудинвест-09» за період з 01.11.2009р. по 31.03.2010р. за результатами якої складено акт за № 98/172/2639525225 від 02.06.2011р.
Проведеною перевіркою було встановлені порушення п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 70766,67грн. та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.5.1. пп.5.2.1. п.5.2, пп. 5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 63690грн.
Перевіряючи дійшли відповідного висновку з посиланням на нікчемність укладеного правочину з контрагентом ТОВ «Рудинвест-09» щодо купівлі-продажу борошна, відсутність товарності операцій поставки борошна, оскільки не підтверджено його перевезення до Позивача. Також посилаються на порушення кримінальної справи відносно директора контрагента Позивача - ТОВ «Рудинвест-09».
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області винесені податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження.
Щодо порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.5.1. пп.5.2.1. п.5.2, пп. 5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 63690грн.
Як зазначено у Акті перевірки (аркуш акту 12, 13) Позивачем у 4 кв. 2009р. зайво включено до складу валових витрат суми витратна придбання борошна у ТОВ «Рудинвест-09», у розмірі 132000,00грн., за І кв. 2010р. зайво включено до складу валових витрат суми витрат на придбання борошна у ТОВ «Рудинвест-09», у розмірі 292600грн., які не пов'язані з веденням господарської діяльності (проведення безтоварних операцій), та не підтверджені відповідними документами про отримання такої продукції. Так до перевірки не надано в повному обсязі документи, а саме товарно-транспортні накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Рудинвест-09», листопаді 2009р., грудні 2009р., січні 2010р., лютому 2010р., березні 2010р., які б підтверджували факт перевезення та оприбуткування на складі борошна. Також посилаються на акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №191/23-08/36448442 від 04.02.2011р. складений за результатами перевірки ТОВ «Рудинвест-09», в якому угоди укладені зазначеним товариством визнані нікчемними.
Відповідно матеріалам справи Позивачка у 2009р. придбавала у ТОВ «Рудинвест-09»:
- борошно вищого ґатунку 20т. - рахунок №03 від 30.10.2009р., накладна №03 від 30.10.2009р. та податкова накладна від 30.10.2009р. №03 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 44000грн.
Доказів розрахунку за вказане борошно Позивачем суду не надано.
- борошно вищого ґатунку 28т. - рахунок №4 від 05.11.2009р., накладна №4 від 05.11.2009р. та податкова накладна від 05.11.2009р. №4 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 61600грн.
Відповідно копіям платіжних доручень №№55,57,1,3 від 18.12.2009р., 25.12.2009р., 11.01.2010р., 15.01.2010р. відповідно, Позивачем з призначенням платежу - по рахунку №4 від 05.11.2009р. сплачено усього в т.ч. ПДВ 56600грн., що не відповідає сумі рахунку та податкової накладної.
- борошно вищого ґатунку 32т. - рахунок №9 від 14.12.2009р., накладна №9 від 14.12.2009р. та податкова накладна від 14.12.2009р. №9 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 70400грн.
Відповідно копіям платіжних доручень №№4, 7, 11, 18, 19 від 15.01.2010р, 22.01.2010р., 29.01.2010р., 05.02.2010р, 12.02.2010р. відповідно, Позивачем з призначенням платежу - по рахунку №9 від 14.12.2009р. сплачено усього в т.ч. ПДВ 70400грн.
Відповідно матеріалам справи Позивачка 01.01.2010р. уклала договір поставки №62 з ТОВ «Рудинвест-09» предметом якого є поставка борошна пшеничного вищого ґатунку (ДСТУ 46.004.99). за продукцію сплачується відповідно рахунку (п.1.2 Договору). Строк дії договору до 31.12.2010р.:
- борошно вищого ґатунку 35т. - рахунок №8 від 08.01.2010р., накладна №12 та №14 на 10т. та 25т. від 08.01.2010р., 14.01.2010р. та податкова накладна від 14.01.2010р. №14 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 77000грн.
Відповідно копіям платіжних доручень №№20, 23, 37, 38 від 12.02.2010р., 19.02.2010р., 26.02.2010р., 05.03.2010р. відповідно, Позивачем з призначенням платежу - по рахунку №8 від 08.01.2010р. сплачено усього в т.ч. ПДВ 77000грн.,
- борошно вищого ґатунку 20т. - рахунок №21 від 19.02.2010р., накладна №21 від 19.02.2010р. та податкова накладна від 19.02.2010р. №21 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 44000грн.
Доказів розрахунку за вказане борошно Позивачем суду не надано.
- борошно вищого ґатунку 25т. - рахунок №22 від 26.02.2010р., накладна №22 від 26.02.2010р. та податкова накладна від 26.02.2010р. №25 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 55000грн.
Доказів розрахунку за вказане борошно Позивачем суду не надано.
- борошно вищого ґатунку 25т. - рахунок №27 від 11.03.2010р., накладна №27 від 11.03.2010р. та податкова накладна від 11.03.2010р. №27 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 55000грн.
Доказів розрахунку за вказане борошно Позивачем суду не надано.
- борошно вищого ґатунку 28т. - рахунок №32 від 25.03.2010р., накладна №32 від 25.03.2010р. та податкова накладна від 25.03.2010р. №32 - на загальну суму в т.ч. ПДВ 61600грн.
Доказів розрахунку за вказане борошно Позивачем суду не надано.
Проте Позивачем до справи надано копії платіжних доручень №№39, 45, 49, 62, 63 від 05.03.2010р., 12.03.2010р., 19.03.2010р., 26.03.2010р., 30.03.2010р. відповідно, згідно яких Позивачем з призначенням платежу - по рахунку №26 від 05.11.2009р. сплачено усього в т.ч. ПДВ 99000грн.
Проте в матеріалах справи не міститься такого номеру рахунку, та якщо навіть допустити, що це описка щодо номеру рахунку, оскільки співпадає дата 26.02.2010р. за рахунком №22, проте сума сплати 99000грн. не відповідає жодному рахунку.
Отже більшість сплати за товар - борошно по рахункам Позивачем не сплачена, інших доказів суду не надано.
Крім того, як зазначено вище, Позивач надав суду документи, щодо яких ним придбавалось щомісяця не менше 20 (двадцяти) тон борошна для пекарні з метою вироблення хлібобулочних виробів, які, як стверджують представники Позивача необхідно поставляти її за договором від 01.01.2009р. до «АТБ - маркет» та договором від 01.03.2009р. до ТОВ «ТК «Економ Плюс».
Як зазначено у позові, та не заперечувалось Позивачем та представниками Позивача, товаро-транспортні накладні, які б стверджували перевезення товару ТОВ «Рудинвест-09» до Позивача та актів приймання передачі товару немає. Як було зазначено представником Позивача у судовому засіданні, Постачальник самостійно та поступово привозив придбаний товар - борошно, до Позивача, проте яким чином або яким транспортом, не пояснив постачальник за перевіряємий період поставив Позивачеві 213тон борошна.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, Позивач має розрахунки, накладні, податкові накладні та часткову сплату за товар - борошно (платіжні доручення), проте суду не доведено сплату за товар та отримання його.
Крім того, Позивач та представники Позивача надали суду, як на підтвердження здійснення господарської діяльності Позивача - виготовлення хлібобулочної продукції для виконання договорів на їх поставку, укладених 01.01.2009р. з «АТБ - маркет» та 01.03.2009р. з ТОВ «ТК «Економ Плюс», копії договору оренди нежилого приміщення (пекарні) та дозвільних документів тощо.
Проте суд критично відноситься до вказаних доказів з наступних підстав.
Як зазначено вище, Позивачем були укладені договори поставки хлібобулочної продукції від 01.01.2009р. №16381 з «АТБ - маркет» та від 01.03.2009р. №17/09 з ТОВ «ТК «Економ Плюс».
Як зазначили представники Позивача у судовому засіданні, саме купівля борошна необхідна Позивачеві для виготовлення продукції згідно вказаних договорів поставки.
Проте договір оренди нежилого приміщення - пекарні, Позивачем укладено лише 01.10.2010р., та не надано доказу де саме Позивач здійснював таку діяльність в період за який було проведено перевірку - 01.11.2009р. - 31.03.2010р.
Також час прийняття дозвільних документів, надані суду не відповідають про здійснення діяльність Позивачем (вироблення хлібобулочних виробів) в період за який було проведено перевірку - 01.11.2009р. - 31.03.2010р., а саме: висновок державної санепідеміологічної експертизи №47 від 30.03.2010р., рішення Балабінської селищної ради №178 від 07.10.2010р. про дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі (хлібопекарні), дозвіл Балабінської селищної ради на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення №31 від 07.10.2010р.
Щодо посилання представниками Позивача на реєстр виданих податкових накладних ТОВ «ТК «Економ плюс», ТОВ «АТБ - Маркет», то слід зазначити, що з наданих реєстрів не вбачається який товар було поставлено останнім.
Проте суд погоджується з твердженнями представників Позивача щодо визначення перевіряючи ми у акті перевірки про нікчемність угоди.
Посилання або надання висновків щодо нікчемності правочинів податковим органом на думку суду у акті перевірки є не коректним, оскільки податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом.
На контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Проте слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо встановлення порушення п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 70766,67грн.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.4.4. п.7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Суд погоджуюється з висновком Відповідача, що Позивачем безпідставно включено сумі податку на додану вартість по операціям з придбанню борошна у ТОВ «Рудинвест-09» у перевіряємий період, оскільки такі не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності(не доведена товарність операції) з підстав, визначених у рішення вище.
Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови було виготовлено 14 липня 2011року.
Суддя (підпис) Н.І. Малиш