13 липня 2011 року 14:27 Справа № 2а-0870/4925/11
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-291 від 02.02.2011
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1248/01 від 01.04.2011;
24.06.2011 фізична особа - підприємця ОСОБА_1 (далі - Позивач або ФОП ОСОБА_1) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області (далі Відповідач або УПФУ в Гуляйпільському районі) щодо скасування вимоги про сплату боргу №Ф-291 від 02.02.2011.
Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що 04 лютого 2011 року мною Позивачем було одержано вимогу про сплату боргу від 02 лютого 2011 року N Ф - 291, де від ФОП ОСОБА_1 вимагається сплатити борг у розмірі 1490 грн.40 грн. Позивач з вимогою не погоджується повністю, вважає, що рішення УПФУ в Гуляйпільському районі є необґрунтованим та прийнятим на підставі тих норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» які суперечать вимогам Конституції України, Указу Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а також Господарського кодексу України.
На підставі викладеного в позовній заяві, просить суд скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-291 від 02.02.2011.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві зазначив, що просить справу розглянути без його участі.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а тому застосуванню в даному випадку підлягають норми саме цього закону, а не Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» чи Указ Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва».
На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме - звукозаписуючого пристрою «Камертон».
У судовому засіданні 13.07.2011, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повідомлено про час виготовлення постанови в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Як свідчать матеріали справи, Позивач, як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Гуляйпільською районною державною адміністрацією 27.08.2001 року, і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України сплачуються на умовах і в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст.1 Закон №1058-IV, страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з п. 3 ст. 11 Закон №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
В статті 5 Закону №1058-IV зазначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів (зокрема Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва») може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того зазначений Указ, згідно з конституційним принципом верховенства права не має пріоритету перед Законом України.
Пунктом 5 статті 14 Закону № №1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами -підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058- IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Таким чином, для підрахунку суми додаткового внеску береться різниця між сумою мінімального страхового внеску -33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати в поточному місяці та сумою внеску в складі єдиного податку -42 % від його розміру. Дана різниця становить суму необхідної доплати до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду.
Розмір мінімальної заробітної плати з липня по вересень 2010 року згідно статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» складає 888 грн., мінімальний страховий внесок становить 294 грн. 82 коп. (888 грн.(мін. зарплата) х 33,2%) на місяць.
З жовтня по листопад 2010 року складає 907 грн., мінімальний страховий внесок становить 301 грн. 12 коп. (907 грн.(мін. зарплата) х 33,2%) на місяць.
За грудень 2010 року складає 922 грн. мінімальний страховий внесок становить 306 грн. 10 коп. (922 грн.(мін. зарплата) х 33,2%) на місяць.
Згідно розрахунку мінімальної суми страхових внесків УПФУ в Гуляйпільському районі Позивачу з липня 2010 року по 01 січня 2011 року нараховано до сплати 1762 грн. 80 коп. страхових внесків.
Як зазначив представник Відповідача, за даними Реєстрів платників за спрощеною системою оподаткування, управлінням державного казначейства за період з липня 2010р. по січень 2011 року перераховано на рахунок Пенсійного фонду 480 грн. 00 коп. торгівельний патент (300 грн. (сума патенту за шість місяців) х 10 % = 30 грн. 00 коп.).
Отже, за період з липня 2010 р. по січень 2011 року належна до сплати сума страхових внесків заявника становить 1762 грн.80 коп. (1792 грн. 80 коп. - 30 грн. 00 коп. = 1762 грн. 80 коп.).
Частина 3 статті 106 Закону № 1058-IV (яка діяла на час нарахування суми боргу) передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як зазначалось вище, Закон № 1058-IV є спеціальним, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а тому застосуванню в даному випадку підлягають норми саме цього закону, а не Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Пункт 15 розділу XV прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначає, що до приведення законодавства України і відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно правові акти застосовуються в частині що не суперечить цьому Закону.
Враховуючи вищенаведене, вимога про сплату боргу №Ф-291 від 02.02.2011 сформована та направлена у відповідності до вимог Закону № 1058-IV.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 160, 163 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови було виготовлено 14 липня 2011 року.
Суддя (підпис) Н.І.Малиш