29 червня 2011 року 15:55 Справа № 2а-0870/4193/11
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства “Меценат” до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа Відділ Держкомзему у Василівському районі Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось фермерське господарство «Меценат» (далі Позивач або ФГ «Меценат») до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі Відповіжач або Василівська РДА), третя особа Відділ Держкомзему у Василівському районі Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
Позов обґрунтовують наступним.
У 1993 році, громадянином ОСОБА_1, було створено селянське (фермерське) господарство «Меценат». Для його створення у лютому 1993 року Степногірською сільською радою Запорізької області була надана земельна ділянка розміром 25,0га. Членом цього господарства стала дружина ОСОБА_1- ОСОБА_2.
У відповідності до ст.2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» на ім'я голови господарства був виданий Державний Акт на право довічного успадковуваного володіння землею шляхом видачі 23.02.1993р. такого акту.
21 грудня 2004 року засновник ФГ «Меценат» помер, у зв'язку з чим було здійснено державну реєстрацію внесених змін до Статуту господарства, які були пов'язані зі зміною складу учасників господарства. Засновником стала ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що 01.01.2002р. набрав чинності Земельний Кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ, згідно якого землі фермерських господарств можуть належати їм, як юридичним особам, на приватній власності або використовуватися ними на умовах оренди. п.6 Перехідних Положень цього Кодексу зобов'язував юридичних осіб, які мають у користуванні земельні ділянки, переоформити право власності або право оренди на них, та з метою приведення титулу права на земельну ділянку, ОСОБА_2, було вирішено питання щодо оформлення права власності на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) із земель фермерського господарства «Меценат». Щодо передачі решти земельної ділянки в розмірі 15,3305га, яка залишається після приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки, в оренду ФГ «Меценат» на 49 років, то Відповідачем було прийняте розпорядження №782 від 14.12.2009р., згідно п.6 якого, земельна ділянка передасться ФГ «Меценат» лише на 5 (п'ять) років.
Позивач не погоджуючись з терміном оренди звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відповідача - Василівську районну державну адміністрацію внести зміни та доповнення до розпорядження №782 від 14.12.2009р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території АДРЕСА_1», доповнивши його преамбулу частиною 2 пункту 6 Перехідних Положень Земельного Кодексу України та передбачити: термін надання в оренду земельної ділянки площею 15,3305га. Фермерському Господарству «Меценат» як довгостроковий - на 49 (сорок дев'ять) років; право Фермерського Господарства «Меценат» на встановлення орендної плати у розмірі земельного податку.
22.06.2011р. Позивачем подано заяву про зміну позовних вимог та згідно з якою Позивач просить суд скасувати пункт 6 розпорядження відповідача - Василівської районної державної адміністрації №782 від 14.12.2009р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території АДРЕСА_1». Зобов'язати Відповідача - Василівську районну державну адміністрацію передати фермерському господарству «Меценат» залишок земельної ділянки площею 15,3305 га ріллі в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 49 (сорок дев'ять) років із орендною платою у розмірі земельного податку відповідно до п. 6 Перехідних Положень Земельного Кодексу України»
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав. Надав пояснення аналогічні позовним вимогам, з урахуванням зміни позовних вимог.
Представник Відповідача щодо позову заперечив, зазначивши, що розпорядження прийнято відповідно до норм чинного законодавства.
Представник третьої особи до суду не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв, клопотань суду не надав.
Вислухавши представників з'явившихся сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно матеріалам справи, у 1993 році, громадянином ОСОБА_1, було створено селянське (фермерське) господарство «Меценат». Для його створення у лютому 1993 року Степногірською сільською радою Запорізької області була надана земельна ділянка розміром 25,0га. Членом цього господарства стала дружина ОСОБА_1- ОСОБА_2
Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», який діяв на час створення ФГ та видачі земельної ділянки, на ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. З ним укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються й інші документи відповідно до законодавства України.
На виконання вказаної норми ОСОБА_1 був виданий Державний Акт на право довічного успадковуваного володіння землею шляхом видачі 23.02.1993р. такого акту.
01.01.2002р. набрав чинності Земельний Кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ, згідно якого землі фермерських господарств можуть належати їм, як юридичним особам, на приватній власності або використовуватися ними на умовах оренди.
Відповідно п. 6 Перехідних Положень цього Кодексу, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.
Як визначив Позивач, 21 грудня 2004 року засновник ФГ «Меценат» помер, у зв'язку з чим було здійснено державну реєстрацію внесених змін до Статуту господарства, які були пов'язані зі зміною складу учасників господарства. Засновником стала ОСОБА_2
У 2005р. як член ФГ «Меценат» ОСОБА_2 звернулась до Відповідача про оформлення права власності на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) із земель фермерського господарства «Меценат». Це питання було вирішено у судовому порядку у 2006році.
19.11.2007р. ОСОБА_2 звернулась до Відповідача із заявою про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою наданою ФГ «Меценат», яка залишається після виділення їй земельної ділянки як члену фермерського господарства, посилаючись на п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації від 14.12.2009р. №782 припинено фермерському господарству «Меценат» право довічного успадковуваного володіння землею площею 25,0000 га ріллі, що було надане на підставі рішення Степногірської селищної ради від 22.12.1992 року за № 144 для ведення фермерського господарства на території АДРЕСА_1 (п. 2 Розпорядження).
Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею № 000962, визнано таким, що втратив чинність (п. 3 Розпорядження).
Передано у власність члену фермерського господарства «Меценат» ОСОБА_2 земельну ділянку площею 9,6695 га ріллі згідно розрахунку площі земельної ділянки в фізичних гектарах з видачею державного акту на право власності на земельну ділянку (п. 4 Розпорядження).
Передано фермерському господарству «Меценат» в оренду терміном на 5 (п'ять) років залишок земельної ділянки площею 15,3305 га ріллі для ведення фермерського господарства (п. 6 Розпорядження).
Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.
Таким чином є невизначено поняття «переоформити у встановленому порядку» - відповідно до п. 6 Перехідних Положень Земельного кодексу України.
Земельним кодексом України не встановлено порядку переоформлення або заміни державних актів. Також не визначений такий порядок іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, суд погоджується з Відповідачем щодо розгляду питання Позивача відповідно до норм ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України
Крім того, поняття «селянське (фермерське) господарство» не існує після набрання чинності Законом України «Про фермерське господарство». Таким чином при переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди не може визначатися селянським (фермерським) господарством відповідно до закону, як це передбачає абзац другий пункту 6 Перехідних положень Кодексу, через відсутність такого господарства.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 93 Земельного кодексу України оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Отже, строк оренди земельної ділянки зазначений у п. 6 Розпорядження не суперечить зазначеній нормі Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України саме відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду (щодо надання земельної ділянки в оренду) можуть бути оскаржені до суду. Аналогічна норма щодо відмови міститься у ч. 4 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», стосовно того, що разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.
Відповідно до оскарженого Розпорядження, Позивачеві не відмовлено у передачі земельної ділянки, а вирішено питання щодо надання в оренду земельної ділянки.
Щодо вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача на встановлення орендної плати у розмірі земельного податку, слід зазначити наступне.
Відповідно до закріпленого у ст.ст. 123, 124 ЗК України порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та порядок передачі земельних ділянок в оренду не визначено обов'язку органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування визначати розмір такого податку.
Крім того, як зазначив представник Відповідача, це питання вирішується при укладанні безпосередньо договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Місцеві державні адміністрації, стаття 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності.
Враховуючи викладене позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови було виготовлено 04 липня 2011року.
Суддя (підпис) Н.І. Малиш