"05" липня 2011 р. Справа № 16/5027/405/2011.
За позовом державної акціонерної компанії “Ліки України”, м. Київ
до обласного комунального підприємства “Буковина-Фарм”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 65 702,71 грн.
Суддя Гурин М.О.
Представники:
від позивача -Марусенко Є.О., представник згідно ордеру №608 від 31.05.2011 р.
від відповідача -ОСОБА_1, довіреність від 16.12.2010 р.
СУТЬ СПОРУ: державна акціонерна компанія “Ліки України” звернулась з позовом до обласного комунального підприємства “Буковина-Фарм” про стягнення заборгованості в сумі 65 702,71 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору поставки № 304-НП від 01.04.2008 р., не виконав свої договірні зобов'язання по оплаті поставленої продукції, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 65 702,71 грн., в тому числі: сума основного боргу становить 58 351,26 грн., пеня -3 259,82 грн., збитки завдані інфляцією -3 439,67 грн., 3% річних -651,96 грн.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.04.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.05.2011 р.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.05.2011 р.
31.05.2011 р. господарським судом Чернівецької області отримано відзив на позовну заяву згідно якого, відповідач визнає позов частково.
В судовому засіданні 31.05.2011 р. оголошено перерву на 16.06.2011 р.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.16.2011 р., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 05.07.2011 р.
Представник позивача в судовому засіданні просив припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми бору у розмірі 58 351,26 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами, в решті позовних вимог -просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача надала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів погашення основної суми боргу, підтримала клопотання представника позивача про припинення провадження у справі в цій частині, заперечувала проти задоволення позову в частині стягнення пені в розмірі 3 259,82 грн., збитків завданих інфляцією в сумі 3 439,67 грн. та 3% річних -651,96 грн. посилаючись при цьому на те, що позивачем неправильно проведено розрахунок вищезгаданих сум, у зв'язку з чим, подала свій розрахунок.
Представник позивача, розглянувши поданий представником відповідача розрахунок пені, інфляційних та трьох процентів річних, не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення пені, інфляційних та трьох процентів річних згідно розрахунку представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.
01.04.2008 р. між сторонами укладено договір поставки наркотичних та психотропних лікарських засобів №304-НП (далі -Договір) згідно умов якого постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити, покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити наркотичні та психотропні лікарські засоби (далі -медпродукцію), в кількості, асортименті і по цінах згідно погоджених специфікацій, що є невід'ємними частинами договору.
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на вищевикладене, дослідивши договір поставки наркотичних та психотропних лікарських засобів №304-НП від 01.04.2008 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Враховуючи вищевказане, договір поставки наркотичних та психотропних лікарських засобів №304-НП від 01.04.2008 р. є дійсним.
У відповідності до пункту 1.2. Договору постачальник здійснює поставку медпродукції на підставі письмових замовлень покупця, в яких останній визначає номенклатуру медпродукції, кількість, термін та умови поставки.
Пунктами 4.1. -4.5. Договору встановлено, що узгоджені сторонами ціни на медпродукцію вказані у специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами. Сума договору визначається вартістю медикаментів, вказаних у видаткових накладних. Валютою платежу по Договору є українська гривня. Усю суму вартості відвантаженої партії медпродукції покупець перераховує на рахунок постачальника в термін вказаний у специфікаціях. Витрати, які пов'язані з перерахуванням коштів, а також пов'язані із здійсненням платежів, сплачуються покупцем.
На виконання умов вказаного Договору позивач поставив відповідачу медпродукцію на загальну суму 77 873,45 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №36970 від 20.12.2010 р., №36971/7 від 20.12.2010 р., №36972/7 від 20.12.2010 р..
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, відповідач кошти за поставлену продукцію сплатив тільки частково, що призвело до виникнення боргу на суму 58 351,26 грн.
З огляду на вказане сума боргу на день подання позову до суду становила 58 351,26 грн.
Після порушення провадження у справі відповідачем повністю погашено основний борг в розмірі 58 351,26 грн., що підтверджується наданими представником відповідача копіями платіжних доручень №518, №510, №337.
Згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, враховуючи клопотання представників сторін про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 58 351,26 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору між сторонами.
Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони в п. 7.3. Договору передбачили, що при затримці оплати поставленої медпродукції на строк більше ніж 2 банківських днів, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. До часу сплати покупцем суми пені та основного боргу постачальник має право не відчужувати наступні партії медпродукції.
Згідно розрахунку позивача пеня за період з 20.01.2011 р. по 13.04.2011 р. складає 3 259,82 грн.
Перевіривши правильність розрахунок суми пені, суд встановив, що сума пені за період з 20.01.2011 р. по 13.04.2011 р., яка підлягає до стягнення, становить 2 777,84 грн. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 481,98 грн. суд відмовляє в задоволенні за необґрунтованістю.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, згідно розрахунку інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, просить стягнути 3 439,67 грн. інфляційних та 351,96 грн. -три проценти річних.
Суд, провівши розрахунок інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, встановив, що стягненню підлягає 1 791,09 грн. інфляційних та 537,65 грн. три процентів річних за період з 20.01.2011 р. по 13.04.2011р. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних в сумі 1 648,58 грн. та 114,31 грн. трьох процентів річних, суд відмовляє в задоволенні за необґрунтованістю.
Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з обласного комунального підприємства “Буковина-Фарм” (м.Чернівці, вул. Текстильників, 1, код 21435200) на користь державної акціонерної компанії “Ліки України” (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, код 20078889) 2 777,84 грн. пені, 537,65 грн. три проценти річних, 1 791,09 грн. інфляційних, 634,58 державного мита та 227,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 58 351,26 грн. за відсутністю предмета спору між сторонам
4. В решті позову відмовити.
5. З набранням рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.О. Гурин
Повне рішення складено 08.07.2011 р.