29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" липня 2011 р.Справа № 14/384-10
За позовом прокурора Новоушицького району в інтересах держави в особі Отроківської сільської ради с. Отроків Новоушицького району
Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області м. Хмельницький
до фермерського господарства "ОСОБА_2" с. Антонівка, Новоушицький район
про стягнення шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок
Суддя Гладюк Ю. В.
Представники сторін:
Позивача 1-го : не з'явився
Позивача 2-го : не з'явився
Відповідача : ОСОБА_1 -за довіреністю
Чернишов І.Г. - керівник
за участю від прокуратури: Шкадько В.В. -прокурор відділу прокуратури області.
Суть спору: прокурор звернувся з двома позовами в інтересах позивачів в яких просить суд стягнути з відповідача на користь Отроківської сільської ради 26 887 грн. шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок державної власності. Через однорідність дані позови об'єднані судом в одне провадження.
Наявність факту самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок позивач доводить його документальною фіксацією відповідними органами. Так, інспектором з контролю за використанням та охороною землі були складені два протоколи про адміністративні правопорушення від 06.02.2008р. та видано приписи про усунення порушення земельного законодавства від 06.02.08р., відносно голови ФГ „ОСОБА_2” винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст.. 53 - 1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн., який ним сплачений. 22.04.08р. проведено повторну перевірку, за результатами якої видано припис про усунення порушення земельного законодавства від 22.04.08р. та складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.08р. Перевіркою від 26.05.08р. встановлено, що припис від 22.04.08р. не виконаний, порушення не усунуті, внаслідок чого до бюджету не повернуто 26 887 грн. Шкода полягає також у тому, що через незаконні дії відповідача зайняті ним земельні ділянки не могли використовуватися Отроківською сільською радою за призначенням та передаватись в оренду іншим фізичним чи юридичним особам, через що втрачено державні кошти за період неправомірного використання землі відповідачем.
Представник прокуратури в судовому засіданні позови підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Позивач -Отроківська сільська рада свого представника в судові засідання не направив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та повідомив про те, що він позови підтримує, наполягає на їх задоволенні.
Як вбачається з наданого Головним управлінням статистики у Хмельницькій області повідомлення, Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області знаходилося на обліку в ЄДРПОУ до лютого 2009 року. 02.02.09р. назву цього підприємства змінено на Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області, відносно якої, в свою чергу міститься напис про державну реєстрацію припинення даної організації, яке проведено 19.11.2010р.
Представники відповідача в судовому засіданні та у поданому письмовому відзиві проти позову заперечують, зазначаючи нижченаведене.
Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р, та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених Наказом державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель затверджених Наказом від 12.09.2007р. № 110 розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).
Наказом державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12.09.2007р. затверджено Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Цим наказом зобов'язано керівників територіальних органів Держземінспекції вжити заходів для ознайомлення з наказом працівників підпорядкованих структурних підрозділів та використання Методичних рекомендацій у роботі (п.2 Наказу). Згідно вказаних рекомендацій (п. 53.) при визначенні розміру шкоди (збитків), заподіяних юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), слід враховувати, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 Цивільного кодексу України). Збитками у даному випадку визнаються:
а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто в сукупності з положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України, сам факт самовільного зайняття земельної ділянки не свідчить про наявність шкоди (збитків), а отже не дає підстав для її нарахування за Методикою.
Притягнення особи до цивільної відповідальності можливе лише при наявності збитків. Таким чином, в даних позовах підлягає доведенню сам факт наявності збитків, чого прокурором в позовних заявах не доводиться.
Затверджена КМУ Методика визначення розміру шкоди встановлює лише методологію (порядок) її нарахування. Відсутність же реальної шкоди виключає можливість її нарахування.
Крім цього, відповідач зазначає, що в Акті обстеження земельних ділянок від 30 січня 2008 року № 3 вказані обставини, які не відповідають дійсності, а саме завищено розмір самовільно зайнятих ділянок на 5,01 га., що об'єктивно свідчить про те, що земельні ділянки фактично не обстежувалися.
В акті обстеження земельної ділянки № 3 від 30 січня 2008 року вказано про зайняття відповідачем незаконно 11,8 га. Однак, в дійсності відповідачем було зайнято лише 6,7 га. Дві земельні частки (паї) № 605 та № 608 загальною площею 5,01 га. відповідач не займав і посівів не проводив. Це підтверджується актом перевірки стану використання земельних часток (паїв) від 19.04.2010 року, а також письмовими свідченнями, засвідченими секретарем Отроківської сільської ради, копії яких відповідач додає до справи.
Також відповідач зазначає, що відповідно до ст. 38. Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні -два місяці з дня його виявлення. Оскільки незаконне зайняття земельної ділянки являється триваючим правопорушенням інспектором виявленого його 30 січня 2008 року, тобто коли складено акт обстеження № 3. Постанова про накладення адміністративного стягнення винесено 4 квітня 2008 року, тобто з порушенням строків накладення адміністративного стягнення. Зазначене свідчить про неправомірність проведеного обстеження, а отже і необґрунтованість здійсненого нарахування шкоди.
Також відповідач вказує на відсутність правового обґрунтування звернення з позовом в інтересах Отроківської сільської ради та стягнення коштів на її користь.
Крім наведеного відповідач просить застосувати строк позовної давності. При цьому посилається на п.1 ст. 261 ЦК України, згідно якого загальний (трирічний) строк позовної давності слід рахувати з моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. Таким моментом на думку позивача є первинні акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельної ділянки від 30.01.2008 року. Прокурор же звернувся з позовом 25.02.2010 року.
Розглядом матеріалів встановлено.
30 січня 2008 року головним спеціалістом Кам'янець -Подільського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку з питань додержання вимог земельного законодавства на територій Отроківської сільської ради. У результаті перевірки встановлено, що головою ФГ „ОСОБА_2” самовільно зайняті земельні ділянки площею 11,8 га. та 17,99 га., шляхом посіву озимої пшениці. Факт проведення перевірки зафіксовано актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, копії яких містяться в матеріалах.
У зв'язку з самовільним зайняттям земельних ділянок проведено обстеження відповідних земельних ділянок площами 11,8 та 17,99 га., що знаходяться за межами с. Антонівка, Отроківської сільської ради. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів обстеження земельних ділянок № 3 та 2 від 30 січня 2008 року.
За фактом самовільного зайняття земельних ділянок головним спеціалістом Кам'янець -Подільської міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель відносно ОСОБА_2 (голови ФГ „ОСОБА_2) складено протоколи про адміністративні правопорушення № 002682 та № 002683 від 6 лютого 2008 року.
З метою усунення виявлених (вищенаведених) правопорушень головним спеціалістом Кам'янець -Подільської міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель винесено приписи від 6 лютого 2008 року № 004285 та № 004284 якими голову ФГ „ОСОБА_2” зобов'язано усунути вказані правопорушення у місячний термін.
4 квітня 2008 року начальником відділу земельних ресурсів у Новоушицькому районі Хмельницької області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої голову ФГ „ОСОБА_2” визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим на останнього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., який ним сплачено.
22 квітня 2008 року головним спеціалістом Кам'янець -Подільської міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель, відповідно до припису від 6 лютого 2008 року № 004285 проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в результаті якої встановлено, що порушення, вказані у даному приписі не усунуто, припис залишено без виконання. В зв'язку з викладеними обставинами, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2008 року № 003486, копію якого надано до матеріалів.
В результаті вказаного правопорушення голові ФГ „ОСОБА_2” винесено припис № 004896 від 22 квітня 2008 року, яким зобов'язано ОСОБА_2 усунути порушення земельного законодавства у місячний термін та укласти договір оренди.
За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної 26 травня 2008 року згідно припису від 22 квітня 2008 року № 004896 встановлено, що порушення, вказані у даному приписі не усунуті, повторний припис залишено без розгляду та виконання.
Як вбачається з наданих матеріалів, договір оренди земельних ділянок між Новоушицькою районною державною адміністрацією та відповідачем укладено 8 січня 2009 року.
На підтвердження завищення площі займаних земельних ділянок у актах їх обстеження відповідачем надано акт стану використання земельних часток (паїв) від 19.04.10р. та лист, засвідчений підписом секретаря сільської ради, в яких відображена та засвідчена відповідними підписами інформація про невикористання відповідачем частин площ земельних ділянок, які включені в акти обстеження.
Доказів вручення відповідачеві розрахунку шкоди матеріали справи не містять.
Докази надіслання вимог про відшкодування шкоди також відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача представників та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок, це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення шкоди прокурор, як правову підставу для її відшкодування вказує загальну норму Цивільного кодексу України (ч.1 ст.1166), а розрахунок розміру шкоди проведений за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 року.
Наказом державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12.09.2007р. затверджено Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Наказом зобов'язано керівників територіальних органів Держземінспекції вжити заходів для ознайомлення з наказом працівників підпорядкованих структурних підрозділів та використання Методичних рекомендацій у роботі (п.2 Наказу).
Згідно цих рекомендацій (п. 5.3.) при визначенні розміру шкоди (збитків), заподіяних юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), слід враховувати, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 Цивільного кодексу України). Збитками у даному випадку визнаються:
а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто правовою підставою для проведення розрахунку розміру шкоди (збитків) є наявність збитків визначених ст. 22 ЦК України.
В процесі судового розгляду прокурором та позивачами не доведено, що відповідач під час використання земельної ділянки завдав державі чи територіальній громаді шкоду. Зокрема прокурором та позивачами не надано пояснень щодо характеру спричиненої шкоди (збитків) та її складових. Так, не доведено погіршення стану земельної ділянки та відповідно необхідність додаткових витрат на її відновлення. Не доведено і упущену вигоду. При цьому судом відмічається, що прокурором взагалі не визначений характер збитків (реальні збитки чи упущена вигода), що позбавило суд та відповідача можливості визначити належні підстави позовів, а з рештою визначитись з предметом доказування.
Під час судового розгляду судом також встановлено невідповідність вручення відповідачу розрахунку шкоди пункту 6.2 Методичних рекомендацій, яким передбачено, що юридичній особі (її керівнику або представнику) чи фізичній особі, які заподіяли шкоду, розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, вручається під розпис із зазначенням дати його вручення, прізвища та ініціалів особи, яка його отримала, а також посади, прізвища та ініціалів особи, що вручила розрахунок. І лише у разі відмови отримати розрахунок під розпис розрахунок направляється поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Покладені в основу обґрунтування позову акти перевірок не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. N 312 передбачає, що Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор:
з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства;
установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства;
установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину;
обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності. (п.4.3.)
Пунктами 5.1 -5.6 визначено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам.
При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
В акті державний інспектор зазначає:
дату та місце складання акта;
посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;
посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;
посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;
місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;
місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
категорію земель та склад угідь;
цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
обставини порушення земельного законодавства;
суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Наявні в справі акти перевірок свідчать, що перевірка проводилась за відсутності особи, яка вчинила правопорушення та без свідків. В матеріалах справ відсутні докази направлення вказаних актів перевірок керівнику юридичної особи -порушнику. План схема не містить прив'язки до місцевості із зазначенням суміжних землекористувачів. Акти не містять відомостей про заподіяння шкоди земельним ресурсам, хоча такі відомості в силу п.4.3 Порядку повинні фіксуватись. При цьому слід враховувати, що відсутність цієї фіксації з чітким описом характеру заподіяної земельним ресурсам шкоди виключає можливість доведення в майбутньому факту заподіяння шкоди та відповідно визначення (нарахування) розміру шкоди.
Також, а ні акти перевірок, а ні інші матеріали справ не містять відомостей про те, яким чином проводилось обстеження земельної ділянки, встановлювалась площа самовільно зайнятої земельної ділянки на місцевості та на підставі яких документальних даних зроблено висновки про законного власника чи користувача земельних ділянок, а також яким чином було встановлено особу порушника.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 року та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року №110, розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).
Пункти 5.3 та 5.6 вказаних Методичних рекомендацій кореспондуються з ч.ч.1,2 ст.22 Цивільного кодексу України.
Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю інших осіб, визначені ст.1166 Цивільного кодексу України.
Визначаючи осіб в інтересах яких прокурор звертається з позовом прокурор зазначив першим позивачем Отроківську сільську раду, а другим позивачем Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області. Шкоду прокурор просить стягнути на користь сільської ради. При цьому вказує в позовних заявах, що самовільно зайняті земельні ділянки знаходяться за межами села і відносяться до державної власності. Суд неодноразово вимагав від прокурора та позивачів надати правове обґрунтування стягнення шкоди на користь сільської ради, проте достатнього правового обґрунтування суд не отримав. Між тим при застосуванні до спірних правовідносин ст. ст.22, 1166 ЦК України прокурору необхідно було довести, яке саме цивільне право сільської ради (неприбуткової організації) порушено відповідачем на заявлену суму збитків.
Також в процесі розгляду справ суду не надано належного обґрунтування стягнення заподіяного державі шкоди не безпосередньо до державного бюджету, а на користь органу місцевого самоврядування.
Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених Наказом державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель затверджених наказом від 12.09.2007р. № 110 розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).
Обґрунтованими також є вимоги відповідача про застосування загального - трьохрічного строку позовної давності до спірної шкоди, передбаченого ст. 257 ЦК України. Так, за змістом статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Безумовно таким моментом є день проведення перевірки та складення відповідних актів, які є невід'ємною частиною розрахунків (п.4.3 Методичних рекомендацій). Акти складені 30.01.2008 року, а прокурор звернувся з позовом до суду 25.02.2011 року та 15.03.2011 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Згідно п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Доводи прокурора про те, що строк позовної давності слід обраховувати з моменту надіслання йому матеріалів перевірки не можуть бути прийняті судом до уваги через невідповідність такої позиції положенням ст. 261 ЦК України. Прокурор не відноситься до осіб чиї права порушуються в процесі цивільних чи господарських правовідносин, а наділений лише процесуальним статусом особи, яка звертається до суду в інтересах держави чи інших осіб, в порядку визначеному законодавством.
З наданої на вимогу суду довідки реєстратора слідує, що зазначений прокурором другий позивач - Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області значилось на обліку в ЄДРПОУ до лютого 2009 року. Тобто на час звернення прокурора з позовом Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області не існувало. А оскільки Господарсько процесуальний кодекс України не передбачає можливості заміни позивача, суд не міг провести цю заміну. За відсутності Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області в ЄДРПОУ на час звернення прокурора до суду, у суду не було правових підстав для процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає заміну сторони у разі її вибуття після порушення справи, тобто в процесі розгляду справи.
За таких обставин провадження в частині позову Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області слід припинити в силу п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене підстав для задоволення позовів немає.
Керуючись ст. ст. 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справах в частині позову Управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області до фермерського господарства "ОСОБА_2" про стягнення шкоди припинити.
В позовах прокурора Новоушицького району в інтересах держави в особі Отроківської сільської ради до фермерського господарства "ОСОБА_2" про стягнення шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук 7 прим:1- до справи, 2.3 -позивачам, 4 -відповідачу, 5,6 прокуратурі району та області, 7 - Управлінню статистики