29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" липня 2011 р.Справа № 13/5025/1083/11
За позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення Хмельницька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк” м. Хмельницький
до Приватного підприємства „Денітан” м. Хмельницький
про стягнення суми 26 418,80 грн. заборгованості, з якої 23 935,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 1840,00грн. простроченої заборгованості з погашення (поверненя) частини кредиту, 632,19 грн. заборгованості по нарахованих прострочених процентах за користування кредитом, 4,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2,38 грн. інфляційних витрат
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 по довіреності № 1046/11.5.2 від 15.11.2010р.
відповідач : не з'явився
Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 26 418,80 грн. заборгованості, з якої 23 935,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 1840,00грн. простроченої заборгованості з погашення (поверненя) частини кредиту, 632,19 грн. заборгованості по нарахованих прострочених процентах за користування кредитом, 4,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2,38 грн. інфляційних витрат. Зазначає, що дана заборгованість утворилася згідно кредитного договору № 39-2007/01 укладеного 13.03.2007р. між акціонерним комерційним банком „Мрія”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” та приватним підприємством „Денітан”.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об'ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, поданими до позовної заяви. Крім того, представником позивача в засіданні суду подано заяву про повернення надміру сплаченого державного мита у сумі 68,21грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом, який отримав, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 22.06.2011р., причини неявки суду не повідомив. При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” є юридичною особою, яка зареєстрована Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 725805 та включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки № 279845 головного управління статистики у м. Києві 29.07.2010р.
Згідно з положеннями статуту ПАТ „ВТБ Банк” у новій редакції від 2010р., Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку „Мрія”, створеного рішенням установчих зборів учасників банку, перейменованого у Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк відповідно до рішення загальних зборів учасників (акціонерів) Банку від 25.01.2007р., перейменованого в Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” відповідно до рішення позачергових загальних зборів учасників (акціонерів ) Банку від 16.07.2010р.
13.03.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Мрія” (Банк) та приватним підприємством „Денітан” (Позичальник) було укладено кредитний договір № 39-2007/01, предметом якого є надання Банком Позичальникові грошові кошти (кредит) на слідуючих умовах: сума кредиту 110415,00грн., строк користування до 12.03.2012р., плата за користування кредитом 18% річних.
Відповідно до п. 2.5 договору, цільове призначення кредиту за даним договором -оплата частини вартості легкового автомобіля „MAZDA 3”, що придбавається згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу в кредит № 03/03 від 03.03.2007р. між Позивальником та дочірнім підприємством „Мотор-Центр-Поділля” (продавець).
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є його невід'ємною частиною. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком в строки, що зазначені в графіку, як дні платежу.
Згідно п. 4.1. договору, Банк зобов'язаний надати Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на строк, що встановлені в п.1.1. кредитного договору та в порядку і на умовах, встановлених кредитним договором.
На виконання умов кредитного договору № 39-2007/01 позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 110415,00грн., що підтверджуються випискою по рахунку та меморіальним ордером № 19-14 від 13.03.2007р.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.
Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно до настання строку виконання зобов'язання у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором (п. 5.6).
Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та строків сплати процентів за користування кредитом в строки вказані у договорі не виконав, відповідно у відповідача виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, заборгованість по якому становить 23935,00грн., відповідно поданого розрахунку суми заборгованості станом на 31.01.2011р.
Крім цього, в результаті порушення умов кредитного договору, заборгованість відповідача перед позивачем по простроченим процентам за користування кредитом за період прострочення грудень 2010р. по січень 2011р. становить 632,19грн. (01.12.2010р. по 31.12.2010р. у сумі 238,15грн., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. у сумі 394,04грн.) згідно поданого розрахунку.
Також, за прострочення заборгованості з погашення (повернення) частини кредиту за січень 2011р. позивачем нараховано до стягнення 1840,00грн.
Відповідно до п. 8.3. договору, забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника перед банком по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування та інших видатків за кредитним договором є майно та (або) майнові права Позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії. Договори, угоди та документи, що оформлені з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, є його невід'ємною частиною. (п. 8.4.)
На виконання вимог п.8.3. кредитного договору, між Банком та Позичальником був укладений договір застави № 40-2007/04 від 13.03.2007р., відповідно до якого Позичальник передав Банку у заставу транспортний засіб -тип легковий седан марка - MAZDA, модель- 3, 2007 року випуску, колір -сірий, номер шасі (кузова, рама, коляска) НОМЕР_1, реєстраційний номерах НОМЕР_2, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Свідоцтва серії НОМЕР_3, виданого першим МРВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області 06.03.2007р. Даний договір застави посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 13.03.2007р., зареєстровано в реєстрі за № 2098.
На момент підписання договору предмет застави знаходиться у користуванні і володінні Заставодавця за адресою АДРЕСА_1. Предмет застави сторони оцінюють в сумі 129900,00грн. (п.5 договору ).
Відповідно до п. 8.3. договору застави, заставодавець зобов'язаний в день підписання цього договору застрахувати за свій рахунок предмет застави у визначеному Заставодержателем страховика на користь заставодержателя. Заставодавець зобов'язаний страхувати предмет застави на користь Заставодержателя у визначеного Заставодержателем страховика на період до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази здійснення Позичальником страхування предмету застави на користь Банка.
15.04.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача лист за вих. № 576/1300-08-2 з вимогою протягом 2 банківських днів з моменту отримання цієї вимоги здійснити страхування транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки MAZDA, модель- 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2., що знаходиться в заставі у ВАТ ВТБ Банк в одній із акредитованих банком страховій компанії або ж повернути кредит в повному обсязі та сплатити нараховану плату за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язання, відповідь на яку позивач не отримав, страхування легкового автомобіля не здійснив.
22.06.2010р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про усунення договірних зобов'язань № 800/1300-08-2 та вимогою про усунення порушень договірних зобов'язань № 801/1300-09-2, однак відповідь на які позивач не отримав, вимог не виконав.
Пунктом 8.1.кредитного договору, сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому, якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів - пеня не нараховується.
Відповідно до умов даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 26.01.2011р. по 31.01.2011р. у сумі 4,69грн., за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 28.12.2010р. по 31.01.2011р. у сумі 4,54грн.
При цьому, позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 2,38 грн. (за період прострочення з 28.12.2010р. по 31.12.2010р.), згідно поданого розрахунку.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість по кредитному договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 935,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 1840,00грн. простроченої заборгованості з погашення (поверненя) частини кредиту, 632,19 грн. заборгованості по нарахованих прострочених процентах за користування кредитом, 4,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2,38 грн. інфляційних витрат.
Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх сукупності судом враховується наступне:
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали кредитний договір № 39-2007/01 від 13.03.2007р., визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями п.п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Сторони у договорі домовились (п. 5.6. договору) що Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно до настання строку виконання зобов'язання у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.5.6. договору , в результаті порушення умов кредитного договору щодо строків сплати кредиту та строків сплати процентів за користування кредитом, у відповідача виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, заборгованість по якому станом на 31.01.2011р. становить 23935,00грн.
Крім цього, заборгованість відповідача перед позивачем по простроченим процентам за користування кредитом за період з грудня 2010р. по січень 2011р. становить 632,19грн. (з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. у сумі 238,15грн., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. у сумі 394,04грн.) та прострочення заборгованості з погашення (повернення) частини кредиту за січень 2011року у сумі1840,00грн., згідно поданого розрахунку.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка. що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.8.1. кредитного договору № 39-2007/01 від 13.03.2007р., аналізуючи наданий позивачем розрахунок, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 26.01.2011р. по 31.01.2011р у сумі 4,69грн., за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 28.12.2010р. по 31.01.2011р. у сумі 4,54грн.
Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналізуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні втрати в результаті порушення строку повернення процентів за користування кредитом у сумі 2,38грн. за період прострочення з 28.12.2010р. по 31.12.2010р., згідно поданого розрахунку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 26418,80 грн. заборгованості, з якої 23 935,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 1840,00грн. простроченої заборгованості з погашення (повернення) частини кредиту, 632,19 грн. заборгованості по нарахованих прострочених процентах за користування кредитом, 4,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2,38 грн. інфляційних витрат, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача .
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення Хмельницька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк” м. Хмельницький до Приватного підприємства „Денітан” м. Хмельницький про стягнення суми 26 418,80 грн. заборгованості, з якої 23 935,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 1840,00грн. простроченої заборгованості з погашення (повернення) частини кредиту, 632,19 грн. заборгованості по нарахованих прострочених процентах за користування кредитом, 4,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2,38 грн. інфляційних витрат задоволити .
Стягнути з Приватного підприємства „Денітан” м. Хмельницький (ідент. код 32402404) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” м. Київ (ідент. код 14359319) 23 935,00грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 00 коп.) строкової заборгованості за кредитом, 1840,00грн. (одна тисяча вісімсот сорок гривень 00 коп.)простроченої заборгованості з погашення (повернення) частини кредиту, 632,19грн. (шістсот тридцять дві гривні 19 коп.) заборгованості по нарахованих прострочених процентах за користування кредитом, 4,69 грн. (чотири гривні шістдесят дев'ять коп.) пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4,54 грн. (чотири гривні п'ятдесят чотири коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 2,38 грн. (дві гривні тридцять вісім коп.) інфляційних витрат, 264,19 грн. (двісті шістдесят чотири гривні дев'ятнадцять коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути Публічному акціонерному товариству „ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення Хмельницька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк” (м. Хмельницький, ідент. код 14359319) з Державного бюджету України 68,21грн. (шістдесят вісім гривень двадцять одна копійка) зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.
Суддя О.І. Матущак
Повний текст підписано: 08.07.2011р.