29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" липня 2011 р.Справа № 15/5025/353/11
За позовом Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький, Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства „Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району
про визнання договору недійсним та стягнення 1196000,00 грн.
Головуючий суддя Муха М.Є.
суддя Матущак О.І.
суддя Гладій С.В.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - представник Хмельницької обласної державної адміністрації за довіреністю №99/13-12-91/2011 від 10.01.2011р. (в судовому засіданні 06.07.2011р.);
Магур Н.І. - начальник служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації (в судовому засіданні 06.07.2011р.);
відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю №01/02 від 03.01.2011р.
за участю: Шкадько В.В. - прокурор відділу прокуратури області
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 12.07.2011р., оскільки в судовому засіданні 06.07.2011р. оголошувалась перерва.
Суть спору: Прокурор в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору від 07.12.2006р. купівлі - продажу приміщення загальною площею 947,1 м.кв., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, укладеного між ВАТ „Проскурів” та службою у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації (яку згідно розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №391/2007р. від 27.11.2007р. перейменовано на службу у справах дітей), та стягнення з ВАТ „Проскурів” безпідставно отриманих коштів в розмірі 1 196 000,00 грн. на користь служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор вказував на ті обставини, що проведеною прокуратурою області перевіркою було встановлено, що відповідачем відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.12.2006р. продано за 1 196 000,00 грн. службі у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації приміщення загальною площею 947,1 м.кв, яке знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1. В даному договорі було зазначено, що на час продажу приміщення належить ВАТ „Проскурів” на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р. Прокурор зауважував на тому, що ВАТ „Проскурів” не був власником приміщення, яке продав, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2009р. вказане рішення скасоване як незаконне, в позові ВАТ „Проскурів” про визнання права власності на зазначене приміщення відмовлено. Тому, на думку прокурора, даний договір є недійсним відповідно до положень ст. 658, ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Вказуючи на те, що службою у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації безпідставно сплачено кошти в розмірі 1 196 000,00 грн. за нерухоме майно особі, яка не мала права його продавати, вважає, що вказану суму необхідно повернути позивачу. При цьому, прокурор посилався на приписи статті 1212 ЦК України.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами. Крім того, подав клопотання, відповідно до якого, посилаючись на допущену в позовній заяві описку стосовно дати укладання спірного договору, просить рахувати дату укладення договору 27.12.2006р., замість 07.12.2006р.
Позивач - Хмельницька обласна державна адміністрація - позов, який було подано в його інтересах прокурором, не підтримує та просить суд залишити позовну заяву без задоволення. Стверджує, що на момент укладання договору купівлі - продажу приміщення по вул. Конєва, 5/1 перебувало на балансі та належало, на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р., ВАТ „Проскурів”. Повідомив, що вказане приміщення перебувало в оренді Обласного притулку для неповнолітніх з 01.07.2004р. до моменту продажу. Зазначає, що відповідно до Плану заходів служби у справах неповнолітніх та управління у справах молоді та спорту облдержадміністрації, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності та безпритульності в Хмельницькій області, затверджених міністром України у справах молоді і спорту Ю. Павленко, виділено 1 218 350,00 грн. на придбання приміщення для обласного притулку для неповнолітніх. Вказує, що Службою у справах неповнолітніх 26.12.2005р. отримано погодження процедури закупівлі приміщень по вул. Конєва, 5/1, від Головного управління економіки облдержадміністрації. 26 - 28 грудня 2005 року було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі - продажу і здійснено платіж за платіжним дорученням. 29.12.2005р. актом приймання - передачі передано майновий комплекс обласному притулку. Зазначає, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1 є Служба у справах дітей облдержадміністрації. Вважає, що задоволення позову прокурора в частині визнання договору купівлі - продажу недійсним матиме негативні суспільно - соціальні наслідки. Стосовно стягнення з ВАТ „Проскурів” 1 196 000,00 грн. відмічає, що їх цільовим призначенням було придбання приміщення для обласного притулку для дітей, а враховуючи давність вчинення правочину і підвищення вартості нерухомості, реалізація цих коштів за призначенням не вбачається можливою.
Позивач - Служба у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації - позов, який подано в його інтересах прокурором, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.12.2006р., не підтримує, вважаючи, що служба є добросовісним набувачем приміщення, використовує його за цільовим призначенням, а розірвання договору може призвести до відчуження приміщення. Вказує, що приміщення за адресою м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, відповідно до договору оренди від 01.07.2004р. перебувало в оренді обласного притулку для неповнолітніх. Посилаючись на Постанову КМУ від 01.09.2005р. №861 та рішення 19 позачергової сесії IV скликання від 12.12.2005р. №1-19/2005 Хмельницької обласної ради зазначає, що службі у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації були виділені кошти на здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності та безпритульності. Службою у справах неповнолітніх на підставі протоколу засідання тендерного комітету було отримано погодження процедури закупівлі головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації №31 від 6.12.2005р. на проведення закупівлі (будівля дитсадка, допоміжні будівлі та споруди) у ВАТ „Проскурів” в сумі 1 196 000,00 грн. Зазначає, що 26.12.2005р. підписаний договір купівлі-продажу, однак, він не був нотаріально посвідчений. 28.12.2005р. була проведена проплата, а 29.12.2005р. -підписано акт приймання-передачі. Вказує, що станом на 27.12.2006р. договір купівлі-продажу завірений нотаріально на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Хмельницьким БТІ від 26.06.2006р. за №11050470 та рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р., зареєстрованого в Хмельницькому БТІ 19.09.2006р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №16093554. Тобто, вважає позивач, ВАТ „Проскурів” був власником, а станом на 19.09.2006р. власником приміщення є служба у справах дітей. Крім того, зазначає, що з січня 2006р. використання коштів служба у справах дітей 5 разів перевірялась представниками КРУ області, головдерж КРУ, в тому числі, що стосувалося придбання приміщень, однак, жодного разу не вказувалось на нецільове використання коштів, що, як вважає позивач, є підтвердженням законності укладання договору купівлі-продажу приміщення для обласного притулку для дітей. Також вказує, що за період 2005-2011р.р. за рахунок бюджетних коштів службою були зроблені значні поліпшення придбаного майна.
В судовому засіданні 06.07.2011р представники позивачів подані позиції з приводу позовних вимог підтримали.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечують та просять суд відмовити в його задоволенні. Мотивуючи свої заперечення вказують, що приміщення по вул. Конєва, 5/1 у м. Хмельницькому, ніколи не перебувало у державній чи комунальній власності. У 1999 році дане приміщення було передано до статутного фонду САТ „Проскурів” на підставі договору купівлі-продажу акцій та після приєднання САТ „Проскурів” до ВАТ «„Проскурів” перейшло до статутного капіталу останнього де і було поставлено на баланс. До 1999 року дане приміщення знаходилось на балансі агрофірми „Проскурів” як правонаступника колгоспу „Проскурів”. Усі питання використання приміщення та переходу права власності із усіма підтверджуючими документами, вивчались господарським судом Хмельницької області під час винесення рішення від 14.08.2006р. Стверджують, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 07.12.2006р. сторонами були дотримані усі вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, вказують, що на момент укладення договору рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р., яким було визнано право власності за ВАТ „Проскурів”, набуло законної сили та не було скасовано у встановленому порядку. Крім того, вказане приміщення було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Хмельницького бюро технічної інвентаризації. Вважають, що під час укладення договору купівлі-продажу від 07.12.2006р., укладеного між ВАТ „Проскурів” та Службою в справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, предметом якого являлось приміщення, що розташоване по вул. Конєва, 5/1, у м. Хмельницькому, було дотримано усі норми чинного законодавства, у зв'язку з цим підстави для визнання правочину недійсним, передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України, відсутні. На думку відповідача, при розгляді даної справи в першу чергу необхідно з'ясувати наявність правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності на момент вчинення правочину та чи був об'єкт нерухомості зареєстрований в БТІ за продавцем на момент вчинення правочину. Вказує, що дані обставини були встановлені приватним нотаріусом під час посвідчення договору купівлі-продажу. З цих підстав просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Служби у справах неповнолітніх Хмельницької облдержадміністрації від 12.12.2005р. вирішено провести закупівлю приміщення для обласного притулку для неповнолітніх у єдиного власника -ВАТ „Проскурів”, шляхом застосування процедури закупівлі у одного учасника.
Службою у справах неповнолітніх було отримано погодження процедури закупівлі головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації №31 від 26.12.2005р. на проведення закупівлі (будівлі дитсадка, допоміжних будівель та споруд) у ВАТ „Проскурів” в сумі 1 196 000,00 грн.
26.12.2005р. між ВАТ „Проскурів” (продавець) та Службою у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації (яку згідно розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №391/2007р. від 27.11.2007р. перейменовано на службу у справах дітей) (покупець) укладено договір купівлі - продажу приміщення, загальною площею 947,1 м.кв., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати приміщення у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти у власність приміщення і сплатити за нього обговорену грошову суму. (п. 1.1.).
В п. 1.2 договору зазначено, що приміщення належить продавцю на праві власності.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору продаж приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 996666,67 грн., крім того ПДВ складає 199333,33 грн., а всього 1196000,00 грн. Сторони погоджуються здійснити повний розрахунок за продане приміщення в розмірі 1196000,00 грн. на протязі 5 днів з моменту підписання даного договору на рахунок продавця. Сторони погоджуються здійснити нотаріальне посвідчення цього договору на протязі двох місяців з моменту підписання даного договору.
Однак, договір купівлі-продажу від 26.12.2005р. не був нотаріально посвідчений.
28.12.2005р. Службою у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації була здійснена оплата за приміщення ВАТ „Проскурів”, про що свідчить платіжне доручення №28 від 28.12.2005р.
Вказане приміщення було передано згідно акту приймання-передачі від 29.12.2005р.
27.12.2006р. між ВАТ „Проскурів” (продавець) та Службою у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації (покупець) укладено договір купівлі - продажу приміщення, загальною площею 947,1 м.кв., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1. Приіщення належить продавцю на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р. по справі №8/3530. Повний розрахунок за продане приміщення в розмірі 1196000,00 грн. здійснений до оформлення цього договору шляхом перерахування покупцем вищезазначеної суми на рахунок продавця, що підтверджується платіжним дорученням №28 від 28.12.2005р. (п. 1.1.-1.3., 2.2.).
27.12.2006р. даний договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Гусєвою Л.В. і внесено до Єдиного державного реєстру правочинів за реєстровим №10476. Договір завірено нотаріально на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Хмельницьким БТІ від 26.06.2006р. за №11050470 та рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р., зареєстрованого в Хмельницькому БТІ 19.09.2006р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №16093554.
З наявного в матеріалах справи рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р. по справі №8/3530 вбачається, що право власності на приміщення загальною площею 947,1 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, було визнано за ВАТ „Проскурів”.
04.11.2009р. вказане рішення було скасовано постановою Вищого господарського суду України.
Право власності на об'єкт купівлі-продажу зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації за Службою у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, про що свідчить інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно №30487407 від 04.07.2011р.
Вважаючи, що договором купівлі-продажу від 27.12.2006р. порушено інтереси держави, прокурор Хмельницької області в особі позивачів звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 1 196 000,00 грн.
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів, доводів сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав:
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів захисту, згідно із зазначеною нормою, є визнання правочину недійсним.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Прокурор в позовній заяві просив визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 27.12.2006р. та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 1 196 000,00 грн. стверджуючи, що відповідач не був власником приміщення, яке продав. З приводу даного твердження судом звертається увага на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, належить власникові цього майна.
Згідно з ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З'ясовуючи питання щодо права відкритого акціонерного товариства „Проскурів” на розпорядження майном, яке є предметом оспореного договору, необхідно зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р. (справа №8/3530) за ВАТ „Проскурів” було визнано право власності на приміщення загальною площею 947,1 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, тобто, на об'єкт, який є предметом договору купівлі-продажу від 27.12.2006р. Вказане рішення суду набрало законної сили 24.08.2006р.
Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу, тобто на 27.12.2006р., відповідач являвся власником приміщення, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, а тому, відповідно, мав право розпоряджатися ним, як це передбачено ч. 2 ст. 319 та ст. 658 Цивільного кодексу України. Жодних доказів того, що на момент укладання спірного договору, ВАТ „Проскурів” не було власником приміщення, матеріали справи не містять.
Посилання прокурора на постанову Вищого господарського суду України від 04.11.2009р., як на підставу визнання договору купівлі-продажу недійсним, судом до уваги не приймаються, оскільки вона була прийнята 04.11.2009р.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Прокурор не довів в установленому законом порядку, що на момент укладення спірного договору ВАТ „Проскурів” не було законним власником майна, що підтверджується чинним на той момент рішенням господарського суду Хмельницької області.
При цьому судом враховується, що з наявної в матеріалах справи постанови Вищого господарського суду України від 04.11.2009р. вбачається, що рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2006р. (справа №8/3530), було скасовано з підстав невірного визначення належного відповідача у даній справі. Питання права власності на приміщення загальною площею 947,1 м.кв., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1 касаційною інстанцією не дусліджувалось.
Необхідно також відмітити, що згідно з приписами ст. 2 ГПК України прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів є обов'язковим.
Звертаючись з позовом, прокурор виходив з необхідності захисту інтересів держави, у зв'язку з продажем нерухомого майна особою, яка не була його власником, та у зв'язку з безпідставною сплатою відповідачеві значних коштів.
Однак, вказані твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки службі у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації державою були виділені кошти на придбання приміщення саме у ВАТ „Проскурів”. Як вбачається з протоколу засідання тендерного комітету Служби у справах неповнолітніх Хмельницької облдержадміністрації від 12.12.2005р. вирішено провести закупівлю приміщення для обласного притулку для неповнолітніх у єдиного власника -ВАТ „Проскурів”.
За таких обставин суд приходить до висновку, що державні кошти в розмірі 1 196 000,00 грн. використані за цільовим призначенням, як наслідок, Держава в особі Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації отримала нерухоме майно, а одже в даному випадку досягнута основна мета Держави, забезпечення приміщенням обласного притулку для неповнолітніх, що безпосередньо спрямовано на подолання дитячої бездоглядності та безпритульності в Хмельницькій області.
При цьому судом також враховується, що в матеріалах справи відсутні докази належності приміщення, загальною площею 947,1 м.кв., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1 іншій особі, а також докази, що якась особа претендує на вказане приміщення.
Крім того судом приймається до уваги, що позивачі, в інтересах яких було подано позов, вимоги не підтримують, вважаючи, що на момент укладення спірного договору відповідач був законним власником, а позивач законним набувачем.
Враховуючи викладене, вимога прокурора про визнання договору купівлі-продажу від 27.12.2006р. недійсним задоволенню не підлягає.
Оскільки, відсутні підстави визнання договору купівлі-продажу від 27.12.2006р. недійсним, відсутні і підстави для задоволення вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 1 196 000,00 грн.
Беручи до уваги вищевикладене, в позові належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький, Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства „Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району про визнання недійсним договору від 27.12.2006р. купівлі-продажу приміщення загальною площею 947,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, укладеного між ВАТ „Проскурів” та Службою у справах неповнолітніх Хмельницької обласної державної адміністрації; про стягнення з ВАТ „Проскурів” безпідставно отриманих коштів в розмірі 1 196 000,00 грн. на користь Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації відмовити.
Головуючий суддя М.Є. Муха
Суддя О.І. Матущак
Суддя С.В. Гладій
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 липня 2011 року.
Віддруковано 5 примірників:
1 -до справи, 2, 3 - позивачам, 4 -відповідачу, 5 -прокуратурі області.