29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" липня 2011 р.Справа № 12/5025/1084/11
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький
до Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький
про визнання договору № 010/08-11/8549 від 31 травня 2006 року недійсним.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 22.11.10 року
Суть спору:
ФОП ОСОБА_2 м. Хмельницький звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький про визнання договору № 010/08-11/8549 від 31 травня 2006 року недійсним.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що ПП ОСОБА_2, укладаючи договір позики (кредиту) від 31.06.06 був введений в оману працівниками відповідача щодо своїх прав та обов'язків. Причиною цього, на думку позивача, була необхідність працівників Банку виконати поставлені плани по видачі кредитів для приватних підприємців. А суть обману полягає в тому, що ПП ОСОБА_2 не був повідомлений про усі види комісій, що мають сплачуватися на користь Банку в якості плати за отриманий кредит.
З посиланням на ст. 230 Цивільного кодексу України просить визнати вказаний договір недійсним.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що 26.01.2010 року АТ „Райффайзен Банк Аваль” подало позовну заяву в Господарський суд Хмельницької області до ФОП ОСОБА_2 про дострокове повне стягнення заборгованості по кредитному договорі.
16.09.2010 року ФОП ОСОБА_2 подав позовну заяву в Господарського суду Хмельницької області до АТ „Райффайзен Банк Аваль” про визнання договору недійсним.
Провадження по справі за позовною заявою АТ „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про дострокове повне стягнення заборгованості було зупинене в зв'язку з неможливістю розгляду справи до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до АТ „Райффайзен Банк Аваль” про визнання недійсним договору.
31.03.2011 р. суддею господарського суду Хмельницької області Саврійом В.А. було винесене рішення по справі №18/11/1731 -10 за позовом ФОП ОСОБА_2 до АТ „Райффайзен Банк Аваль” про визнання договору недійсним. Рішенням суду в задоволенні позовної заяви відмовлено та вказано, що Позивач не навів жодних доводів про те, що відповідач не виконав перед ним зобов'язання по оспорюваному договорі і відповідно не вказав про наявність підстав для застосування до відповідача.
В зв'язку з тим, що позивачем отримано кредитні ресурси в повному обсязі та частково сплачено кредит та відсотки за користування цими кредитними ресурсами, то це свідчить про схвалення укладеного правочину, а тому укладений між сторонами кредитний договір є дійсний і він підлягає виконанню особами, які його уклали.
З огляду на викладене, суд вважав, що сторонами у справі досягнуто домовленості з усіх істотних умов кредитного договорів, які встановленні чинним законодавством України. На думку відповідача суддею Господарського суду Хмельницької області Саврійом В.А. в повному обсязі досліджено всі обставини справи. Частина2 ст. 80 ГПК України яка передбачає, що господарський суд припиняє провадження по справі, якщо є рішення господарського суду який вирішив господарський с ж тими ж сторонами, про той же предмет з тих же підстав.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом, в задоволенні якого йому відмовлено.
Також відповідач звертає увагу, що ОСОБА_2 зловживає своїми цивільними правами передбаченими ст. 1 ГПК України та своїми діями намагається затягнути стягнення заборгованості по кредитному договору.
Просить в позові відмовити.
До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки повноважного представника.
Причини неявки представник позивача мотивує його зайнятістю в іншій справі.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Враховуючи обставини справи, суду вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В якості причини неявки повноважного представника позивач наводить його зайнятість в іншому процесі. Однак, позивачем не надано належних доказів в підтвердження даних доводів. Крім того, сама зайнятість представника в іншому процесі не є причиною неявки у судове засідання. Крім того, вказана обставина не позбавляла можливості самого позивача -ФОП ОСОБА_2 з'явитись у судове засідання.
Поряд з цим, з наданих відповідачем доказів вбачається, що позивач шляхом подання позовів про визнання недійсним кредитного договору фактично затягує стягнення заборгованості по ньому (справа №14/18/163-10, яка розглядається з 28.01.2010року).
Враховуючи викладене, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору на підставі матеріалів справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, представником відповідача у судовому засіданні подано докази про те, що відповідач змінив назву.
З наданих ним витягу зі статуту товариства та свідоцтва про державну реєстрацію товариства вбачається, що Протоколом Загальних Зборів АППБ „Аваль” №36-36 від 21 квітня 2006р. прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово - пенсійного банку „Аваль” на Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”. Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” є правонаступником за всіма правами та обов'язками акціонерного поштово - пенсійного банку „Аваль”. Протоколом Загальних Зборів акціонерів №3б-45 від 14 жовтня 2009р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого, акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”. Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль, є, правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”.
Приймаючи до уваги, що відповідач не припиняв юридичної особи, а лише змінив свою назву, суд вважає за необхідне змінити назву відповідача на Публічне акціонерне товариство„Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
31 травня 2006 між ОСОБА_2, та АППБ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції укладений кредитний договір №010/08-11/8549.
За умовами даного договору відповідач надав позивачу позику (кредит) у сумі 160000,00 грн. строком з 31.05.2006 року по 30.05.2009 року із сплатою 16% річних за користування кредитними коштами.
Згідно п. 2.1 договору кредитні кошти призначені для придбання та ремонту нежитлового приміщення.
Відповідно до розділу 3 договору № 010/08-11/8549 кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Сторони встановлюють, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту
Частиною першою ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ПП ОСОБА_2, укладаючи кредитний договір від 31.06.06р. був введений в оману працівниками відповідача щодо своїх прав та обов'язків і просить з посиланням на ст. 230 Цивільного кодексу України визнати його недійсним.
Статтею 230 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін, тоді як при помилці обидві сторони можуть невірно сприймати обставини правочину. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230. Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину.
Позивач в якості підстав визнання договору недійсним посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 не був повідомлений про усі види комісій, що мають сплачуватися на користь Банку в якості плати за отриманий кредит.
Водночас статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, підписуючи кредитний договір ФОП ОСОБА_2 мав можливість ознайомитись з його умовами і у разі не згоди не підписати договір.
За нормою ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Поряд з цим позивачем не доведено, що відповідач, укладаючи договір, вчинив якісь навмисні дії відносно нього, якими намагався запевнити про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.
З'ясовуючи і оцінюючи у судовому засіданні всі обставини справи, суд не встановив, а позивач не довів порушень при укладені спірних угод вимог ст. 203 ЦК України щодо змісту, форми укладення, волевиявлення і спрямованості цих угод.
З огляду на викладене, вимоги позивача не відповідають положенням чинного законодавству, не підтверджені належними доказами, а тому і не підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про припинення провадження по справі відповідно до п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України судом відхиляються, оскільки предметом судового розгляду по справі №18/11/1731 -10 було визнання вказаного договору з інших підстав, а саме укладення його внаслідок помилки.
У даному позові позивач просить визнати недійним договір, укладений під впливом обману.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу необхідно покласти на позивача.
Необхідно видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (і.н. НОМЕР_1) довідку про повернення з бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 17грн. квитанцією №21 від 14.06.2011р.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький про визнання договору № 010/08-11/8549 від 31 травня 2006 року недійсним відмовити.
Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (і.н. НОМЕР_1) довідку про повернення з бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 17грн. (сімнадцять гривень) квитанцією №21 від 14.06.2011р.
Суддя В.О. Шпак
Повний текст рішення складено 15.07.2011року.
Віддруковано 3 примірника:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -до матеріалів справи.