29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" липня 2011 р.Справа № 18/5025/1022/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" м. Рівне
до 1. Малого підприємства "Агротехсервіс" м. Нетішин
2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Нетішин
про стягнення 431257,59 грн. заборгованості за кредитним договором №06К-07 від 08 серпня 2007 року та звернення стягнення на рухоме майно
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №83/03 від 07.04.2011р.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про: стягнення з малого підприємства "Агротехсервіс" на користь позивача заборгованість в сумі 431257,59 грн.; звернення стягнення на рухоме майно, а саме: бетонозмішувальну установку „ZREMB SW 8", що належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2007р. та накладної №61 від 07.06.2007р., і є предметом застави за Договором застави №06К-07/3, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №2969. За рахунок вартості предмета застави підлягають задоволенню вимоги ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Львівської філії AT "Брокбізнесбанк" за кредитним договором №06К-07 від 08.08.2007р. у загальній сумі 431257,59 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на положення ст.ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 526, 530, 572, 589, 590, 610-612, 625, 1054 ЦК України.
Представник позивача в засідання позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному об'ємі, оскільки останні є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Відповідачі своїми процесуальними правами не скористались, повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки не повідомили, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подали.
Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідачів про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
08.08.2007р. між акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (надалі -Банк), змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк”) та малим підприємством "Агротехсервіс" м.Нетішин (надалі -позичальник) було укладено кредитний договір за №06К-07, (надалі - Договір), згідно якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - "Кредит", на умовах, визначених цим договором. Кредит надається в сумі 380000,00 грн. Термін користування кредитом до 07.08.2009р. Процентна ставка за користування кредитом: 19 процентів річних. Кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів. (п.п. 1.1-1.2 договору).
Згідно п.п. 2.1-2.6 договору видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, здійснюється у безготівковій формі на підставі заяви позичальника та платіжного доручення. Видача кредиту здійснюється виключно після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов'язань цим договором. В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає договір застави з майновим поручителем № 06К-07/3 від 08.08.2007р. За ведення кредитної справи позичальник сплачує банку комісію у розмірі 3800,00 грн., без ПДВ, на рахунок, вказаний банком. Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки визначені в заяві позичальника. Повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику, в строк не пізніше 25 числа поточного місяця. Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 1.1.2. цього договору, і суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернені кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісяця з 26 по 30/31 число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 25 числа включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно з 26 числа минулого місяця по 25 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).
Пунктами 2.7-2.9 договору передбачено, що проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки процентів, комісій, неустойки, визначених цим договором. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня. Погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); в другу чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; в третю чергу погашається прострочена заборгованість по поверненню кредиту (якщо прострочення буде мати місце); в четверту чергу погашається строкова заборгованість по поверненню кредиту; в п'яту чергу погашається заборгованість по сплаті комісій; в шосту чергу погашається заборгованість за неустойкою; в сьому чергу погашається інші витрати банку. Банк може змінити порядок погашення заборгованості на власний розсуд.
Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3. цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.
10 квітня 2008 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно якої банком надано позичальнику можливість повернення тіла кредиту вкінці строку, на який укладено кредитний договір. 28 травня 2008 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору, згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 21,0 процента річних. 01 липня 2008 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №3 до кредитного договору, згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 22,0 процентів річних. 31 жовтня 2008 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №4 до кредитного договору, згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 26,0 процентів річних. 31 березня 2009 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №5 до кредитного договору, згідно якої змінено порядок сплати відсотків за березень 2009 року - квітень 2010 року.
08.08.2007р. між акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (заставодержатель), змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк”), малим підприємством "Агротехсервіс" м.Нетішин (позичальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (заставодавець) укладений договір застави №06К-07/з.
Пунктами 1.1, 1.3-1.6 договору застави передбачено, що відповідно до кредитного договору №06К-07 від 08.08.2007р., укладеного між заставодержателем та позичальником, заставодержатель надав позичальнику кредит у сумі 380000,00 грн. Даним договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань по поверненню заставодержателеві кредиту, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів, що передбачені та/або випливають з кредитного договору, які надалі в тексті цього Договору іменуються „Основне зобов'язання". В забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби, а саме: бетонозмішувальна установка "ZREMB SW 8", право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 06.06.2007р. та накладною №61 від 07.06.2007р. Ринкова вартість бетонозмішувальної установки "ZREMB SW 8" відповідно до звіту незалежної експертної оцінки від 06.08.2007р., складеного суб'єктом оціночної діяльності Т0В ЕКФ "Власна справа" (Сертифікат ФДМУ № 5458/07 від 09 лютого 2007року) становить 965100,00 грн. Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 965100,00 грн.
Згідно п. 2.1.4 договору застави заставодавець зобов'язується на період фактичної дії цього договору застрахувати за свій рахунок предмет застави на його повну вартість, але не менше за ту, що визначена в п. 1.6 цього договору, на користь заставодержателя. За невиконання чи неналежне виконання даного пункту договору заставодержатель має право вимагати від заставодавця сплати штрафу у розмірі 5% від суми одержаного кредиту.
Відповідно до п.п. 3.1-3.3 договору застави заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави: якщо на день, визначений основним зобов'язанням, позичальник не поверне заставодержателю кредит в повному обсязі чи його частину та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить штрафні санкції та/або іншу заборгованість та платежі, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання та в інших випадках, передбачених цим договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі: виконавчого напису нотаріуса; на підставі рішення суду; на підставі обраного заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмету застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого предметом застави основного зобов'язання в порядку, встановленому чинним законодавством, або в порядку продажу заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Заставодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет застави в межах, передбачених п. 3.2. цього договору.
Пунктом 4.1 договору застави договір застави набуває дії з моменту його укладення сторонами і діє до виконання позичальником основного зобов'язання за кредитним договором.
Позивачем на виконання вимог кредитного договору згідно платіжного доручення №1 від 08.08.2007р. було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача-1 380000,00грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором, позивачем 20.02.2009р. за №434, 06.05.2009р. за №1202, 11.11.2010р. за №431, 11.11.2010р. за №430, 05.08.2010р. за №122 на адресу відповідачів направлялись листи та вимоги, якими останніх було повідомлено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення в найкоротші строки.
Станом на 07.04.2011р. за відповідачем-1 рахується заборгованість в сумі 431257,59грн., яка складається із 247747,82грн. -заборгованості за тілом кредиту, 136240,89грн. заборгованості за відсотками. Крім того, позивачем нараховано пеню за період прострочення з 11.10.2010р. по 11.04.2011р. в сумі 28268,88грн. та 19000,00грн. штрафу.
Враховуючи наявність у позичальника прострочених платежів у відповідності до кредитного договору за №06К-07 від 08.08.2007р., не погашення заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору №06К-07 від 08.08.2007р. та договору застави від 08.08.2007р.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Таке ж положення містить ст.1 Закону України „Про заставу”.
Згідно зі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1 і 2 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за кредитним договором №06К-07 від 08.08.2007р. залишилось непогашеним, а саме: в сумі 383988,71грн., в т.ч. 247747,82грн. -заборгованості за тілом кредиту, 136240,89грн. заборгованості за відсотками, що підтверджується наявними у справі розрахунками.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення із відповідача - 1 заборгованості в сумі 383988,71грн. підтверджена наявним у справі доказам, не суперечить фактичним обставинам справи а тому підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення із відповідача-1 пені в сумі 28268,88грн. за період прострочення з 11.10.2010р. по 11.04.2011р. судом до уваги приймається наступне:
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, враховуючи положення п. 7.1 кредитного договору та проведені перерахування нарахованої суми пені, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано та підлягає стягненню з відповідача пеня в сумі 28268,88грн. за період прострочення з 11.10.2010р. по 11.04.2011р. (в тому числі 9015,82грн. пені по простроченим відсоткам та 19253,06грн. пені за прострочення тіла кредиту).
Разом з тим, позивачем правомірно нараховано у відповідності із п. 2.1.4 договору застави та підлягає стягненню з відповідача 19000,00грн. штрафу.
Судом також враховується правомірність заявлених позивачем до відповідача - 2 вимог щодо звернення стягнення на рухоме майно, а саме: бетонозмішувальну установку „ZREMB SW 8", що належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2007р. та накладної №61 від 07.06.2007р., і є предметом застави за договором застави №06К-07/3, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №2969.
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статей 34 і 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Однак, всупереч наведеним нормам відповідачами не подано до суду належних доказів на спростування позовних вимог позивача.
Оцінивши доводи сторін, наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" м. Рівне до малого підприємства "Агротехсервіс" м. Нетішин та до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Нетішин про стягнення 431257,59 грн. заборгованості за кредитним договором №06К-07 від 08 серпня 2007 року та звернення стягнення на рухоме майно задоволити.
Стягнути із малого підприємства "Агротехсервіс" (м. Нетішин, вул. Будівельників, 4, кв. 11, код 30267361) на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" (м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, код 20823382) 247747,82грн. (двісті сорок сім тисяч сімсот сорок сім гривень 82коп.) заборгованості за тілом кредиту, 136240,89грн. (сто тридцять шість тисяч двісті сорок гривень 89коп.) заборгованості за відсотками, 28268,88грн. (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень), 19000,00грн. (дев'ятнадять тисяч гривень 00коп.) штрафу, 2156,29грн. (дві тисячі п'ятдесят шість гривень 29коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00грн. (сто вісімнадцять гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Звернути стягнення на рухоме майно, а саме: бетонозмішувальну установку „ZREMB SW 8", що належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2007р. та накладної №61 від 07.06.2007р., і є предметом застави за договором застави №06К-07/3, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №2969 на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" (м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, код 20823382).
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" (м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, код 20823382) 2156,28грн. (дві тисячі п'ятдесят шість гривень 28коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя В.А. Саврій
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3-4- відповідачу.