Рішення від 20.06.2011 по справі 5021/940/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

20.06.11 Справа № 5021/940/2011.

Господарський суд Сумської області у складі судді Лугової Н.П., розглянувши матеріали справи, -

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське», с.Рясне, Краснопільський район, Сумська область

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми

про визнання недійсним договору та стягнення 60 000 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 18.01.2010р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко - Шелест А.Г.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд визнати недійсним договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства № 3 від 30.01.2008р. укладений між ТОВ «Ряснянське» та ФОП ОСОБА_1 та стягнути з відповідача у справі 60 000 грн. 00 коп.боргу.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог № 219 від 09.06.2011р. згідно вимог якої просить суд визнати недійсним договір № 3 від 30.01.2008р. та стягнути з відповідача 60 000 грн. 00 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому не визнає позовні вимоги посилаючись на те, що вони є неправомірними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши повноважного представника відповідача, суд встановив:

30.01.2008р. між ТОВ «Ряснянське» та ФОП ОСОБА_1. було укладено договір № 3 про надання інформаційних (консультаційних) послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства, згідно п. 1.1. якого замовник (позивач) в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а виконавець (відповідач) зобов'язався відповідно до завдання замовника надавати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги по забезпеченню основної діяльності підприємства, а саме, з питань правильності складання податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Ряснянське» за січень - грудень 2008р.

Згідно п. 1.2. вищевказаного договору, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику інформаційних (консультаційних) послуг за цим договором складаються відповідні акти.

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що замовник сплачує виконавцеві плату в слідуючому порядку: п'ять тисяч гривнів 00 коп. за інформаційно - консультаційні послуги по складанню податкових декларацій з податку на додану вартість за один місяць. Після отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок товариства замовник мав додатково сплатити виконавцю суму у розмірі 30 % від отриманої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вирахуванням суми сплаченої виконавцеві згідно акту про надання інформаційно - консультаційних послуг з питань правильності складання податкових декларацій з податку на додану вартість товариства за період, за який проведено фактичне відшкодування податку на додану вартість.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 6.2. договору, його строк починає свій перебіг у момент визначений у п.6.1. цього договору (з моменту підписання та скріплення печатками сторонами) та закінчується часом фактичного надання послуг та отримання суми бюджетного відшкодування.

Позовні вимоги позивача у справі ґрунтуються на тому, що оскаржуваний договір підписаний директором ТОВ «Ряснянське» ОСОБА_3 на суму більшу ніж 100 000,00 грн., що є перевищенням повноважень встановлених статутом товариства.

Позивач посилається на те, що акти про інформаційно - консультаційні послуги складені ФОП ОСОБА_1. та підписані колишнім керівником ОСОБА_3 не підтверджують факту одержання замовником зазначених в договорі послуг та не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність».

Як вказує позивач, укладений між ним та відповідачем договір підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених ч.2 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ч.2 вказаної статті, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуваний договір дійсно було укладено та підписано директором ТОВ «Ряснянське» ОСОБА_3

Відповідно до Статуту ТОВ «Ряснянське», затвердженого рішенням зборів засновників (протокол № 1 від 01.03.2000р.) та зі змінами відповідно до рішення загальних зборів від 11.02.2003р. (протокол № 10), а саме, п.4.2., директор керує всіма господарчими і фінансовими операціями товариства, укладає договори та угоди на всі види робіт, передбачені даним Статутом.

Пунктом 3.1. Статуту визначено, що Вищим органом Товариства є Збори Учасників та згідно п. 3.5. Статуту, до виключної компетенції Зборів Учасників належить, зокрема, питання щодо затвердження угод (договорів) товариства, сума яких перевищує 100 000,00.

Крім того, згідно п. 3.6. статуту, з питань, зазначених у п. 3.5. цього статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за його проголосували Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів.

Матеріали справи свідчать, що у відповідності до п.6.6. Статуту, частина в статутному фонді як керівника і учасника товариства гр. ОСОБА_3 складає 312 000,00 грн., що дорівнює 52,0 % загальної кількості голосів.

Слід зазначити, що позивачем у справі не надано суду належних доказів, що підтверджують факт укладення договору, саме, на суму, що перевищує 100 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Сумської області від 18.10.2010р. по справі № 18/218-09 за позовом ФОП ОСОБА_1. до ТОВ «Ряснянське», про стягнення 56 035,04 коп. заборгованості було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 55 955,06 коп. заборгованості.

Предметом спору у зазначеній справі було стягнення з ТОВ «Ряснянське» заборгованості нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням умов укладених між сторонами договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг в т.ч. і по договору № 3 від 30.01.2008р., що є предметом по даній справі.

Зазначеним рішенням господарського суду та постановою Харківського апеляційного господарського суду № 18/218-09 від 06.12.2010р. встановлено, що оспорюваний договір № 3 від 30.01.2008р. підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам передбаченим ст.ст. 628, 639, 901 ЦК України щодо змісту та форми договору, не розірвані сторонами.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими не потребують доказування.

Факти, встановлені, рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що позивачем в обґрунтування позову не наведено доводів які б свідчили про зміст порушеного права позивача та про наявність такого порушення, з боку сторін при укладенні оскаржуваного договору, а посилання позивача про наявність такого порушення при укладенні договору є безпідставними.

Таким чином, зазначене свідчить, про відсутність підстав для визнання недійсним договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства № 3 від 30.01.2008р. укладений між ТОВ «Ряснянське» та ФОП ОСОБА_1.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 60 000,00 грн., що складає вартість наданих відповідачем інформаційно - консультаційних послуг по складанню податкових декларацій, слід зазначити: факт підписання сторонами актів про надання інформаційно - консультаційних послуг, протоколів узгодження суми оплати за спірним договором, а також оплати послуг передбачених умовами договору, свідчать про визнання сторонами договору прав та обов'язків за ним, а також про настання наслідків пов'язаних з його виконанням.

Позивачем у справі не надано доказів в підтвердження факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань на суму 60 000,00 грн. за договором № 3 від 30.01.2008р.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем у справі не надано суду в якості доказів документів які б свідчили про безпідставність здійснення відповідачу оплат за надання, саме, інформаційно - консультаційних послуг на які він посилається як на підставу позовних вимог. Зокрема, не надано актів від 23.10.2008р., 06.11.2008р., 16.12.2008р., 19.01.2009р. на які посилається позивач.

А згідно наданих позивачем банківських виписок неможливо дійти достовірного висновку на виконання саме якого договору та акту та щодо яких наданих послуг здійснювалася оплата відповідачеві у справі.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачеві у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства № 3 від 30.01.2008р. укладений між ТОВ «Ряснянське» та ФОП ОСОБА_1 та стягнення 60 000 грн. 00 коп. боргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» про визнання недійсним договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства № 3 від 30.01.2008р. укладеного між ТОВ «Ряснянське» та ФОП ОСОБА_1 та стягнути 60 000 грн. 00 коп. боргу - відмовити.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

Попередній документ
17069913
Наступний документ
17069915
Інформація про рішення:
№ рішення: 17069914
№ справи: 5021/940/2011
Дата рішення: 20.06.2011
Дата публікації: 20.07.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори