01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" липня 2011 р. Справа № 4/094-11
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Будінженермережа - 5", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім", м. Біла Церква
про стягнення 141 868,06 грн.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1 -предст., дов. від 26.04.2011р.
відповідач - не з'явився.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Будінженермережа - 5" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім" (відповідач) про стягнення 141 868,06 грн., які складаються з 121740,81 грн. суми основного боргу, 8156,63 грн. інфляційних втрат, 2561, 56 грн. 3% річних, 9409, 06 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2011 року порушено провадження у справі, та розгляд справи призначено на 11.07.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору підряду №10/09/15-1П від 15.09.2010р., відповідач не оплатив вартість виконаних робіт.
Представник відповідача в судове засідання 11.07.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,
встановив:
15 вересня 2010 року між Приватним акціонерним товариством "Будінженермережа - 5" (субпідрядник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопромхім" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингове підприємство-37»(генпідрядник) уклали договір № 10/09/15-1П, відповідно до умов якого замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати робот з влаштування благоустрою прилеглої території на об'єкті: «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери по вул. Дмитрівська, 80-82 в Шевченківському р-ні м. Києва»(зона 2) і здати їх замовнику та генпідряднику.
Згідно п. 1.2 договору, субпідрядник виконує роботи згідно затвердженої проектної документації та забезпечує їх виконання у визначені договором терміни.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору визначено, що вартість робіт визначається на підставі проектної документації. Договірна вартість робіт з влаштування благоустрою прилеглої території на об'єкті: «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери по вул. Дмитрівська, 80-82 в Шевченківському р-ні м. Києва»(зона 2) складає 197776,64 грн., крім того ПДВ -39555,33 грн., разом з ПДВ -237 331,97 грн. згідно з розрахунком Договірної ціни.
Строки виконання робіт, відповідно до п. 5.1 Договору -30 календарних діб після підписання договору та надходження авансу на розрахунковий рахунок субпідрядника.
Відповідно до п. 3.2.2 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи (за виключенням 5% від загальної суми вартості робіт), буде здійснюватись на підставі актів виконаних робіт та довідки форми КБ-3, які повинні бути підписані замовником та генпідрядником протягом 10 робочих днів після їх подання субпідрядником, або надана мотивована відмова.
Решту -5% від загальної суми вартості робіт замовник зобов'язується перерахувати субпідряднику після остаточної передачі результату робіт, визначених цим договором, експлуатуючій організації.
Як вбачається з акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, позивачем було виконано робіт на загальну суму 128148,22 грн.
Однак відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань в повному обсязі за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 121740,81 грн. (-5% відповідно до п. 3.2.3 договору).
Враховуючи те, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, позивачем в порядку досудового врегулювання спору, було направлено на адресу відповідача претензію № 446 від 01.12.2010р. з вимогою погасити суму боргу.
Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань щодо оплати робіт виконав частково, здійснивши лише часткову оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість перед позивачем з оплати виконаних робіт в розмірі 121740,81 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 121740,81 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою та правомірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9409,06 грн.
У відповідності до п. 9.2 договору, у випадку порушення замовником строків оплати робіт, він повинен сплатити замовнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня за період з 11.10.2010р. по 10.04.2011р. в розмірі 9409,06 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, нарахована позивачем за період, що не перевищує шестимісячного строку нарахування неустойки, а тому є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 8156,63 грн., а 3% річних -2561,56 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства (відповідно до перерахунку суду) та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 8156,63 грн. та 3% річних -2561,56 грн. підлягає задоволенню.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 121740,81 грн. боргу, 8156,63 грн. інфляційних втрат, 2561,56 грн. 3% річних та 9409,06 грн. пені, загалом 141868,06 грн.
Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім" (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Водопійна, 104, код ЄДРПОУ 30615703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа-5" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 39, код ЄДРПОУ 04013407) 121740 (сто двадцять одну тисячу сімсот сорок) грн. 81 коп. боргу, 8156 (вісім тисяч сто п'ятдесят шість) грн.. 63 коп. інфляційних втрат, 2561 (дві тисячі п'ятсот шістдесят одну) грн. 56 коп. 3% річних, 9409 (дев'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 06 коп. пені, 1418 (одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн.. 68 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 13.07.2011р.