01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" липня 2011 р. Справа № 26/066-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Приватного Підприємства «Белос», смт. Петропавловська Борщагівка до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», м. Іллічівськ, третя особа-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротрейд ЛТД», м. Київ, третя особа-2 Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1., м. Боярка, третя особа-3 Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, м Київ про визнання іпотечного договору та договору про внесення змін до іпотечного договору недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності (користуванні) за участю представників позивача -не з'явилися, відповідача - не з'явилися, третьої особи-1 ? не з'явилися, третьої особи-2 ? не з'явилися, третьої особи-3 ? не з'явилися,
У травні 2011 року Приватне підприємство „Белос” (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк” (відповідач), третя особа-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротрейд ЛТД», третя особа-2 Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1., третя особа-3 Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, про визнання іпотечного договору та договору про внесення змін до іпотечного договору недійсними на підставі статті 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права власності (користуванні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в момент укладення Іпотечного договору та договору про внесення змін до іпотечного договору директор ПП „Белос” не мав належних правових повноважень на укладення зазначених договорів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.05.2011 року.
Через канцелярію суду 26.05.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, і просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 09.06.2011 року.
У судовому засіданні 09.06.2011 року представник третьої особи-3 надав письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 09.06.2011 року представник позивача надав клопотання про витребування доказів та призначення у справі комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, яке судом відхилене як безпідставне та необґрунтоване.
Ухвалами господарського суду Київської області від 09.06.2011 року та 23.06.2011 року розгляд справи було відкладено відповідно на 23.06.2011 року та 07.07.2011 року.
Через канцелярію суду 29.06.2011 року третя особа-3 надала клопотання, в якому просила розглянути справу за її відсутності.
Представники позивача, відповідача та третіх осіб в судове засідання 07.07.2011 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача, відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з рішення господарського суду Київської області від 24.12.2010 року № 8/184-10 та матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк” (відповідач), правонаступником якого відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства „Марфін банк” (нова редакція), затвердженого Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів -протокол №36 від 08.07.2010 року є Публічне акціонерне товариство „Марфін банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Євротрейд ЛТД” (третя особа-1) було укладено кредитний договір від 28.03.2008 року за № 257/К (кредитний договір). Предметом договору є кредит на загальну суму 6 000 000,00 дол. США (шість мільйонів доларів США) під 12% з терміном погашення по 27.03.2009 року.
24.12.2008 року відповідачем було укладено додаткову угоду за №1 до кредитного договору від 28.03.2008 року за № 257/К, згідно якої, за згодою з третьою особою-1 було внесено зміни до кредитного договору, а саме були внесені зміни у п.1.1 кредитного договору за яким банком було надано кредит у вигляді мультивалютної не поновлювальної кредитної лінії на суму 8 260 000,00 дол. США, а саме 6 000 000,00 дол. США та 19 210 000,00 грн. (що за курсом міжбанківського ринку на дату підписання додаткової угоди від 24.12.2008 року за № 1 складало 2 260 000,00 дол. США) з терміном погашення по 26.03.2018 року включно зі сплатою 12,5% річних за фактичний період користування коштами в доларах США від фактичної суми заборгованості за кредитом та 25% річних за фактичний період користування кредитними коштами в національній валюті.
29.05.2009 року між відповідачем та третьою особою-1 було укладено додаткову угоду за № 2 до кредитного договору від 28.03.2008 року за № 257/К, згідно якої, за згодою з позичальником (третя особа-1) було внесено зміни до кредитного договору, а саме було викладено у новій редакції п.1.1 та доповнено п.1.3.1 кредитного договору за яким банком (відповідач) було надано кредит у вигляді мультивалютної не поновлювальної кредитної лінії на суму 8 363 877,82 дол. США, а саме 6 000 000,00 дол. США та 18 201 859,20 грн. з терміном погашення по 26.03.2018 року включно зі сплатою 12,5% річних за фактичний період користування коштами в доларах США від фактичної суми заборгованості за кредитом та 25% річних за фактичний період користування кредитними коштами в національній валюті.
17.07.2009 року між відповідачем та третьою особою-1 було укладено додаткову угоду за № 3 до кредитного договору від 28.03.2008 року за № 257/К, згідно з якою за згодою з позичальником (третя особа-1) було внесено зміни до кредитного договору, а саме було викладено у новій редакції п.1.1 та доповнено п.1.3.1 кредитного договору за яким банком (відповідачем) було надано кредит у вигляді мультивалютної не поновлювальної кредитної лінії на суму 8 363 877,82 дол. США, а саме 6 000 000,00 дол. США та 18 201 859,20 грн. з терміном погашення по 26.03.2018 року включно зі сплатою 12,5% річних за фактичний період користування коштами в доларах США від фактичної суми заборгованості за кредитом та 21 % річних за фактичний період користування кредитними коштами в національній валюті.
В забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю „Євротрейд ЛТД” за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк”, правонаступником якого відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства „Марфін банк” (нова редакція), затвердженого Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів -протокол від 08.07.2010 року за № 36 є Публічне акціонерне товариство „Марфін банк” (відповідач, іпотекодержатель) та Приватним підприємством „Белос” (позивач або іпотекодавець) 27.12.2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 8544, також 24.06.2009 року було укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу 27.12.2008 року ОСОБА_1 за реєстровим № 8544, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 2385.
Відповідно до п. 1.6. іпотечного договору, ПП “Белос” надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме -не житлові будівлі: позначена за планом земельної ділянки літ. А -цех столярного виробництва загальною площею 1334,1 кв.м, позначена за планом земельної ділянки літ. Б - склад 146,0 кв.м, позначена за планом земельної ділянки № 1 -огорожа, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Садова, буд. 51. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Київської області від 12.08.2008 року по справі № 18/406-08. Право власності на нерухоме майно зареєстроване Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради” Київської області 27.08.2008 року під номером запису 930 в книзі 17 за реєстраційним номером 24486915.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Оскільки Іпотечний договір та договір про внесення змін до іпотечного договору є правочинами, тому для їх укладання та чинності сторонами необхідно дотримуватись усіх вимог, які визначені у ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
В силу положень ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відноситься свобода договору, а також справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до положень ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 3 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 1 статті 62 Закону України „Про господарські товариства” визначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Четвертою частиною цієї ж статті визначено, що дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
За змістом ст. 6 Статуту Приватного підприємства „Белос” затвердженого рішенням власника від 13.06.2008 року, який діяв на момент укладання іпотечного договору виконавчим органом підприємства є директор, який призначається зборами власників. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені підприємства та зобов'язаний вчасно інформувати власників про свої дії. До повноважень директора зокрема належить укладання договорів від імені підприємства.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що укладання іпотечного договору не вимагало отримання окремого погодження (затвердження) зборами власників ПП «Белос». Іпотечний договір від позивача був підписаний його керівником, а саме -директором, який діяв на підставі Статуту.
Щодо укладення між позивачем та відповідачем 24.06.2009 року договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу 27.12.2008 року ОСОБА_1 за реєстровим № 8544, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 2385 слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 9.4 статуту Приватного підприємства „Белос” затвердженого рішенням власника від 19.02.2009 року, який діяв на момент укладання договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору директор має право без довіреності виконувати дії від імені підприємства та зобов'язаний вчасно інформувати власника про свої дії.
До повноважень директора підприємства відноситься зокрема розпорядження майном та коштами підприємства у порядку, визначеному власниками підприємства, укладення угод від імені підприємства (п. 9.5 статуту Приватного підприємства „Белос” затвердженого рішенням власника від 19.02.2009 року).
Відповідно до п. 8.2 статуту Приватного підприємства „Белос” затвердженого рішенням власника від 19.02.2009 року до компетенцій зборів Власника підприємства належить зокрема затвердження договорів, укладених директором підприємства на суму, що перевищує 50 000,00 грн.
Протоколом № 3 зборів власників ПП „Белос” від 29.05.2009 року уповноважено директора (Крилову А.С.) на укладення договору про внесення змін до іпотечного договору.
Оскільки, у п. 8.2 статуту Приватного підприємства „Белос” затвердженого рішенням власника від 19.02.2009 року передбачено не укладення зборами власника договорів, а лише їх затвердження, а тому право органу цього підприємства на укладення договору про внесення змін до іпотечного договору не обмежено, тобто такий орган (директор) підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Аналогічна позиція викладена у Роз'ясненнях Вищого арбітражного суду, від 12.03.1999, № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».
Відтак, наявність чи відсутність погодження зборів власника підприємства не впливає на дійсність чи недійсність договору про внесення змін до іпотечного договору.
З матеріалів справи вбачається, що директор ПП „Белос” (Крилова А.С.) мав належний обсяг цивільної дієздатності та діяв в межах повноважень наданих йому законодавством України, виступав від імені ПП „Белос” та діяв в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно.
Крім того, суд зазначає, що згідно з частини 3 статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Про наявність будь-яких обмежень керівників ПП „Белос” щодо передачі майна належного підприємству на праві власності в іпотеку, відповідач не знав, та за всіма обставинами не міг знати. Зворотного позивачем суду не доведено.
Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Беручи до уваги, що Протоколом № 3 зборів власників ПП „Белос” від 29.05.2009 року, було надано дозвіл на внесення змін до Іпотечного договору, власник проявив вільне волевиявлення та підтвердив наявність своєї волі щодо взятих ПП „Белос” зобов'язань згідно з іпотечним договором.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
У пункті 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» зазначено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною суду не надав, доводи, викладені у позовній заяві та на які він посилається як на підставу заявлених позовних вимог, спростовуються доводами, викладеними у відзиві відповідача, матеріалами справи та зібраними у ній доказами.
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позову про визнання іпотечного договору та договору про внесення змін до іпотечного договору недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності (користуванні) відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Повне рішення складено 11.07.2011р.