01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" липня 2011 р. Справа № К4/060-11
Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Учасника ТОВ “Центр “Логістик”ОСОБА_1, м.Київ
до 1. Учасника ТОВ “Центр “Логістик”ОСОБА_2, м.Київ,
2. ТОВ “Центр “Логістик”, м. Вишневе
про виключення учасника з товариства
за участю представників сторін:
позивач -не з'явився;
відповідач -1 -не з'явився;
відповідач - 2 - не з'явився;
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №К4/060-11 за позовом учасника ТОВ “Центр “Логістик” ОСОБА_1 (позивач) до Учасника ТОВ “Центр “Логістик” ОСОБА_2 (відповідач-1) та ТОВ “Центр “Логістик” (відповідач-2) про виключення учасника -ОСОБА_2 з товариства.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 - ОСОБА_2, яка є власником 48% статутного капіталу товариства, свого обов'язку стосовно здійснення своїх функцій як учасника товариства та блокування роботи товариства.
Ухвалою господарського суду від 20.04.2011р. у справі № К4/060-11було порушено провадження, розгляд справи призначено на 23.05.2011р.
Присутній в судовому засіданні відповідач-1 подав письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи відсутність негативних наслідків в своїх діях (бездіяльності).
23.05.2011р. представник позивача та відповідача-2 в судове засідання не з'явились. Однак на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та розгляд справи відкладено на 30.06.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011р. також було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
30.06.2011р. позивачем було подано в судовому засіданні додаткові пояснення № 30-6/11 від 30.06.2011р., які прийняті судом до розгляду.
Представник відповідача-2 вдруге в засідання суду не з'явився, у зв'язку з чим ухвалою суду від 30.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 04.07.2011р.
04.07.2011р. через загальний відділ господарського суду (вх.. номер 9017) позивачем було подано клопотання про проведення судового засідання за допомогою засобів фіксації судового процесу.
Відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 8 вищезазначеної статті встановлено, що у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в судове засідання представники сторін не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою засобів фіксації, судом не здійснювалось.
04.07.2011р. позивачем також було подано клопотання про відкладення розгляду спору, у зв'язку з тим, що повноважний представник позивача не може бути присутнім на даному судовому засіданні, у зв'язку з його участю в іншій справі, яка розглядається у Вищому господарському суді України.
Однак, вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не подано належних доказів в його обґрунтування (ухвала Вищого господарського суду України про призначення справи до розгляду чи про відкладення).
Крім того, суд звертає увагу відповідача на той факт, що у відповідності до приписів статті 69 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається в межах двомісячного терміну. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Вказаним правом позивач скористався, у зв'язку з чим на підставі його заяви розгляд справи продовжувався на 15 днів (ухвала від 06.06.2011р.).
Відповідно до положень статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, в судовому засіданні 04.07.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд,
30.05.2005 року було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Центр «Логістик», засновниками якого є ОСОБА_1, який є власником 48% статутного капіталу, ОСОБА_2, яка є власником 48% статутного капіталу та ОСОБА_3, який володіє 4% статутного капіталу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач постійно намагався провести загальні збори учасників TOB «Логістик»для того, щоб привести Статут у відповідність до вимог чинного законодавства, внести до нього зміни, які відбулися в складі учасників та їх паспортних даних, створити новий виконавчий орган у вигляді дирекції та поновити відповідача на посаді директора TOB «Логістик»та у зв'язку з чим позивачем було ініційовано проведення позачергових Загальних зборів учасників TOB «Логістик»у відповідності до п. 8.11.- 8.14. Статуту.
Згідно п. 8.7. Статуту TOB «Логістик», збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Таким чином, за словами позивача, без участі відповідача позивач не має жодної можливості провести позачергові загальні збори і відповідно не може бути вирішене жодне з питань винесених на порядок денний Загальних зборів.
Відповідач, в свою чергу, у письмовому відзиві на позов зазначив, що позивач не наводить жодних доказів ускладнення діяльності товариства внаслідок бездіяльності відповідача-1.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-1, суд встановив, що позовні вимоги учасника ТОВ «Центр «Логістик» ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Згідно з положенням ст. 58 Закону України “Про господарські товариства” (далі - Закон) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.
Відповідно до ч.1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Положенням статті 59 ЗУ «Про господарські товариства»визначена компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, до якої належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.
При вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства (ч. 2 ст. 59 Закону).
Згідно з ч.1 ст. 64 Закону України “Про господарські товариства” учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Вказана норма кореспондується також з положенням Цивільного кодексу України (ч. 3 ст. 100 ЦК України та п.7 ч. 1 ст. 145 ЦК України).
Вказана позиція також викладена в п.7 Узагальнення практики розгляду судами корпоративних спорів Верховного Суду України, п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, п. 3.10 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007р. “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, де зазначено, що виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів товариства, а не господарського суду.
Таким чином, чинне законодавство передбачає виключення учасника з товариства на основі рішення загальних зборів, якщо учасник систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, і не може здійснюватися за рішенням суду.
Що стосується тверджень позивача, викладених в позовній заяві, стосовно того, що відповідач-1 -ОСОБА_2, яка володіє 48% Статутного капіталу своєю бездіяльністю перешкоджає ТОВ «Логістик»у здійсненні своїх функції щодо роботи та досягнення цілей товариства, суд зазначає, що вказаним доводам позивача може бути надана оцінка лише тоді, коли предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого було виключено учасника, який, в свою чергу, своїми діями чи бездіяльністю, протиправною поведінкою перешкоджає досягненню цілей товариства, оскільки суд має право досліджувати факт наявності негативних наслідків в таких діях (бездіяльності) лише при наявності вказаного рішення, яке оскаржується в судовому порядку учасником товариства, якого виключено.
Частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що вимога про виключення учасника з товариства є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 21, 33, 34 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 14.07.2011р.