01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" липня 2011 р. Справа № 02-03/768/9
Суддя Сокуренко Л. В., розглянувши матеріали справи
За позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області
до Соснівського гранітного кар'єру філії ТОВ „Енергетична група”
про стягнення 33 091,56 грн.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області до Соснівського гранітного кар'єру філії ТОВ „Енергетична група” про стягнення 33 091,56 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з підстав невідповідності вимогам розділу VІІІ ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Стаття 57 визначає документи, що додаються до позовної заяви. Так, до позовної заяви додаються зокрема документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви долучив поштову квитанцію №5287 від 21.06.2011 року, в той час, коли сама позовна заява датована 04.07.2011 року, у зв'язку з чим не зрозуміло яку саме кореспонденцію позивач направив відповідачу 21.06.2011 року.
Враховуючи зазначене, долучений позивачем чек про направлення позовної заяви не може вважатися належним доказом направлення позовної заяви відповідачу.
Крім того, вимогами ст. 56 ГПК встановлено, що необхідним доказом направлення відповідачу саме копії позовної заяви є опис вкладення.
Судом встановлено, що позивачем не долучено опису вкладення до додатків до позовної заяви.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Документом про оплату державного мита є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та написом про зарахування коштів в доход Державного бюджету.
При оформлені платіжного доручення про перерахування державного мита слід керуватися вимогами Декрету КМУ „Про державне мито” та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.1993 року № 15.
Відповідно до вказаних вимог, на зворотній стороні платіжних документів про сплату державного мита має бути зроблений напис такого змісту: "Зараховано в доход бюджету грн. (дата)", скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2004 р. № 110, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492.
Право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам.
Право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку" (ст. 5 глави 1 Розділу ІІ Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, аналогічна норма в р. 18 Постанови НБУ № 492).
На зворотній стороні платіжного доручення № 90 від 01.07.2011 року, долученого до матеріалів позовної заяви, відсутній напис про зарахування державного мита до Державного бюджету України, а також відсутній перший і другий підпис уповноважених осіб, що є порушенням норм чинного законодавства.
Таким чином, вищезазначене платіжне доручення не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита до державного бюджету у встановленому порядку та розмірі.
Керуючись п. 4 частини 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 4, 6 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Сокуренко Л. В.