01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" червня 2011 р. Справа № 16/076-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасофт», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”, с. Іванковичі,
Васильківський район
про стягнення 64 293,81 грн.
зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”,
с. Іванковичі, Васильківський район
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасофт», м. Київ
про визнання договору поставки недійсним
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -ОСОБА_1,
довіреність № 1/11 від 04.01.2011 р., юрисконсульт;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -ОСОБА_2,
довіреність від 09.02.2011 р., представник
Суть спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармасофт" (надалі -позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (надалі - відповідач) про стягнення 64 293,81 грн., з яких 58 006,43 грн. основний борг, 3 491,93 грн. пені, 2 119,59 грн. інфляційних та 675,86 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар за договором поставки № 12/10 від 22.04.2010 р., який укладений між ТОВ "Фармасофт" та ТОВ "ВВС-ЛТД".
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2011 р. було порушено провадження у справі № 16/076-11 та призначено її розгляд на 07.06.2011 р.
07.06.2011 р. до початку розгляду справи по суті на адресу господарського суду Київської області від ТОВ «ВВС-ЛТД»надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Фармасофт»про визнання договору поставки № 12/10 від 22.04.2010 р., укладеного між сторонами, недійсним.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2011 р. порушено провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ «ВВС-ЛТД»до ТОВ «Фармасофт»про визнання договору поставки недійсним та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Фармасофт»до ТОВ «ВВС-ЛТД»про стягнення 64 293,81 грн.
Представником відповідача за первісним позовом подано клопотання (вх. № суду 7738 від 07.06.2011 р.) про фіксацію судового процесу, яке судом задоволено, здійснюється фіксування розгляду справи № 16/076-11 з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Через канцелярію суду (вх. № 7735 від 07.06.2011 р.) відповідач за первісним позовом надав відзив на первісний позов, в якому первісний позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що накладні, додані до матеріалів справи з боку позивача підписані невідомими особами, а з боку відповідача підписані особами, які не уповноважені ТОВ «ВВС-ЛТД»на укладення невід'ємних частин Договору, якими є накладні на отримання товару, а не підписання в установленому порядку накладних, як додатків до Договору, підтверджує факт не визначення сторонами Договору строку оплати за Договором; ТОВ «ВВС-ЛТД»не здійснювало позивачу за первісним позовом замовлення товару, а формування накладних можливе лише на підставі замовлення відповідача за первісним позовом, тому між сторонами непогоджена кількість та асортимент продукції.
В судовому засіданні 21.06.2011 р. представник позивача за первісним позовом просить суд задовольнити первісний позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
В судовому зсіданні 21.06.2011 р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічний позов, в якому зустрічний позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що сторонами було досягнуто угоди за всіма істотними умовами договору поставки, в тому числі й щодо асортименту, кількості та ціни; при укладенні договору сторонами було дотримано встановленої законом форми; за оскаржуваним договором здійснювались поставки раніше і вони були оплачені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).
В судовому засіданні 21.06.2011 р. відповідач за первісним позовом надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам по справі провести звірку взаєморозрахунків.
Представник позивача за первісним позовом проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.
Вказане клопотання господарським судом залишається без задоволення, як необґрунтоване належними та допустимими доказами, оскільки акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, відповідачем за первісним позовом не надано доказів того, що ним здійснені дії, які свідчать про намагання скласти акт звірки з позивачем за первісним позовом (докази надсилання акту звірки розрахунків позивачу за первісним позовом тощо), хоча справа вже розглядається місяць і було судове засідання 07.06.2011 р. на якому були присутні представники обох сторін і у відповідача за первісним позовом був час скласти акт звірки з позивачем за первісним позовом.
В судовому засіданні 21.06.2011 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) первісний позов не визнає повністю та просить суд задовольнити зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, суд
встановив:
22.04.2010 р. між ТОВ "Фармасофт" («постачальник», надалі -позивач за первісним позовом) та ТОВ "ВВС-ЛТД" («покупець», надалі -відповідач за первісним позовом) було укладено Договір поставки № 12/10 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язується передати у власність відповідача за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом прийняти та оплатити товар лікарські засоби та вироби медичного призначення, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в погоджених сторонами заявках на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Поставка товару здійснюється окремими партіями (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору, загальна кількість, асортимент товару, а також одиниці виміру для кожного виду товару, що поставляється за Договором, складається з кількості, асортименту та одиниці виміру для кожного виду товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.
Згідно п. 3.3 Договору заявка на поставку відповідної партії товару та її погодження може підтверджуватись шляхом обміну сторонами повідомленнями за допомогою електронних або факсимільних засобі зв'язку, або телефонограмами, але в будь-якому випадку сторони зобов'язуються не пізніше 5 робочих днів з моменту погодження заявки на поставку товару оформити таку заявку в простій письмовій формі відповідно до вимог законодавства України.
Доказом передачі товару відповідачу за первісним позовом є видаткова накладна з відміткою відповідача про його отримання (п. 3.8 Договору). Передача товару уповноваженій особі відповідача за первісним позовом здійснюється позивачем за первісним позовом на підставі довіреності на отримання товару, виданої відповідачем на ім'я такої уповноваженої особи з посиланням на номер і дату даного Договору (п. 3.9 Договору).
Відповідно до п. 3.11 Договору в видатковій накладній обов'язково вказується номер та дата укладення цього Договору, а також асортимент, кількість та загальна вартість отриманого покупцем товару.
Згідно п. 5.6 Договору вартість кожної партії товару обчислюється виходячи з кількості одиниць та асортименту товару у відповідній партії, що вказується в видатковій накладній на кожну окрему поставку партії товару. Загальна ціна Договору визначається як сумарна вартість всіх окремих партій товару поставки яких підтверджується видатковими накладними або товаросупровідними документами (п. 5.7 Договору).
Відповідно до п. 6.2 Договору оплата товару за цим Договором здійснюється відповідачем за первісним позовом з відстроченням платежу на строк 30 календарних днів з моменту поставки товару. Надання позивачем за зустрічним позовом відповідачу рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.
Відповідач за первісним позовом здійснює оплату товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 6.3 Договору).
Згідно п. 13.8 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 р., а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного Договору.
Сторонами підписано додаткову угоду № 2 від 12.11.2010 р. до Договору поставки № 12/10 від 22.04.2010 р. відповідно до якої знижка на зазначений в п. 1.1 товар надається на підставі оформленого акту про надання знижки та розрахунку коригування для зменшення дебіторської заборгованості.
На виконання вищезазначеного Договору позивач за первісним позовом передав у власність відповідача за первісним позовом товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № 340 від 08.11.2010 р. на суму 25 889,67 грн. (відповідач за первісним позовом повернув частину товару згідно накладних на повернення № 458996-0 від 19.11.2010 р. на суму 947,76 грн. та № 36058-0 від 21.02.2011 р. на суму 307,23 грн.), № 361 від 19.11.2010 р. на суму 22 257,80 грн. (згідно акту № 4 від 01.12.2010 р. про надання торгівельної знижки та розрахунку коригування для зменшення дебіторської заборгованості, підписаного обома сторонами, знижка складає 2 180,75 грн., тобто до сплати за вказаною накладною 20 077,05 грн.), № 383 від 30.11.2010 р. на суму 13 294,70 грн., загалом товару було передано на суму 58 006,43 грн. (з врахуванням наданої знижки та повернутого товару). Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін. З боку позивача за первісним позовом вказані накладні підписані представником ОСОБА_3 на підставі довіреності № 03/10 від 03.01.2010 р., виданої позивачем за первісним позовом. У зазначених накладних є посилання на номер та дату Договору, укладеного між сторонами. Перелічені у накладних найменування товарів підпадають під п. 1.1 Договору поставки № 12/10 від 22.04.2010 р.
Відповідно до приписів ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).
Порядок використання доручень регулюється наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.96 р. № 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Факт отримання відповідачем за первісним позовом - ТОВ "ВВС-ЛТД" товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями згаданих накладних, які містять підпис уповноваженої особи відповідача (з відтиском штампу відповідача) в графі "товар отримав" та копіями довіреностей № 15334 від 08.11.2010 р., № 15828 від 19.11.2010 р., № 16092 від 01.12.2010 р., які видані відповідачем за первісним позовом на отримання матеріальних цінностей від позивача за первісним позовом. Зазначені довіреності підписані керівником і головним бухгалтером відповідача за первісним позовом та засвідчені відбитком печатки відповідача за первісним позовом.
Як свідчать матеріали справи, підписання накладних з боку відповідача в якості покупця здійснено представником ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2) перелічених вище.
Згідно ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
В порушення своїх договірних зобов'язань (п. 6.2 Договору) відповідач за первісним позовом не оплатив вартість отриманого товару у повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом не довів належними доказами неотримання товару за вказаними накладними тією особою, що зазначена у довіреностях.
Претензії та повідомлення відповідача за первісним позовом про порушення продавцем умов договору до суду не надано.
Заперечення відповідача за первісним позовом щодо того, що відповідачем не надавалися позивачу за первісним позовом заявки на поставку відповідної партії товару спростовуються наступним.
Як передбачено умовами Договору заявки на поставку відповідної партії товару здійснювалися відповідачем за первісним позовом в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв'язку (по електронній пошті), роздруківки електронних листів надані позивачем за первісним позовом.
Відповідно до ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.
Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.
Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.
Як зазначалось вище відповідачем за первісним позовом було повернуто лише товар за накладними на повернення № 458996-0 від 19.11.2010 р. на суму 947,76 грн. та № 36058-0 від 21.02.2011 р. на суму 307,23 грн.
Якщо товар не відповідав заявкам відповідача за первісним позовом (здійснювався без заявок) то відповідач у розумний строк не повернув цей товар у повному обсязі, доказів цього до суду не надано.
У видаткових накладних міститься асортимент, кількість та ціна кожної партії товару.
Також за Договором поставки № 12/10 від 22.04.2010 р. здійснювались поставки у червні, липні та серпні 2010 р., які здійснювалися також на умовах заявок відповідача в електронному вигляді. Ці поставки відповідачем за первісним позовом було сплачено (копії видаткових накладних та доказів сплати в матеріалах справи).
Позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з претензією № 1 вих. № 558/11 від 05.04.2011 р. про сплату заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних в сумі 62 599,70 грн. (копія претензії та докази направлення/отримання в матеріалах справи), яка залишена відповідачем за первісним позовом без реагування.
З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "ВВС-ЛТД" своїх зобов'язань за Договором, за умови поставки ТОВ "Фармасофт" товару на суму 58 006,43 грн.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажі, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 692 ЦК України).
Позивач за первісним позовом зазначає, що товар у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу ТОВ "ВВС-ЛТД" за поставлений товар складає 58 006,43 грн. Матеріалами справи вказане твердження підтверджується, а відповідачем за первісним позовом не спростовано, доказів оплати відповідачем до суду не надано.
Оскільки заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 58 006,43 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача також пеню за період з 08.12.2010 р. по 04.05.2011 р. (розрахунок пені зроблений позивачем за кожною накладною окремо за п'ять місяців), яка за розрахунком позивача за первісним позовом становить 3 491,93 грн.
Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 10.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який пеня має бути сплачена, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені, зроблений позивачем за первісним позовом, відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і відповідно, вимога про стягнення 3 491,93 грн. пені підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача за первісним позовом інфляційні складають 2 119,59 грн. за період з 08.12.2010 р. по 04.05.2011 р., а 3% річних складають 675,86 грн. за період з 08.12.2010 р. по 04.05.2011 р. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних в сумі 2 119,59 грн. та 3% річних в сумі 675,86 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем за первісним позовом дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідачем за первісним позовом не спростовано факту передачі йому товару та факту існування заборгованості перед позивачем.
За таких обставин суд вважає, що первісні позовні вимоги ТОВ "Фармасофт" про стягнення з ТОВ "ВВС-ЛТД" 58 006,43 грн. основного боргу, 3 491,93 грн. пені, 2 119,59 грн. інфляційних та 675,86 грн. 3% річних є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача за первісним позовом.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані невідповідністю договору поставки № 12/10 від 22.04.2010 р., який укладений між ТОВ "Фармасофт" та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно -правовими актами.
Приписами частини першої статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
22.04.2010 р. між ТОВ "Фармасофт" («постачальник») та ТОВ "ВВС-ЛТД" («покупець») було укладено договір поставки № 12/10 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язується передати у власність відповідача за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом прийняти та оплатити товар лікарські засоби та вироби медичного призначення, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в погоджених сторонами заявках на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору, загальна кількість, асортимент товару, а також одиниці виміру для кожного виду товару, що поставляється за Договором, складається з кількості, асортименту та одиниці виміру для кожного виду товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.
Відповідно до п. 6.2 Договору оплата товару за цим Договором здійснюється відповідачем за первісним позовом з відстроченням платежу на строк 30 календарних днів з моменту поставки товару. Надання позивачем за зустрічним позовом відповідачу рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.
Згідно п. 13.8 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 р., а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного Договору.
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом), як на підставу своїх вимог посилається на те, що видаткові накладні, які фактично є специфікаціями до Договору, не було підписано уповноваженими представниками сторін, додатки до Договору не було укладено, і відповідно зазначає, що істотні умови Договору не було погоджено сторонами.
Проте, такі твердження господарський суд вважає необґрунтованими та такими що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Оскаржуваним договором від 22.04.2010 р. № 12/10 чітко визначено його предмет, а саме: зазначено, що постачальник передає, а покупець приймає товар, відповідно до замовлень на поставку, у видаткових накладних визначено кількість, асортимент, одиниці виміру та ціну кожної партії товару, загальна кількість, асортимент та ціна товару складається з кількості, асортименту та ціни вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару, також оскаржуваним Договором визначено порядок розрахунків та строк дії Договору, і тому доводи позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовомо) щодо не погодження сторонами у належній формі предмета договору від 22.04.2010 р. № 12/10 господарський суд вважає безпідставними та надуманими.
Щодо доводів позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору у зв'язку із неоформленням заявок на поставку відповідної партії товару в простій письмовій формі, то їх спростовування вже наводилось судом раніше.
Посилання ТОВ "ВВС-ЛТД" на те, що довіреності перелічені вище, які видані відповідачем за первісним позовом (при цьому скріплені його печаткою) на отримання матеріальних цінностей від позивача за первісним позовом є неналежними доказами, господарський суд вважає безпідставними, оскілки останні є первинними документами та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Також, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) виконував оскаржуваний Договір за яким було здійснено поставки у червні, липні та серпні 2010 р., які було позивачем за зустрічним позовом оплачено (копії видаткових накладних та доказів сплати в матеріалах справи).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Позивачем за зустрічним позовом не дотримано вимог даної норми процесуального законодавства, і відповідно господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ВВС-ЛТД" до ТОВ "Фармасофт" про визнання недійсними договору поставки від 22.04.2010 р. № 12/10 з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармасофт" (04107, м. Київ, вул. Половецька, 14, код ЄДРПОУ 30440702) 58 006 (п'ятдесят вісім тисяч шість) грн. 43 коп. основного боргу, 3 491 (три тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 93 коп. пені, 2 119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 59 коп. інфляційних, 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 86 коп. 3% річних, а також 642 (шістсот сорок дві) грн. 94 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Христенко О. О.