01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" квітня 2011 р. Справа № 5/043-11
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації, Житомирська область, м. Олевськ
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква
про стягнення 24519,91 грн.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1 -дор. від 02.02.2011р.
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації (далі -Позивач) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі -Відповідач) про стягнення 24519,91 грн., з яких 23362,12 грн. основний борг, 575,41 грн. пені, 471,02 грн. інфляційних втрат та 111,36 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків зі сплати орендних платежів.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 19.04.2011р, якою в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 575,41 грн., інфляційних втрат в сумі 471,02 грн. і 3% річних в сумі 111,36 грн. та просить суд стягнути з відповідача 23362,12 грн. основного боргу.
Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення 575,41 грн. пені, 471,02 грн. інфляційних втрат та 111,36 грн. 3% річних не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи зазначену відмову від позову в частині вимог про стягнення 575,41 грн. пені, 471,02 грн. інфляційних втрат та 111,36 грн. 3% річних на розгляді у суду залишаються позовні вимоги про стягнення 23362,12 грн. основного боргу.
За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 23362,12 грн. основного боргу.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 19.04.2011р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір оренди обладнання від 01.09.2010р. № 630 (далі -договір), відповідно до умов якого орендодавець -позивач передає, а орендар -відповідач бере у тимчасове володіння та користування обладнання (далі -майно, що орендується), найменування - згідно з додатком № 1, підписаний обома сторонами (п. 1.1 договору).
Майно, що орендується, вважається переданим відповідачу з моменту підписання акту приймання майна, що орендується (п. 4.1 договору).
Термін оренди відповідно до п. 4.2 договору становить з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.
Згідно п. 5.1 договору, в редакції Доповнень до договору від 01.09.2010р., сторони домовились, що орендна плата за майно шкільних їдалень складає 20% річних, обладнання на суму 350432,00 грн., що становить 5840,53 грн. на місяць.
Сторони в п. 5.2 договору погодили, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 15 числа наступного місяця.
Додатками № 1 та № 2 до договору сторони визначили перелік майна, що передається позивачем в оренду відповідачу згідно договору, всього на загальну суму 369939,00 грн. Крім того, в додатку № 2 до договору сторони визначили перелік майна, яке необхідно виключити з додатку № 1 до договору, як таке що не придатне для подальшого використання всього на суму 19507,00 грн.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв технологічне та холодильне обладнання шкільних їдалень Олевського району, згідно відповідного переліку, всього на суму 350432,00 грн., про що сторонами складено два Акти приймання-передачі від 01.09.2010р. Зазначені акти підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Для сплати орендної плати за вересень 2010 року позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура від 04.10.2010р. № 10 на суму 5840,53 грн., за жовтень 2010 року -рахунок-фактура від 04.10.2010р. № 14 на суму 5840,53 грн., за листопад 2010 року -рахунок-фактура від 01.12.2010р. № 18 на суму 5840,53 грн. за грудень 2010 року - рахунок-фактура від 24.12.2010р. № 28 на суму 5840,53 грн.
Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати не здійснив, в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 23362,12 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами сплатити заборгованість зі сплати орендної плати. Зокрема, на адресу відповідача позивачем надіслано претензію від 24.12.2010р. №3037, що підтверджується чеком «Укрпошта»№1086 від 28.12.2010р., а також позивач звертався до відповідача з листами від 14.01.2011р. № 64 та № 65, які отримані відповідачем 17.01.2011р., про що свідчать відповідні відмітки відповідача на вказаних листах.
Однак відповідач вимоги зазначені в претензії та листах щодо погашення існуючої заборгованості за вказаним договором не виконав, наявну заборгованість не погасив.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку зі сплати орендної плати у визначені договором строки, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 23362,12 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 23362,12 грн. заборгованості зі сплати орендної плати.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 23362,12 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 575,41 грн. пені, 471,02 грн. інфляційних втрат, 111,36 грн. 3% річних.
2. Решту позову задовольнити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації (11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м. Олевськ, бульвар Воїнів Афганців, 1, код ЄДРПОУ 02143135) 23362 (двадцять три тисячі триста шістдесят дві) грн. 12 коп. основного боргу, 233 (двісті тридцять три) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.