ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 липня 2011 р. Справа № 5010/550/2011-17/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови Коломийського міського відділу Державної виконавчої служби від 23.06.11 про арешт коштів, що перебувають або надходять до каси боржника, виданої на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.11 у справі № 5010/550/2011-17/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2;
про стягнення 72792 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
Від стягувача: ОСОБА_3 - адвокат, (довіреність №231 від 06.04.11р.)
Від боржника: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець , (паспорт серії НОМЕР_1)
Від боржника: ОСОБА_4 - представник, (довіреність б/н від 17.07.11)
Від Державної виконавчої служби: не з'явились
встановив: рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.11 у справі № 5010/550/2011-17/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 72792 грн. позов задоволено. На виконання рішення суду 17.05.11 видано наказ № 868.
04.07.11 до господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга (вх. № 5599/2011-свх.) боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови міського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції від 23.06.11 про арешт коштів, що перебувають або надходять до каси боржника.
Подана скарга мотивована тим, що постанова від 23.06.11 про арешт коштів, що перебувають або надходять до каси боржника винесена без врахування фінансових можливостей боржника, так як сума призначена до стягнення є значною. Боржник вказує, що застосовані до нього примусові заходи створюють несприятливі умови для здійснення ним підприємницької діяльності.
Дослідивши подану скаргу з доданими до неї матеріали, вислухавши представників стягувача та боржника, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження”. Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.7 роз'яснення Вищого господарського суду від 28.03.2002р. №04-65 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визначає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визначає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визначає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Заявником (боржником) не вказано в чому саме полягає неправомірність дій органів Державної виконавчої служби, не обґрунтовано та документально не підтверджено неправомірність дій по виконанню рішення суду, а саме - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають або надходять до каси боржника.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише у наведенні певних обставин у скарзі, а і у необхідності подання доказів, що підтверджують наведені обставини та доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За наведених обставин, у господарського суду відсутні підстави для задоволення скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст. 86, ч. 3 ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови Коломийського міського відділу Державної виконавчої служби від 23.06.11 про арешт коштів, що перебувають або надходять до каси боржника відмовити.
Копію ухвали направити учасникам судового процесу та міському відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції за адресою: вул. Театральна, 15, м. Коломия, Івано-Франківської області, 78200.
Суддя Неверовська Л. М.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Костюшко Л. Р. 18.07.11