ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 липня 2011 р. Справа № 5010/1094/2011-2/54
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Круглової О. М.
при секретарі Харук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
а позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ , 76006
до відповідача: Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" вул. Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76000
про стягнення 64184,69 грн. заборгованості.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, (довіреність №576-2/71 від 29.06.11 - представник) .
від відповідача: не з"явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 64184,69 грн. заборгованості, в тому числі 62109,79 грн. боргу за використану теплову енергію за період з 01.10.10 по 01.05.11, 1618,72 грн. інфляційних за грудень 2010 - квітень 2011 та 456,18 грн. 3% річних за період з 01.10.10 по 25.03.11 .
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не оплачено вартість використаної теплової енергії на підставі договору сторін від 01.10.06, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 64184,69 грн. з врахуванням інфляціних та 3% річних. Також позивачем було подано в судовому засіданні 14.07.11 пояснення щодо нарахування за послуги теплопостачання за №655-2/11 від 14.07.11, в яких викладено чіткий розрахунок суми основного боргу з посиланням на нормативні акти.
Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином - ухвалами 30.05.11, 16.06.11 та 30.06.11, які направлялись за місцем його реєстрації, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.36-37).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.36-37) .
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача судом,
встановлено:
01.10.2006 року між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та Виробничим підприємством "Західукрзакордоннафтогазбуд" було укладено договір №669.1 про постачання теплової енергії, згідно якого Виробник - Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов"язався постачати споживачеві - ВП "Західукрзакордон-нафтогазбуд" теплову енергію у відповідності з умовами договору, а Споживач своєчасно проводити оплату за використану енергію.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Сума передоплати за енергію визначається у відповідності з очікуваним її споживанням наступному розрахунковому періоді і становить не менше 80% місячної вартості. Оплата послуг за використану енергію проводиться на підставі виставлених Виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках - в 5-денний термін після одержання рахунку-фактури ( п.п. 6.3.3., 6.3.4., 6.3.5 Договору).
Однак, в порушення взятих на себе зобов"язань відповідач за період з 01.10.10 по 01.05.11 не оплачував вартість послуг, факт надання яких підтверджується направленими на адресу відповідача рахунками-фактурами і реєстрами рахунків та податкових накладних, у зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 62109,79 грн., яка і становить суму основного боргу.
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, чого відповідачем не було зроблено.
Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 1618,72 грн. інфляційних за грудень 2010 - квітень 2011 та 456,18 грн. 3% річних за період з 01.10.10 по 25.03.11, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 62109,79 грн. основного боргу, 1618,72 грн. та 456,18 грн. - 3% річних. .
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 641,85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.526,612,614,625,629 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" про стягнення 64184,69 грн. заборгованості - задовольнити .
Стягнути з Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд", м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 67, (код 04750761) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького, 59-а, (код 03346058) - 62109 (шістдесят дві тисячі сто дев"ять) грн. 79 коп. основного боргу, 1618 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) грн. 72 коп. інфляційних, 456 (чотириста п"ятдесять шість) грн. 18 коп. - 3% річних, 641 (шістсот сорок одну) грн. 85 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О.М.
повне рішення складено 18.07.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_______помічник судді Шунтов О. М. 18.07.11