14.07.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-977/11р. Головуючий у першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 37 Доповідач у апеляційній
інстанції Птіціна В.І.
14 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Птіціної В.І.,
суддів - Клочка В.П., Водяхіної Л.М.,
за участю секретаря - Одажиу Л.І.,
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_7) до ОСОБА_5 про визнання заповіту та свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_7) про припинення права власності на обов'язкову частку у спадковому майні шляхом виплати компенсації та визнання права власності, -
У лютому 2009 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просить визнати заповіт її чоловіка ОСОБА_8 від 28 липня 1997 року №232 та свідоцтво про право власності, яке видано на ім'я відповідача, на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 недійсним, та визнати за нею право власності на 7/12 часток цієї земельної ділянки, загальною площею 0,12 га.
Вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка, на думку позивача, є спільно нажитим майном подружжя, тому заповідач не мав права розпоряджатися усім майном. Крім того, на момент смерті заповідача вона була непрацездатна, тому незалежно від наявності заповіту, вона спадкує обов'язкову частку майна, яка складає 2/3 від частки, яку б вона спадкувала за законом.
Ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 31 січня 2011 року у зв'язку зі смертю позивача, правонаступником визнана ОСОБА_3, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
14 січня 2011 р. відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив припинити право власності ОСОБА_7 (правонаступник ОСОБА_3) на обов'язкову частку у спадковому майні шляхом сплати компенсації та визнати за ним право власності на цю частку земельної ділянки.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_7 на момент смерті спадкодавця була непрацездатна, тому має право на обов'язкову частку у спадщині, проте оскільки дана частка спірної земельної ділянки є незначною, просить припинити право власності ОСОБА_7 на 0,012 га земельної ділянки з виплатою компенсації в розмірі 19594,8 гривень, які знаходяться на депозиті суду та визнати за ним право власності на вказану частку земельної ділянки.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2011 року первісні позовні вимоги задоволено частково, постановлено визнати за ОСОБА_7 правонаступник ОСОБА_3 право власності на обов'язкову частку у спадку після смерті ОСОБА_8, а саме на 0,012 га земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі. Постановлено припинити право власності ОСОБА_7 правонаступник ОСОБА_3 на 0,012 га земельної ділянки (обов'язкова частка у спадку після смерті ОСОБА_8), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь правонаступника ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 19594,80 гривен, яка знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА у м. Севастополі у рахунок обов'язкової частки у спадку після смерті ОСОБА_8, а саме 0,012 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право власності на обов'язкову частку у спадку ОСОБА_7 правонаступник ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_8, а саме 0,012 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновків суду обставинам справи та просить ухвалити рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, з'явившихся у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 535 ЦК УРСР (1963 року) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка).
Згідно зі ст. 562 ЦК УРСР при недосягненні згоди між спадкоємцями, поділ спадкового майна проводиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або заповітом.
У випадках, коли не можна зробити розподіл майна на рівні частки в натурі, спадкоємець, що отримав більшу частину майна в натурі, сплачує іншим спадкоємцям грошову компенсацію.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_7, з яким вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 1969 року.
28 липня 1997 юку ОСОБА_8 був складений заповіт, згідно якому земельна ділянка 0,12 га на підставі державного акту серії НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, була заповідана ОСОБА_5.
14 квітня 2001 року четвертою Севастопольською нотаріальною конторою відповідачу було видано свідоцтво про право на спадкоємство за заповітом, згідно якому земельна ділянка загальною площею 0,1235 гектарів була зареєстрована у власність ОСОБА_5
Проте, з матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_8 відмовився від земельної ділянки, площею 0,05 га по АДРЕСА_1 та вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 (а.с.53,26).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_8, йому фактично належало 0,0725 га (0,1235-0,051) тому саме цей розмір земельної ділянки входить до спадкової маси після його смерті.
У відповідності до правових норм, дійсних на час набуття ОСОБА_8 права власності на спірну земельну ділянку в порядку приватизації, земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя.
Враховуючи викладені вимоги закону, обставини справи, той факт, що відповідачам не оскаржується факт наявності у позивача права на обов'язкову частку у спадщині після смерті чоловіка та те, що після смерті ОСОБА_8 є чотири спадкоємця за законом, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 (правонаступник ОСОБА_3)має право на 0,012 га (1/6 від 0,0725) спірної земельної ділянки, проте оскільки ця частка є незначною по відношенню до частки у праві власності ОСОБА_5 на цю земельну ділянку, обґрунтованими є позовні вимоги останнього щодо припинення права власності ОСОБА_7 (правонаступник ОСОБА_3) на 0,012 га земельної ділянки яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із компенсацією її суми у розмірі 19594,80 грн. (сума внесена відповідачем на депозиті).
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Стосовно рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 (правонаступник ОСОБА_3) про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право власності на спадкове майно, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить жодного доводу стосовно незаконності на необґрунтованості рішення суду в цій частині.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.І.Птіціна
Судді: /підпис/ В.П.Клочко
/підпис/ Л.М.Водяхіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.І.Птіціна