Ухвала від 22.04.2011 по справі 2-п-40/11

22.04.2011

справа № 2-п-185/10

Категорія № 26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді Кравченко В.Є., при секретарі Пронкіній К.О.,

за участю представника позивача : ОСОБА_1,

представника відповідача : ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення від 12 липня 2010 року по цивільній справі 2-1832/10 за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської Республіканської дирекції Севастопольського відділення №17 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, в особі КРД Севастопольського відділення №17, звернувся до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 10 551 грн. 51 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом на дату звернення до суду у розмірі 10 000,00 грн., перевищення суми заборгованості (недозволений овердрафт) у розмірі 551,61 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді. Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідачем був укладений договір № 010/09-17/751-U6 від 13.06.2006 року, згідно якого останній отримав від позивача кредит у сумі 10 000,00 грн. з визначенням строку його повного повернення -13.07.2008 року. ( а.с.1-3).

Під час розгляду справи розмір позовних вимог збільшено ( а.с 65), згідно з якими позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 12 023,67 грн., судовий збір в сумі 120,24 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 120 грн., а разом суму 12 263,91 грн.

Заочним рішенням від 12 липня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_3, не погодившись з заочним рішенням, звернулась з заявою, в якій просить суд його скасувати, призначити справу до нового розгляду у загальному порядку.

Підставою для скасування заочного рішення відповідач зазначає невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають істотне значення для правильного і законного розгляду справи, а також неповне з'ясування обставин справи, що суттєве впливає на вирішення спору.

Так, за думкою відповідача, судом необґрунтовано не прийнято до уваги, що кредитна картка була викрадена у ОСОБА_3 та грошові кошти з неї були зняти викрадачем, відповідач не несе відповідальність за зняття коштів з неї, так як кредитна карта була викрадена шляхом взлому із запертої машини, відповідачка через дві години повідомила про крадіжку з вказівкою своїх паспортних даних та ІПН, але оператор відмовився зареєструвати її звернення та вона була вимушена звернутися в банк з письмовою заявою, у зв'язку з чим злочинці мали змогу зняти кошти з її кредитної картки. Вироком суду встановлено, що кошти були зняти не відповідачкою, тому банк фактично зловживає своїм цивільним правом. Обставини перевипущення кредитної карти після крадіжки та здійснення ОСОБА_3 операцій по цієї карті не свідчить на її погодженість з сумою заборгованості за кредитним договором. Крім того, судом не враховано, що позивач, як власник кредитних коштів, повинен був бути потерпілою особою та цивільним позивачем в межах кримінальної справи, за наслідком якої з викрадачів на користь ОСОБА_3 була стягнута грошова сума у відшкодування збитків, причинених злочином.

Також в письмовій заяві ОСОБА_3 зазначає, що її представником ОСОБА_5 всі ці обставини були доведені суду, проте залишені без уваги. Про судове засідання, призначене на 12.07.2010 року, відповідач особисто сповіщена не була, а її представник брав участь 11.07.2010 року у засіданні Апеляційного суду м. Києва. Вважає, що всі вищенаведені обставини повинні бути враховані судом, підстав для задоволення заявлених вимог у повному обсязі не вбачає.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про скасування заочного рішення. Представник ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі КРД Севастопольського відділення № 17, у судовому засіданні підтримала вимоги позову у повному обсязі. Вважає, що вагомих підстав для скасування заочного рішення представником відповідача не наведено, судом навпаки було враховані та правильно оцінені всі обставини справи, що мають істотне значення для правильного і об'єктивного розгляду справи, у тому числі ті, на які посилається позивач у своєї заяві про скасування заочного рішення, та правильно застосовано норми матеріального закону Крім того, просила звернути увагу на те, що ОСОБА_3 у розписці від 20.07.2006р. була ознайомлена з Правилами користування кредитною карткою та її було відомо про те що кредитну картку необхідно зберігати у недоступному місті для інших осіб, не розголошувати нікому, в тому числі членам її родини, номер картки, ПІН-код та кодове слово, не зберігати ПІН-код разом з Карткою, не писати його на картці. Таким чином, відповідач самостійно порушила Правила користування кредитною карткою, не була позбавлена права відшкодування заподіяної її шкоди, з осіб які здійснили крадіжку грошових коштів та іншого майна за вироком, постановленим Ленінським районним судом м. Севастополя в межах кримінальної справи, вважає, що суд дійшов обґрунтованих висновків у рішенні, у зв'язку з чим посилання представника заявниці про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи є безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, оцінив пояснення представників позивача та відповідача, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача ОСОБА_5 брав участь у попередньому судовому засіданні 30.03.2010 року , за його клопотанням в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.05.2010 року для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи та надання доказів ( а. с. 33-35). Безпосередньо ОСОБА_3 також повідомлялась у відповідності з приписами ст.74 ЦПК України , про це судове засідання ( а.с. 25). У подальшому, представник ОСОБА_5 брав участь в судовому засіданні 19.05.2010 року ( а.с. 59-60), в якому чітко виклав позицію відповідачки, яка не відрізняється від доводів, викладених у заяві про скасування заочного рішення, залучив до справи всі докази. В судове засідання, призначене на 18.06.2010 року представник відповідачки також не з'явився, повідомлявся належним чином, ( а.с. 61). Про судовий розгляд справи 12.07.2010 року, відповідач та її представник також були повідомлені належним чином, завчасно, рекомендованою кореспонденцією ( а.с. 68,69).Оцінив наявні у справі матеріали, враховуючи межи розгляду цивільної справи, заяву позивача на допущення заочного розгляду , суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю відповідача та його представника, що не заперечено приписами ст.169,224 ЦПК України. Посилання відповідача на те, що її представник ОСОБА_5 знаходився на засіданні в Апеляційному суді м. Києва, у зв'язку з чим не міг можливості брати участь в розгляді цієї справи 12.07.2010 року критично оцінюється судом, оскільки ОСОБА_3 не було завчасно заявлено клопотання до Нахімовського районного суду про відкладення розгляду справи з цих підстав, крім того, залізничний квіток на потяг, сполученням «Севастополь -Київ» від 08.07.2010р. без зазначення у ньому ПІБ ОСОБА_5 та за відсутністю відповідного процесуального документу з Апеляційного суду м. Києва, суд не сприймає як належний доказ поважності неявки сторони або її представника в процес, в силу положень частина 3 статті 27 ЦПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Іншою підставою для скасування заочного рішення відповідач зазначає невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають істотне значення для правильного і законного розгляду справи, а також неповне з'ясування обставин справи, що суттєве впливає на вирішення спору.

Проте, суд вважає, що у заочному рішенні дана об'єктивна оцінка всім обставинам справи, а у заяві про його скасування не наводиться жодного доводу, про наявність якого суду не було відомо при розгляді справи та недослідження обставин в його підтвердження могло вплинути на повний і законний розгляд справи. При цьому, неправильність застосування судом при вирішенні справи норм матеріального права може бути підставою для скасування рішення під час перегляду справи у апеляційному або касаційному порядку.

Так, представник відповідача стверджує, що судом при розгляді справи не враховано ті обставини, що кредитна картка була викрадена у ОСОБА_3 та грошові кошти з неї були зняти викрадачем, у зв'язку з чим відповідач не несе відповідальність за зняття коштів з неї, так як кредитна карта була викрадена шляхом взлому із запертої машини відповідачці, відповідачка через дві години повідомила про крадіжку з вказівкою своїх паспортних даних та ІПН, але оператор відмовився зареєструвати її звернення та вона була вимушена звернутися в банк з письмовою заявою, у зв'язку з чим злочинці мали змогу зняти кошти з її кредитної картки. Вироком суду встановлено, що кошти були зняти не відповідачкою, тому банк фактично зловживає своїм цивільним правом.

Проте суд не може погодитися з таким твердженням, оскільки ці обставини були досліджені, їх оцінка є у мотивувальній частині рішення ( а.с. 80).

Разом з цим, ці обставини не можуть бути підставою для відмови у позові.

Так, відповідно до вироку суду від 30.11.2009 за справою 1-271/2009 підсудний ОСОБА_6 шляхом вільного доступу через незаперті двері проник до салону автомобілю відповідача, отже, кредитна картка була викрадена не з замкнутої машини ( а.с.54 зворот). Вирок Ленінського районного суду м. Севастополя не оскаржений ОСОБА_3 та оцінений судом за ч.4 ст.61 ЦПК України. Питання невизначення позивача цивільним позивачем та потерпілим по кримінальної справи не входить в межі предмету по даній справі.

Згідно з п. 2.5. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 року №137 діюча із змінами та доповненнями, перед укладенням договору емітент зобов'язаний ознайомити клієнта з умовами одержання платіжної картки, переліком необхідних документів, тарифами на обслуговування та правилами користування платіжною карткою. Ця інформація має бути викладена в доступній формі та розміщуватись у доступному для клієнтів місці.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розписки від 20.07.2006р. ОСОБА_3 була ознайомлена з Правилами користування кредитною карткою та її було відомо про те що кредитну картку необхідно зберігати у недоступному місті для інших осіб, не розголошувати нікому, в тому числі членам її родини, номер картки, ПІН-код та кодове слово, не зберігати ПІН-код разом з Карткою, не писати його на картці.

Таким чином, відповідач самостійно порушила правила користування кредитною карткою, не була позбавлена права відшкодування заподіяної її шкоди з осіб які здійснили крадіжку грошових коштів та іншого майна в межах кримінальної справи. Отже, при вирішенні справи 12.07.2010 року для суду суттєве значення мало те, що відповідач допустила порушення щодо Правил користування платіжною карткою та ПІН-кодом.

При цьому, як встановлено судом, за вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 30.11.2009 року по справі № 1-271/2009, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були визнані винними за крадіжку чужого майна, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, у тому числі коштів, які були зняті з кредитної картки, виданої за кредитним договором № 010/09-17/751-U6 від 13.06.2006 року, була присуджена сума, у розмірі 15 800 гривен.

Таким чином, судом встановлено, що у порядку регресу ОСОБА_3 вже присуджені кошти з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Твердження відповідача про вину позивача у знятті коштів, суд оцінює критично та не знаходить підстав скасувати на їх підставі заочне рішення, має за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до п. 5.1. Правил ведення поточних карткових рахунків фізичних осіб та користування платіжними картками «Райфайзен Банк Аваль»(надалі -Правила), у разі втратікрадіжки Картки, держатель має одразу повідомити про це Банк за телефонами інформаційного центру банку. Банк не несе відповідальності за можливе використання Картки та ПІН-коду третіми особами та спричинені при цьому збитки Клієнта. Усне повідомлення Держателя картки по телефону про втрату або крадіжку картки сприймається як прийняте повідомлення. При передаче усного повідомлення про втрату або крадіжку картки до Інформаційного центру Банку Держатель повинен надати оператору особисту ідентифікаційну інформацію: номер договору або номер картки, прізвище, ім'я, по-батькові та назвати кодове слово. При такому зверненні Держатель повинен отримати від оператора Інформаційного центру банку реєстраційний № дзвінка. Без отримання такого номеру, претензії Держателя щодо постановки картки до стоп-списку прийматися не будуть. Картка блокується для здійснення операцій через одну годину після отримання банком повідомлення Держателя відповідно до вимог цих правил.

Згідно з п. 13.3 Правил, у разі отримання від Клієнта повідомлення про крадіжку або втрату картки, Банк не несе відповідальності за операції з використанням ПК проведені протягом однієї години з моменту отримання такого повідомлення. Клієнт несе повну відповідальність за оплату карткою всіх операцій, здійснених після крадіжки та до блокування картки Банком на підставі наданого Клієнтом повідомлення.

Своїм особистим підписом у заяві-анкеті на відкриття карткового рахунку та випуск банківских платіжних карток від 12.07.2006 року відповідачка надала згоду на умови надання кредиту та зобовязалася неухільно дотримутиватись Правил ведення поточних карткових рахунків фізичних осіб та користування платіжними картками «Райфайзен Банк Аваль».

Після надання повідомлення, яке відповідало вимогам Правил Банком платіжна картка ОСОБА_3 була заблокована, у порядку передбаченому договором та Правилами.

Крім того, 06.11.2008р. банком ОСОБА_3 була видана нова кредитна картка, з якою вона робила зняття і повернення кредитних коштів до 29.03.2010 року, ці обставини підтверджуються випискою по кредитному рахунку від 08.07.2010р. за весь період користування кредитними коштами та не заперечений відповідачем ( а.с. 72-76).

З оглядом на наведене, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 209, 214, 224-233 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення від 12 липня 2010 року у справі 2-1832/10 - залишити без задоволення, заочне рішення -без змін.

Роз'яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Роз'яснити, що апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до Апеляційного суду м. Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Нахімовського районного

Суду м. Севастополя В.Є.Кравченко

Попередній документ
17066797
Наступний документ
17066799
Інформація про рішення:
№ рішення: 17066798
№ справи: 2-п-40/11
Дата рішення: 22.04.2011
Дата публікації: 21.07.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Нахімовський районний суд міста Севастополя
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.01.2012)
Дата надходження: 14.01.2011
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕЛЕСТОВ КИРИЛЛ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ШЕЛЕСТОВ КИРИЛЛ ОЛЕКСАНДРОВИЧ