Справа № 2а-1472/11
Перша інстанція
Код суду 2702
21 червня 2011 року
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді Завгородньої Л. М.,
при секретарі Гоголевої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни,-
Позивач ОСОБА_1 02.12.2010 року звернулася до суду з позовною заявою, вказуючи на те, що має статус дитини війни, тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але отримує його лише у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, внаслідок чого просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії, з липня 2010 року по грудень 2010 року включно, в сумі 993,20 грн.
Позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності, встановленого статтею 99 КАС України.
В судове засідання сторони у справі не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, позивач надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, причини нез'явлення відповідача судові не відомі.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з липня 2010 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не досягла на момент закінчення 2-ої світової війни (02 вересня 1945 року) 18 років, тобто має статус «дитини війни», тому має право користуватися пільгами, передбаченими ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 22 Конституції України, проголошує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.
Згідно довідки відповідача, на користь позивача щомісячно виплачувалося підвищення в розмірі 49,8 грн.
Згідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року - 706 грн., з 01.07. 2010 року -709 грн., з 01.10.2010 р. -723 грн., з 01.12.2010 р. - 734 грн.
Враховуючи це, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу з липня 2010 року по грудень 2010 року включно підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.
Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки адміністративний суд не наділений правом призначення та визначення розміру виплати підвищення до пенсії замість відповідача, ці дії відносяться до виключної компетенції останнього, тому суд не визначає суму підвищення до пенсії, яка повинна бути нарахована та виплачена на користь позивача.
Також, з метою найбільшого захисту прав позивача, суд вважає можливим зобов'язати відповідача з січня 2011 року виплачувати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат, на постійній основі, щомісячно, до появи нових підстав для його перерахунку чи припинення виплати (зміни у законодавстві та інше).
Державне мито в розмірі 3,4 грн. підлягає стягненню на користь позивача з державного бюджету України.
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцією України, суд,-
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії на користь ОСОБА_1 за період з липня 2010 року по грудень 2010 року включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та забезпечити її виплату.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі з 01 січня 2011 року нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на постійній основі, щомісячно, до появи нових підстав для його перерахунку чи припинення виплати (зміни у законодавстві та інше), з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито в розмірі 3,4 грн.
Постанова суду може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя Л. М. Завгородня