І інстанція
код суду 2702
справа № 2а-546/2011
категорія __
01 липня 2011 року суддя Гагарінського районного суду м. Севастополя Батурін А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги, суд, -
22.02.2010 року позивач звернувся до суду з названим позовом в якому посилаючись на неповну виплату йому підвищення до пенсії як „Дитині війни” в розмірі 30% мінімальних пенсій за віком за 2010 рік, просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити розмір недоплаченої надбавки за вказаний період.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача -УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя в судове засідання не з'явився, заперечень не надав.
За таких обставин, враховуючи що сторонами надано заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, позивач дійсно належить до категорії „Дитина війни” та перебуває на обліку в УПФ Гагарінського району м. Севастополя, що підтверджується копією посвідчення та п.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, є чинними, позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначене підвищення. Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання цього підвищення, яке прямо передбачене законом.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
В зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про порушення відповідачем права позивача на отримання надбавки в установленому законодавством розмірі.
Позивачем не було пропущено строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС, в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає нарахуванню та виплаті державна допомога за період з січня 2010 року по грудень 2010 року.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нараховувати державну соціальну допомогу довічно не підлягають задоволенню, в зв'язку з тим, що право позивача ще не порушено, в зв'язку з чим не підлягає захисту, що не перешкоджає позивачу звернутися за захистом своїх прав у разі їх порушення з боку відповідача в майбутньому
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до статті 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення дорівнює в січні-березні 2010 року 695,00 гривень, квітні-червні 2010 року 706,00 гривень, липні-вересні 2010 року 709,00 гривень, жовтні-листопаді 2010 року 723,00 гривень, грудні 2010 року 734,00 гривень.
Відповідачем було сплачено позивачу підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж 30% за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, що сторонами не заперечується.
За таких обставин суд вважає можливим зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачене підвищення до пенсії (соціальну допомогу) «Дітям війни»за період з січня по грудень 2010 року з урахуванням сплачених сум.
Враховуючи, що було частково задоволено позовні вимоги позивача, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на державу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, ст.ст. 12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії (щомісячну державну соціальну допомогу) «Дітям війни», передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з січня 2010 року по грудень 2010 року з урахуванням сплачених сум.
В іншій частині позову -відмовити.
Судові витрати покласти на державу.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополь А.С. Батурін