Справа № 2 - 5826/10
24 березня 2011 року, Приморський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого судді - Терьохіна С.Є.
при секретарі - Лапшинській Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянина ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Одеське страхове товариство», кредитної спілки (КС) «Афіна», про розірвання договору, зобов'язання виплати страхової суми, відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Одеське страхове товариство», кредитної спілки «Афіна», в якому просить стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Одеське страхове товариство» на його користь суму страхового платежу у розмірі 54000 грн. ( п'ятдесят чотири тисячі гривень) та виплатити моральну шкоду у розмірі 25000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень); стягнути судові витрати з відповідача на його користь.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 17.01.2007 року звернувся з письмовою заявою до Генерального директора товариства додатковою відповідальністю «Одеське страхове товариство»Требенко Г.В., про укладення договору добровільного страхування фінансового ризику, згідно Правил добровільного страхування фінансового ризику від 02.09.2006 р. йому була дана згода на підготовку усіх документів. До письмової заяви, направленої на адресу «Одеського страхового товариства»пред'явив паспорт ,а також виплату додаткового пайового взносу у розмірі 52000 грн., 1000 грн. (на підтвердження квитанція №5875 від 27.12.2006 р., №5836 від 25.12.2006 р. ) та 1060 грн. страхового платежу згідно умовам договору п.9.4, договору № Ф-0002 від 17.01.2007р. (на підтвердження копії платіжного доручення). Згідно з п.5.1 договору об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з матеріальними збитками страхувальника в наслідок непередбаченого невиконання контрагентом страхувальника за укладеним договором депозиту та прийнятих у даному договорі обов'язків .Згідно з договору об'єктом страхування є майнові інтереси застрахованої особи -ОСОБА_2 та пов'язані з втратою грошових засобів вкладених на депозитне зберігання, внаслідок неплатоспроможності контрагента страхувальника - у особі Одеського страхового товариства.
05.12.2007 р. позивачем подана заява на ім'я головуючого кредитної спілки «Афіна»ОСОБА_1, про розірвання договору № 0612251715 від 25.12.2006 р. про внесення додаткового пайового взносу у розмірі 52000 грн. Строк дії вищесказаного договору вийшов 16.01.2008р. а також умови повернення грошових сум , які являються власністю члена кредитної спілки , позивачу не повернуті. 14.01.208 р. позивач отримав письмову відповідь генерального директора ТДВ «Одеського страхового товариства»Требенко Г.В. наступного змісту: рішення про виплату страхового відшкодування згідно з говором №Ф-0002 добровільного страхування фінансового ризику від 17.01.07 р. можливе за умови та маючи документи, які підтверджують настання страхового випадку,а саме: копії переписки між позивачем та кредитною спілкою «Афіна» за договором та всі інші документи, які дають право вимагати встановлений розмір збитків, які підлягають відшкодуванню. 01.02.2008 р. №114-01/02 позивачем була направлена заява з переліком необхідних документів, які встановлюють та дають право на відшкодування збитків понесених при настанні страхового випадку, але на неодноразові звернення на адресу ТДВ «Одеського страхового товариства»та КС «Афіна» відповідачами страховий платіж у розмірі 54000грн. не відшкодований, дивлячись на те, що строк дії договору №Ф-0002 добровільного страхування фінансового ризику від 17.01.2007 р. вийшов 16.01.2008 р. Усі перераховані обставини говорять про неналежне виконання умов договору та договірних обов'язків .
Відповідачі ТДВ «Одеське страхове товариство»та КС «Афіна»причини невиплати страхової суми у розмірі 54000 грн. мотивують відсутністю коштів в касі та на розрахункових рахунках, а також складностями зв'язаними по виплаті грошових котів іншим вкладникам.
Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, дійшов висновку про можливість задоволення даного позову частково, виходячи із нижче викладених підстав.
Так, в суді віднайшов підтвердження факт того, що між ОСОБА_2 та товариством додатковою відповідальністю «Одеське страхове товариство»було укладено Договір добровільного страхування фінансово ризику №Ф0002 від 17.01.2007 р. на страхову суму 53 000 ( п'ятдесят три тисяч грн. 00 коп. ) гривень, та страхова премія на 1060 грн. (одна тисяча шістдесят гривень ), що підтверджується квитанцією до прибутково касового ордеру № 3_01 від 17.01.2007 року, терміном на один рік до 16.01.2008 року, п.9.5 ч. 9 договору та між КС «Афіна»було укладено договір №0612251715 від 25 грудня 2006 року про внесення додаткового пайового внеску на умовах повертання грошової суми у розмірі 1 000 грн. , а також додаткового внесення пайового внеску згідно договору від 27 грудня 2007 року у розмірі 52 000 грн., що підтверджує квитанція до прибуткового касового ордера № 5875 та квитанція до прибуткового касового ордера № 5836.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно пред'являються.
Договір №Ф-0002 добровільного страхування фінансового ризику від 17.01.07 р. підлягає до розірвання та виплати суми у розмірі 50 350 (п'ятдесят тисяч триста п'ятдесят) гривень, так згідно невиконання умов договору п.6.1;6.2; 8.1 згідно закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. зі змінами та доповненнями страховий випадок -випадок, передбачений договором страхування та законодавством, який трапився, з настанням якого виникає обов'язок страхувальника виконати виплату страхової суми.(страхового відшкодування страхувальнику - застрахованому або третій особі) страховий (фінансовий) ризик означає випадок на випадок якого проводиться страхування та яке має ознаки ймовірності та випадковості настання. Згідно умов п8.1. страховим випадком є факт отримання матеріальних збитків страхувальником внаслідок невиконання контрагентом страхувальника зобов'язань, які безпосередньо обумовлені в угоді (а саме угоді №0612251715 від 25.12.2006 р. п.2.1, п2.5 та угоди від 27.12.06р., п.2.1, п2.5 за умовами своєчасного повернення грошових сум), в наслідок чого наступив страховий випадок , так як позивачу не була виплачена сума у розмірі 54 000 грн. строк виплати 05.01.2008 р., страховий випадок настав після закінчення строку більше 30-ти календарних днів. Невиконання умов договору в п.12.1,12.2,12.4 визначені умови виплати страхового відшкодування, які необхідно було виконати страхувальнику. Дані умови були додержані у повному обсязі з повідомленням страхувальника та своєчасним пред'явленням всіх необхідних документів, які посвідчують про настання страхового випадку(позивач підтвердив копіями документів). Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка придбала майно або зберігала його за рахунок другої особи, зобов'язана повернути потерпілому дане майно. Майно в контексті безосновательного придбання , зберігання вважається як окрема річ, так і майнові права та обов'язки регламентовані ст.190 ЦК України. Приймаючи дану норму статті Цивільного кодексу України суд вважає, що страхувальник -ТДВ «Одеське страхове товариство»та кредитна спілка «Афіна»- являється однією і тою ж юридичною особою, яка здійсню зберігання, розпорядження грошовими коштами, за рахунок зменшення вкладу застрахованою особою та передбачає, що особа повинна використати свої (грошові) кошти але не використовувало їх та отримала майнову вигоду за рахунок другої особи(застрахованого), внаслідок невиплати останньому передбаченої винагороди - у вигляді страхової суми. Згідно ст.1213 ЦК України покупець повинен повернути потерпілому придбане майно (грошові кошти) в натурі. Таким чином, суд вважає, що позивачу повинні бути повернені страхові суми:1000 грн., 1060 грн., та 52000 грн., але згідно п.7.2 договору №Ф-0002 добровільного страхування фінансового ризику франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком) складає 5% від страхової суми, тому стягнути з товариства із додатковою відповідальністю „Одеське страхове товариство ” на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 50 350 (п'ятдесят тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Несвоєчасне повертання боргу поставило позивача у дуже скрутне становище, адже ним було отримано у знайомих борг під відсотки. Ця подія завдала йому відчутної моральної шкоди, яку він оцінює 25 000 грн.: ОСОБА_2 пережив страждання, переживання через байдужість відповідача. Але суд вважає таку суму моральної шкоди не доведеною, тому стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Одеське страхове товариство ” на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Таким чином, позов має бути задоволено частково.
Керуючись ст..8;55 конституції України, ст.ст.14;15;16;20;23;1166;1167;1194 ЦК України, ст..ст.151;153 ЦПК України, п.3 Постанови №4 Пленума Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Судова практика по справам про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди », суд, -
Позов ОСОБА_2 до товариства із додатковою відповідальністю „Одеське страхове товариство ” , КС „ Афіна ” про розірвання договору, зобов'язання виплати страхової суми, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з товариства із додатковою відповідальністю „Одеське страхове товариство ” на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 50 350 (п'ятдесят тисяч триста п'ятдесят) гривень
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Одеське страхове товариство ” на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з товариства із додатковою відповідальністю „Одеське страхове товариство ” на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті ним державного мита в сумі 503 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси у відповідності до ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя Терьохін С.Є.
24.03.2011