Справа №2-2995/11
Іменем України
17 червня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого - судді Нікітіної С.Й.,
при секретарі - Віноградовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про відшкодування майнової шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, указуючи на те, що у зв'язку із виданням наказу Командувача військами Південного напряму Прикордонних військ України за №102-ос від 29 грудня 2002 року, яким його протиправно було виключено із списку особового складу частини 31 грудня 2002 року, а не 02 січня 2003 року, як це повинно було бути згідно з вимогами законодавства, позивачу завдано майнової шкоди у вигляді не отриманої пенсії за термін з 01 серпня 2003 року по 31 грудня 2004 року в розмірі 8597,24 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить відмовити позивачу у позові, посилаючись на те, що сума не отриманої позивачем пенсії не є майновою шкодою в сенсі положень цивільного законодавства, Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України не є належним відповідачем та позивачу потрібно було звертатися із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з позовними вимогами погодилася, визнала факти проведення позивачу перерахунку пенсії з 01 серпня 2003 року по 31 грудня 2004 року, що також підтверджується матеріалами пенсійної справи та доданими суду доказами.
Представник позивача в своїх поясненнях суду підтримав позовні вимоги повністю і просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслуховуючи пояснення представників сторін, вивчивши і дослідивши наявні докази і матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в званні полковника Прикордонних військ України звільнений в запас Збройних Сил України на підставі наказу Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 26 грудня 2002 року за №566-ос.
Наказом Командувача військами Південного напряму Прикордонних військ України від 29 грудня 2002 року за №102-ос позивач був виключений із списку особового складу частини, при цьому було визначено, що датою виключення із списку особового складу частини слід вважати 31 грудня 2002 року.
З 01 січня 2003 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 442,77 грн., виходячи з грошового забезпечення на день звільнення у розмірі 575,03 грн., в тому числі: посадовий оклад -195,00 грн., оклад за військове звання -135,00 грн., надбавка за вислугу років -115,50 грн., середньомісячна надбавка -129,53 грн.
З 01 серпня 2003 року набув чинності Закон України «Про Державну прикордонну службу України», відповідно до статей 3 і 4 розділу IX («Прикінцеві положення») якого Державна прикордонна служба України була визнана правонаступником Прикордонних військ України, а всі закони і інші нормативні акти повинні були застосовуватися в частині, що не суперечить Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Частиною 2 статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»встановлено, що пенсія військовослужбовців (окрім військовослужбовців термінової служби) Державної прикордонної служби України, які звільнені із служби і мають право на пенсію, обчислюється виходячи з розміру грошового забезпечення цих військовослужбовців на день звільнення або в розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців.
На виконання Закону України «Про Державну прикордонну службу України»Управлінням СБУ в Одеській області, на той час здійснюючим функції пенсійного органу військовослужбовців Державної прикордонної служби України, з 01 серпня 2003 року був проведений перерахунок призначеної позивачу пенсії виходячи з розміру одержуваного перед звільненням грошового забезпечення, зокрема, з урахуванням отриманої позивачем премії (33,3% грошового забезпечення).
При здійсненні цього перерахунку пенсії не була врахована введена з 01 січня 2003 року Указом Президента України №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців і осіб рядового і керівного складу внутрішніх справ»від 23 лютого 2002 року надбавка у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення і надбавки за вислугу років).
Вказана 100%-а надбавка не була врахована, виходячи з того, що, згідно матеріалів особистої пенсійної справи, позивач вважався виключеним із списку особового складу частини (звільненим з військової служби) з 31 грудня 2002 року, тобто до запровадження передбаченої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року 100%-ої надбавки.
На підставі цього позивач у судовому порядку оскаржив наказ Командувача військами Південного напряму Прикордонних військ України №102-ос від 29 грудня 2002 року про його звільнення саме в частині дати його виключення із списку особового складу частини.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 26 березня 2007 року по справі №2а-270/07 були цілком задоволені позовні вимоги та визнано за дату виключення позивача із списку особового складу частини - 02 січня 2003 року, у зв'язку з чим Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України було зобов'язано видати наказ про внесення змін у наказ Командувача військами Південного напряму Прикордонних військ України №102-ос від 29 грудня 2002 року, змінивши дату виключення позивача із списку особового складу частини з 31 грудня 2002 року на 02 січня 2003 року.
15 жовтня 2007 року наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України за №70-ос було виконано постанову Приморського районного суду міста Одеси від 26 березня 2007 року та визнано днем звільнення позивача з військової служби -02 січня 2003 року.
Приписом частини 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 26 березня 2007 року по справі №2а-270/07 визнано за дату виключення позивача із списку особового складу частини (звільнення з військової служби) -02 січня 2003 року та встановлено, що, згідно грошовому атестату, до грошового забезпечення позивача не увійшла передбачена Указом Президента України №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців і осіб рядового і керівного складу внутрішніх справ»від 23 лютого 2002 року надбавка у розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення і надбавки за вислугу років).
Так як в грошовому атестаті позивача не було зазначено 100%-у надбавку, яка належала позивачу до отримання на день звільнення з військової служби, то здійснений Управлінням Служби безпеки України по Одеській області у 2004 році перерахунок пенсії був неповним, слід чого в період з 01.08.2003 року по 31.12.2004 року позивач отримував пенсійне забезпечення в обсязі меншому, ніж це повинно було бути, що і спричинило позивачу майнову шкоду у сумі не отриманої пенсії.
Суд вважає обґрунтованим довід позивача в тому, що винним у завданні майнової шкоди у вигляді недоотриманого пенсійного забезпечення є Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, як правонаступник командування військами Південного напряму Прикордонних військ України, з лав якого позивач був звільнений з військової служби.
Саме тому, що позивач протиправно був виключений зі списків особового складу частини 31 грудня 2002 року, а не 02 січня 2003, як це належало зробити, до грошового атестату позивача не було включено встановлену Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року 100%-у надбавку, що в подальшому унеможливило перерахунок пенсії позивача за період з 01.08.2003 року з урахуванням цієї 100%-ої надбавки.
В період з 01.08.2003р. по 31.12.2004р. позивачу фактично сплачувалась пенсія в розмірі 659,15 грн., що складає 77% з грошового забезпечення в розмірі 856,05 грн., в тому числі: посадовий оклад - 230 грн., оклад за військове звання - 135 грн., надбавка за вислугу років (35%) -127,70 грн., надбавка за таємність (20%) -46 грн., надбавка за класність (5%) -11,50 грн., „прикордонна надбавка” (40%) - 92 грн. та премія (33,3%) -213,85 грн.
З урахуванням 100%-ої надбавки в період з 01.08.2003р. по 31.12.2004р. повинно було сплачуватись позивачу пенсія в розмірі 1164,87 грн., що складає 77% з грошового забезпечення в розмірі 1512,82 грн., в тому числі: посадовий оклад - 230 грн., оклад за військове звання - 135 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 127,70 грн., 100%-а надбавка (ПО+ОВЗ+НЗВР) -492,70 грн., надбавка за таємність (20%) -46 грн., надбавка за класність (5%) - 11,50 грн., „прикордонна надбавка” (40%) - 92 грн. та премія (33,3%) -377,92 грн.
Таким чином, сума не отриманої позивачем пенсії (майнова шкода) за період з 01.08.2003р. по 31.12.2004р. (17 місяців) складає 8597,24 грн. (1164,87 грн. - 659,15 грн. Х 17 місяців).
При таких обставинах та у відповідності із статтями 22, 1166 та 1173 ЦК України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача у порядку відшкодування майнової шкоди суми недоотриманої пенсії, розмір якої становить 8597,24 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 170, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.
Стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 8 тисяч 597,24 гривень.
Відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України понесені судові витрати в розмірі 335,98 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня виготовлення його вмотивованої частини.
Суддя:
17.06.2011