Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
11:25 год.
11.05.2011 р. справа № 2а-7474/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представників позивача: ОСОБА_1, довіреність № 666 від 16.12.10 р., ОСОБА_2, довіреність № 629 від 16.12.10 р.,
представника відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 17934/9/10-013 від 02.08.10 р.,
прокурора: Дзюбан О.В., посвідчення № 253 видане 26.03.10 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1 (вул. Фалеївська, 9-Б), м. Миколаїв, 54030
доспеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.10 р. № 00001840/0
До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - позивач, ТОВ СП "Нібулон") до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - відповідач, СДПІ), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.10 р. № 00001840/0, прийняте відповідачем за наслідками перевірки позивача, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4435762,43 грн., визначив податкове зобов'язання у сумі 4435762,43 грн. та застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2217881,22 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані наступним:
- Закон України "Про податок на додану вартість" визначає зв'язок права на податковий кредит та отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету з взаємовідносинами між покупцем та його контрагентами і не залежить від дій суб'єктів господарської діяльності за другими, третіми та іншими ланцюгами;
- податковим законодавством не передбачена відповідальність платника податків за дії інших платників податків, з якими позивач не мав господарських відносин;
- для відшкодування податку на додану вартість з бюджету Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає в якості обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентами платника податків власних зобов'язань із сплаті податку до бюджету, негативні наслідки настають лише і виключно для таких суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту;
- у ТОВ СП "Нібулон" маються в наявності всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які повною мірою підтверджують проведення господарських операцій з контрагентами, у тому числі факти сплати податку на додану вартість в ціні придбання товарів (наданих послуг), реальність переміщення сільськогосподарської продукції від постачальників до позивача та фактичне надання послуг на користь ТОВ СП "Нібулон";
- усі вищезазначені документи перевірялись відповідачем при проведенні позапланових виїзних перевірок ТОВ СП "Нібулон" за кожним періодом, у якому у позивача виникало право на податковий кредит та право на бюджетне відшкодування та жодного порушення законодавства відповідачем встановлено не було;
- укладені між ТОВ СП "Нібулон" та його контрагентами договори є реальними, виконані у повному обсязі, відповідають положенням цивільного, господарського та податкового законодавства;
- Закон України "Про систему оподаткування" для платників податків не передбачає обов'язку та не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності, таке право мають виключно податкові органи;
- Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податків;
- на час укладання та виконання договорів, контрагентів позивача було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
- у акті невиїзної документальної перевірки вказується на привласнення окремими суб'єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів у розмірі сум сплаченого у складі ціни товару податку на додану вартість, невключення зазначених сум до податкових зобов'язань з податку на додану вартість, наявність у них ознак фіктивності або наміру щодо ухилення від сплати податків. При цьому відповідачем не посилається ані на постанови про порушення кримінальних справ за ознаками ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України, ані на вироки суду у таких справах, які набрали законної сили;
- СДПІ не наведено фактів порушення позивачем норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій;
- невиїзна документальна перевірка проведена з порушенням порядку, встановленого законом, а саме перевірка проведена з порушенням 30-денного строку для її проведення, визначеного ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість";
- згідно постанов Заводського районного суду м. Миколаєва, у справах про притягнення генерального директора та головного бухгалтера ТОВ СП "Нібулон" до адміністративної відповідальності за ст. 1631 ч. 1 КУпАП провадження закрито за відсутності складу правопорушення;
- прокуратура м. Миколаєва у своїх неодноразових поданнях на адресу ДПА у Миколаївській області висловлювала свою позицію з приводу численних порушень, які допускались відповідачем при проведенні аналогічних перевірок.
Відповідач адміністративний позов не визнав та подав суду письмові заперечення, з яких слідує, що:
- право на нарахування податкового кредиту, окрім наявності належним чином оформленої податкової накладної, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів. Документи є вторинним чинником, тобто повинні відображати реально здійснені події (факти), а отже, при відсутності факту здійснення господарської операції, документи не можуть свідчити про наявність у особи певних прав, зокрема права на податковий кредит;
- якщо укладений правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, або якщо такий правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування податку на додану вартість), такий правочин в силу закону є нікчемним та не може мати жодних наслідків для податкового обліку підприємства, у тому числі не може формувати податковий кредит у позивача та зумовлювати право на відшкодування податку на додану вартість;
- якщо особа, яка заявляє вимогу про отримання податкової вигоди (відшкодування податку на додану вартість) протягом тривалого часу придбавала через посередників продукцію у осіб, які не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їх діяльності, а також, що реальних взаємовідносин між собою у таких осіб не було, суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту не можуть враховуватися такою особою для визначення сум бюджетного відшкодування.
Оскільки відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, статтею 71 ч. 2 КАС України на нього покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, викладені в адміністративному позові та запереченнях на нього.
На підставі повідомлення про вступ прокурора у справу, у розгляді даної адміністративної справи взяв участь прокурор, який підтримав пояснення представника відповідача і також просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує наступне.
15.10.10 р. СДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "Нібулон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Агро Ера", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "АТД Пігмаліон" за звітними деклараціями з податку на додану вартість за червень 2008 р. - квітень 2010 р. та складено Акт від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 (далі - Акт перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113) (т. 1, а. с. 22-60).
У Акті перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 відповідач зазначив, що згідно матеріалів перевірок постачальників ТОВ СП "Нібулон", податковими органами встановлено, що документи, зокрема накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, виписані ТОВ "Агро Ера", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "АТД Пігмаліон" на адресу ТОВ СП "Нібулон" є наслідком укладення нікчемних правочинів і, відповідно, містять недостовірну інформацію.
Враховуючи нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ "Агро Ера", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "АТД Пігмаліон", відповідач дійшов висновку про те, що розрахунки між зазначеними підприємствами не пов'язані з господарською діяльністю позивача та з фактичною сплатою позивачем сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг), у зв'язку із тим, що за результатами перевірок зазначених підприємств, фактів закупівлі, транспортування, зберігання та відвантаження продукції позивачу не підтверджено.
Відповідно, суми податку, сплачені ТОВ СП "Нібулон" на користь ТОВ "Агро Ера", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "АТД Пігмаліон" у складі ціни за товари за нікчемними правочинами, підлягають виключенню з розрахунків бюджетного відшкодування у загальному розмірі 4435762,43 грн., у тому числі за підприємствами:
- ТОВ "Агро Ера" у сумі 10783,33 грн.;
- ПП ОСОБА_4 у сумі 263804,99 грн.;
- ТОВ "Гео Віта" у сумі 1537814,86 грн.;
- ТОВ "Никогрейн" у сумі 60709,38 грн.;
- ПП "Топ Транс Сервіс" у сумі 1881181,26 грн.;
- ТОВ "АТД Пігмаліон" у сумі 681468,61 грн.
Таким чином, у результаті порушення ТОВ "Агро Ера", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "АТД Пігмаліон" своїх податкових зобов'язань, правочини укладені ними з ТОВ СП "Нібулон" на реалізацію товару на адресу останнього, мають протиправний характер, а правочин, внаслідок якого податок на додану вартість неправомірно віднесений до складу податкового кредиту ТОВ СП "Нібулон" по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно із ст. 228 ч. 2 Цивільного кодексу, є нікчемним.
Крім того, відповідач у Акті перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 зазначає про відсутність у ТОВ "Агро Ера", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "АТД Пігмаліон" адміністративно-господарських можливостей на виконання договірних зобов'язань з урахуванням часу, кількості працівників на підприємствах, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів.
На думку відповідача, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу приписів ст. ст. 203, ч. 1, 5, 215 ч. 1, 2, 228 Цивільного кодексу України.
На підставі Акту перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішенням від 18.10.10 р. № 00001840/0 (т. 1, а. с. 83-84), яким СДПІ зменшила ТОВ СП "Нібулон" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 4435762,43 грн., у тому числі за періодами: липень 2008 р. - 45482,57 грн., серпень 2008 р. -852846,95 грн., вересень 2008 р. - 212188,11 грн., жовтень 2008 р. - 608484,44 грн., січень 2009 р. - 22559,58 грн., травень 2009 р. - 788472,57 грн., липень 2009 р. - 899679,82 грн., серпень 2009 р. - 89200,82 грн., вересень 2009 р. - 159023,03 грн., жовтень 2009 р. - 83315,83 грн., листопад 2009 р. - 72534,18 грн., грудень 2009 р. - 205522,51 грн., січень 2010 р. - 225984,17 грн., лютий 2010 р. - 26156,72 грн., березень 2010 р. - 105980,63 грн., квітень 2010 р. - 38330,50 грн.
В оскарженому податковому повідомленні-рішенні зазначено, що у зв'язку із тим, що заявлені позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки підприємству відшкодовані у розмірі 4435762,43 грн., відповідно до ст. 17 п. 17.1. пп. 17.1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ТОВ СП "Нібулон" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 4435762,43 грн. та штрафну (фінансову) санкції у розмірі 2217881,22 грн.
Надаючи оцінку висновкам відповідача, викладеним у Акті перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 та доводам заперечень, суд керується таким положеннями законодавства.
Статтею 1 п. 1.7. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим Законом. Стаття 1 п. 1.8. вказаного Закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ст. 7 п. 7.4. Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Статтею 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до ст. 7 п. 7.5. пп. 7.5.1. Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Статтею 7 п. 7.7. пп. 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.
У контексті наведених норм, виникнення право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить у залежність від фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання постачальниками за договорами поставки та перевізником за договором на надання послуг з перевезення або їх контрагентами зобов'язань із сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Також суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює відповідальності платника податків за дії інших платників податків.
Формування податкового кредиту та права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснювалось ТОВ СП "Нібулон" за розрахунками з:
- ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН" за поставленою сільськогосподарською продукцією;
- ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН" за наданими послугами з перевезення.
Виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування за розрахункам між ТОВ СП "Нібулон" та вказаними суб'єктами господарювання підтверджується дослідженими у судовому засіданні договорами поставки з додатками, договорами складського зберігання зерна з додатками, складськими квитанціями, витягами з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податковими накладними, накладними та видатковими накладними, рахунками та рахунками-фактурами, платіжними дорученнями. Реальність переміщення сільськогосподарської продукції від постачальників до ТОВ СП "Нібулон" та подальшу її реалізація на експорт підтверджують товарно-транспортні накладні, накладні на маршрут або групу вагонів, доручення на відвантаження експортних вантажів, вантажно-митні декларації, зовнішньоекономічні контракти, біржові контракти, посвідчення про реєстрацію біржових контрактів, здавальні акти, які також досліджені судом у судовому засіданні (т. 12, т. 13, т. 14, т. 15, т. 16, т. 17, т. 18, а. с. 1-62, т. 20, т. 21, т. 22, т. 23, т. 24, т. 25, т. 26, т. 27, т. 28, т. 29, т. 30, т. 31, т. 32, т. 33, т. 34, т. 35, т. 36, т. 37, т. 38, т. 39, т. 40, т. 41, т. 42, т. 43, т. 44, т. 45, т. 46, т. 47).
Факти надання послуг ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН" на користь ТОВ СП "Нібулон" та проведення розрахунків підтверджують договір на надання послуг з перевезення, податкові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт, рахунки та платіжні доручення (т. 48, т. 49, т. 50, т. 51, т. 52).
Судом також враховано і те, що за кожним періодом, у якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП "Нібулон" та контрагентами і у позивача виникало право на податковий кредит, за кожним періодом, у якому у ТОВ СП "Нібулон" виникало право на бюджетне відшкодування, СДПІ були проведені позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, що підтверджується актами СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 18.09.08 р. № 811/40/14291113, від 10.10.08 р. № 880/40/14291113, від 22.10.08 р. № 930/40/14291113, від 20.11.08 р. № 1045/40/14291113, від 22.12.08 р. № 1237/40/14291113, від 09.02.09 р. № 116/40/14291113, від 27.02.09 р. № 201/40/14291113, від 04.03.09 р. № 210/40/14291113, від 20.03.09 р. № 273/40/14291113, від 24.04.09 р. № 409/40/14291113, від 01.06.09 р. № 561/40/14291113, від 22.07.09 р. № 749/40/14291113, від 12.08.09 р. № 810/40/14291113, від 22.09.09 р. № 961/40/14291113, від 22.10.09 р. № 1080/40/14291113, від 30.10.09 р. № 1114/40/14291113, від 30.11.09 р. № 1246/40/14291113, від 29.12.09 р. № 1366/40/14291113, від 29.01.10 р. № 88/40/14291113, від 26.02.10 р. № 199/40/14291113, від 31.03.10 р. № 324/40/14291113, від 30.04.10 р. № 439/40/1429111, від 28.05.10 р. № 525/40/14291113 (т. 1, а. с. 101-177, т. 2, т. 3, т. 4, т. 5, т. 6, т. 7, т. 8, т. 9, т. 10, т. 11).
При проведенні вищезазначених перевірок, відповідачем досліджувались всі вищеперелічені первинні документи за взаєморозрахунками ТОВ СП "Нібулон" з наведеними контрагентами. Порушень чинного законодавства України з боку ТОВ СП "Нібулон" відповідачем під час проведення вищезазначених перевірок не встановлено.
Суд приходить до висновку, що виникнення права позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за розрахунками між ТОВ СП "Нібулон" та його контрагенами: ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН".
У ст. 1 п. 1.3. Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України. Перелік осіб, які можуть бути платниками податку на додану вартість, визначено у ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно із ст. 10 п. 10.2. Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку контрагентом (постачальниками, перевізником), у разі фактичного здійснення господарських операцій не впливає на формування податкового кредиту покупцем (відправником) та суму бюджетного відшкодування.
Згідно ст. 9 п. 9.8. Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Відповідно до п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.00 р. № 79, реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених ст. 9 п. 9.8. Закону України "Про податок на додану вартість". Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Суд зазначає, що будь-яких посилань або доказів, які б підтверджували факт виключення на момент здійснення господарських операцій з ТОВ СП "Нібулон" ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН" з реєстру платників податку на додану вартість відповідач не надав, судом такі обставини також не встановлені.
Закон України "Про систему оподаткування" для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а стаття 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності, у тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше.
У матеріалах справи містяться витяги та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців по ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", згідно яких, на момент укладання договорів поставки з ТОВ СП “Нібулон”, додатків до них, договору на надання послуг з перевезення та їх виконання, зазначені контрагенти були зареєстровані, не припинені та не виключені з Єдиного державного реєстру.
Установчі документи ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", свідоцтва про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними, скасовані або анульовані не були, на момент укладання договорів та проведення розрахунків контрагентів (постачальників, перевізника) ліквідовано не було, свідоцтва платника податку на додану вартість скасовані або анульовані не були та не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичних осіб в судовому порядку.
На момент укладання договорів між ТОВ СП "Нібулон" та ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", останні мали господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від порушень).
Крім того, зазначені суб'єкти підприємницької діяльності перебували на податковому обліку як платники податку на додану вартість та, як наслідок, мали право на видачу ТОВ СП "Нібулон" податкових накладних.
З урахуванням наведених норм Закону України "Про податок на додану вартість", досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, встановленого судом фактичного проведення господарських операцій з прямими контрагентами (постачальниками, перевізником), належного їх документального підтвердження, суд приходить до висновку про те, що у ТОВ СП "Нібулон" підтверджено право на податковий кредит за розрахунками з ТОВ "Агро Ера", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гео Віта", ТОВ "Никогрейн", ПП "Топ Транс Сервіс" та ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", а у межах сум фактично сплаченого позивачем податку на додану вартість у складі податкового кредиту, позивачем правомірно заявлено та підтверджується право на відшкодування цього податку з Державного бюджету України.
Щодо визнання відповідачем у Акт перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 правочинів нікчемними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідачем не надано суду доказів того, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.
Відповідач в Акті перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 та запереченнях вказує на привласнення окремими суб'єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару податку на додану вартість шляхом неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, завищення сум податкового кредиту, несплати податку на додану вартість до бюджету, наявність у них ознак фіктивності та наміру щодо ухилення від сплати податків. Зазначені порушення вчинені за наслідками господарських операцій, які не мали реального характеру.
З приводу таких доводів відповідача, суд зазначає, що встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, визначених ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.
Згідно до ст. 17 п. 17.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства, а відповідно до пп. 17.1.3. цієї статті, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Суд зазначає, що застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 17 п. 17.1. пп. 17.1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не відповідають вимогам законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено фактів порушення позивачем норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до підприємства зазначених санкцій.
Суд також погоджується з позицією позивача та вважає, що невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "Нібулон", оформлена Актом від 15.10.10р. № 1053/40/14291113, проведена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, ст. 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних.
Позивачем до органу державної податкової служби надані податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди: червень 2008 р. - 21.07.08 р., липень 2008 р. - 20.08.08 р., серпень 2008 р. - 22.09.08 р., вересень 2008 р. - 20.10.08р., жовтень 2008 р. - 20.11.08 р., листопад 2008 р. - 22.12.08 р., грудень 2008 р. - 20.01.09 р., січень 2009 р. - 20.02.09 р., лютий 2009 р. - 18.03.09 р., березень 2009 р. - 16.04.09 р., квітень 2009 р. - 20.05.09 р., травень 2009 р. - 22.06.09 р., червень 2009 р. - 20.07.09 р., липень 2009 р. - 20.08.09 р., серпень 2009 р. - 21.09.09 р., вересень 2009 р. - 20.10.09 р., жовтень 2009 р. - 20.11.09 р., листопад 2009 р. - 21.12.09 р., грудень 2009 р. - 20.01.10 р., січень 2010 р. - 22.02.10 р., лютий 2010 р. - 22.03.10 р., березень 2010 р. - 20.04.10 р., квітень 2010 р. - 20.05.10 р. Разом з деклараціями до податкового органу надані додатки № 5 - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Невиїзна документальна перевірка позивача проведена 15.10.10 р., тобто з порушенням 30-денного строку для її проведення.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним на підставі Акту перевірки від 15.10.10 р. № 1053/40/14291113 податкового повідомлення-рішення від 18.10.10 р. № 00001840/0, а тому суд знаходить його таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач, надавши платіжне доручення № 62783 від 20.10.10 р. (т. 1., а. с. 4), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору на суму 3,40 грн., які підлягають присудженню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкове повідомлення-рішення від 18.10.10 р. № 00001840/0 спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві визнати протиправним.
3. Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 18.10.10 р. № 00001840/0 спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.
4. Відшкодувати ТОВ сільськогосподарському підприємству "Нібулон" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
13 травня 2011 р.
Суддя А. О. Мороз