79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
30 червня 2011 р. № 2а-5799/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Потабенко В.А.,
за участю секретаря судового засідання Іваськевича С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області до відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області про оскарження постанови,
управління праці та соцзахисту населення Мостиської РДА звернулося до суду з позовом до ВДВС Мостиського РУЮ про оскарження постанови № В4-231 про накладення штрафу в сумі 1020,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 13.05.2011 року ВДВС Мостиського РУЮ у Львівській області було винесено постанову про накладення штрафу на УПСЗН Мостиської РДА за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду згідно виконавчого листа № 2а-9180, виданого 23.09.2009 року. Названим рішенням було зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Мостиської РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу № В4-231 від 13.05.2011 року винесена неправомірно, оскільки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється згідно закону України "Про Держаний бюджет України" на відповідні роки. Статтею 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими ЗУ "Про Державний бюджет", є КМ України, а також, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Звідси, УПСЗН Мостиської РДА не мало змоги виплатити кошти, які не були закладені в бюджеті, а, відтак, і виконати рішення суду. З цих підстав постанова про накладення штрафу № В4-231 ВДВС Мостиського РУЮ, на думку позивача, є нечинною.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від управління праці та соціального захисту населення Мостиської РДА надійшла заява про розгляд справи без присутності представника на підставі наявних в справі доказів.
Відповідач не забезпечив участі в судовому засіданні уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у відсутності представника суду не надходило.
Відтак, суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-9180 від 23.09.2009 року на примусове виконання рішення суду про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Мостиської РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мостиського РУЮ Карп'як А.В. при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа за невиконання у встановлений строк вимоги державного виконавця виніс постанову від 13.05.2011 року про накладення на УПСЗН Мостиської РДА штрафу в розмірі 1020,00 грн.
Частина 5 ст.124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 01 квітня 1999 року N 606-XIV, з наступними змінами та доповненнями, (надалі - Закон), правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України «Про державну виконавчу службу України», інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, а відповідно до ст. 14 КАС України, - постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно до положень ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках передбачених законом; судові накази, виконавчі написи нотаріусів, посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 89 Закону передбачена відповідальність за невиконання рішення, яким боржника зобов'язати вчинити певні дії і зазначено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що, оскільки, станом на момент розгляду справи рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-9180 набрало законної сили, то, відповідно до ст. 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України. Відтак, мало бути виконано боржником у строк, визначений ВДВС Мостиського РУЮ в постанові про відкриття провадження за виконавчим листом № № 2а-9180, виданого 23.09.2009 року.
Доказів наявності підстав, які, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зумовлюють зупинення виконавчого провадження або відкладення виконавчих дій, позивачем суду не надано, рівно як і доказів виконання рішення суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що покликання позивача на відсутність коштів, необхідних для виконання рішення суду, не може бути підставою для невиплати стягувачу належної йому суми. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Войтенко проти України".
За результатом розгляду справи суд вважає дії старшого державного виконавця ВДВС Мостиського РУЮ Карп'як А.В. щодо винесення постанови № В4-231 від 13.05.2011 року про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації за невиконання у встановлений термін вимоги державного виконавця правомірними, такими, що відповідають чинному законодавству, зокрема Закону України «Про виконавче провадження».
А тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 05.07.2011 року.
Суддя Потабенко В.А.