79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 липня 2011 р. № 2а-10995/10/1370
о 11 год., 04 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є. розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «ФІАКР», представник -ОСОБА_1 (довіреність № 18/2 від 18.11.2010 року)
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, представник -Чабан О.С.
про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0002122320/0 від 10.11.2010 року
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «ФІАКР»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0002122320/0 від 10.11.2010 року.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 5438/23-2/03114848 від 01.11.2010 року про результати планової виїзної перевірки ВАТ «ФІАКР», 10.11.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002122320/0, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток 113896,93 грн. (в тому числі 79520,49 грн. основного платежу, 34376,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій).
Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача зазначені в акті перевірки з підстав, що позивач у валові витрати включив відсотки по кредитах, витрати на оплату послуг банків, витрати по обслуговуванню рахунків, що підтверджується кредитним договором з ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства»№ 23749/1 від 20.12.2007 року строком дії до 17.12.2010 року, кредитним договором з АТ «Український інноваційний банк»№ 19-05/2149-108 від 24.05.2007 року строком дії до 23.07.2011 року, кредитним договором з АТ «Український інноваційний банк»№ 19-05/2323-036 від 28.02.2008 року строком дії до 27.02.2012 року за якими отримано кредити для придбання автобусів, виписками банків, меморіальними ордерами та іншими бухгалтерськими документами.
Кредитні кошти використані за цільовим призначенням, що підтверджується копіями техпаспортів та актами цільового використання кредитних коштів.
Позивач також стверджує, що придбані автобуси товариство використовувало у здійсненні господарської діяльності з наданням послуг з перевезення пасажирів пасажирським транспортом.
Таким чином, на думку позивача, відсотки по кредитах, витрати по оплаті послуг банку та витрати на реєстрацію та обслуговування автобусів, по орендній платі та списанню основних фондів правомірно включені до валових витрат, оскільки вказані витрати безпосередньо використані у господарській діяльності товариства.
Крім цього, позивач зазначив, що відповідач під час проведення попередньої перевірки не виявив аналогічних порушень у першому кварталі 2010 року, хоча позивачем за тими ж підтверджуючими документами що і в інших звітних періодах у першому кварталі 2009 року до валових витрат віднесено 72943,45 грн., сплачених процентів за кредитами та 9188,95 грн. вартості оплачених послуг банку.
Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала, надала додаткові пояснення, просила позовні вимоги задоволити повністю.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Відповідач стверджує, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.13. Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12», за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року у загальній сумі 1248379,00 грн. встановлено, що формування даних показників становили нараховані банківські відсотки за користування кредитами та банківські послуги.
В порушення п. 5.1., п.п. 5.21. п. 5.2., п. п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем віднесено до валових витрат витрати не підтверджені первинними документами на загальну суму 318081,95 грн., у тому числі за другий квартал 2009 року на суму 87925,93 грн., за третій квартал 2009 року на суму 103108,42 грн., за четвертий квартал 2009 року на суму 38932,10 грн. та за другий квартал 2010 року на суму 88115,50 грн.
Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що сума витрат пов'язана з веденням господарської діяльності товариства позивача за третій квартал 2009 року та підлягає відображенню у р. 04.13. Декларації за третій квартал 209 року становить 97825,58 грн., однак перевіркою встановлено розбіжність за вказаний період в сумі 103108,42 грн.; сума витрат за четвертий квартал 2009 року відображено у р. 04.13. Декларації за четвертий квартал 2009 року становить 61611,90 грн., однак перевіркою встановлено розбіжність за вказаний період в сумі 32932,10 грн.; сума витрат за другий квартал 2010 року відображено у р. 04.13. Декларації за другий квартал 2010 року становить 72164,50 грн., однак перевіркою встановлено розбіжність за вказаний період в сумі 88115,50 грн. Відтак, позивачем неправомірно віднесено до валових витрат витрати в сумі , оскільки такі не підтверджені первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовну заяву підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встанови наступні обставини:
Позивач -Відкрите акціонерне товариство «ФІАКР»перебуває у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується копією Довідки з реєстру № 309 від 17.07.2007 року.
10.08.2009 року позивачем подано до ДПІ у Франківському районі м. Львова декларацію з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2009 року, згідно якої у р. 04.13 відображено «інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12»в сумі 256529,00 грн.
10.11.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 5438/23-2/03114848.
Вказаною перевіркою, крім іншого, встановлено порушення відповідачем вимог:
- п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 79520,49 грн., у тому числі за другий квартал 2009 року на суму 21981,48 грн., за третій квартал 2009 року на суму 25777,11 грн., за четвертий квартал 2009 року на суму 9733,02 грн. та за другий квартал 2010 року на суму 22028,88 грн.
З акту перевірки вбачається, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.13. Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12», за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року у загальній сумі 1248379,00 грн. встановлено, що формування даних показників становили нараховані банківські відсотки за користування кредитами та банківські послуги. Відповідно до наданих до перевірки документів, що сума витрат
пов'язана з веденням господарської діяльності підприємства за другий квартал 2009 року та підлягає відображенню у р. 04.13 Декларації за другий квартал 2009 року становить, за третій квартал 2009 року становить 97825,58 грн., за четвертий квартал 2009 року становить 61611,90 грн., за другий квартал 2010 року становить 72164,50 грн., що підтверджується наступними бухгалтерськими проведеннями, а саме Дт 79 «Фінансові результати»Кт 68.4 «Розрахунки за відсотками», Дт 92 «Адміністративні витрати»Кт 311 «Розрахунковий рахунок», Дт 95 «Фінансові витрати»Кт 311 «Розрахунки з іншими кредиторами». Однак, перевіркою встановлено розбіжність за другий квартал 2009 року в сумі 87925,93 грн., за третій квартал 2009 року в сумі 103108,42 грн., за четвертий 2009 року в сумі 32932,10 грн., за другий квартал 2010 року в сумі 88115,50 грн.
10.11.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0002122320/0, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4 та згідно п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 5438/23-2/03114848 від 01.11.2010 року встановлено порушення п. 5.1. п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, усього 113896,93 грн., у тому числі 79520,49 грн. за основним платежем, 34376,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, КАС України.
Згідно п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно абз. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф в даному випадку не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Позивач на підтвердження правомірності формування валових витрат надав суду копії: кредитного договору № 23749/1 від 20.12.2007 року, договору банківського рахунку № 23749.01/07 від 07.09.2007 року, договору № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 23749/1 від 20.12.2007 року, акту перевірки цільового використання коштів від 10.01.2008 року, видаткових накладних та докази придбання та реєстрації автобусів (наказів про реєстрацію і введення в експлуатацію автобусів, актів приймання -передачі транспортних засобів, свідоцтв про реєстрацію автобусів), кредитного договору № 19-05/2149-108від 24.05.2007 року, оборотно -сальдової відомості по рахунку: 105 Необоротні активи за 2007 рік, кредитного договору № 19-05/2323-036 від 28.02.2008 року, оборотно - сальдової відомості по рахунку: 105 Необоротні активи за 2008 рік, платіжних доручень по сплаті відсотків за користування кредитом, реєстрацію транспортних засобів, проходження технічного огляду, договору про внесення змін та доповнень до договору № 23749.01/07 банківського рахунку від 07.09.2007 року, реєстру банківських операцій, договору № 462 банківського рахунку від 24.06.2009 року, довідок Львівської філії АТ «Український інноваційний банк»про розрахунково -касове обслуговування, виписок банку, оборотно -сальдової відомості по рахунку: 105 Необоротні активи за 2009 рік та за перше півріччя 2010 року, аудиторський висновок ТОВ АФ «Львівський аудит про правомірність формування валових витрат, а саме формування рядка 04.13. Декларації з податку на прибуток підприємства ВАТ «Фіакр», договорів безвідсоткової поворотної позики, декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік, податкового обліку за 2005 рік, документів за 2006 рік які підтверджують включення доходів в сумі 628000,00 грн., позичених у фізичних осіб та включення суми їх повернення 363600,00 грн. до валових витрат, актів списання за червень 2010 року і вимоги для видачі зі складу для поточного ремонту запчастин до автобусів, актів списання за січень, квітень, травень 2010 року та вимоги на видачу запчастин для ремонту, документів по ліквідації і продажу основних засобів які підтверджують віднесення до інших валових витрат залишкової вартості в сумі 2970,00 грн., перерахунку податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень 2009 року, податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень 2009 року, реєстрів суб'єктів господарюванню від яких позивач отримував поворотну фінансову вимогу.
Представник відповідача надав суду розрахунок сум донарахованих по акту перевірки та витяг з бази декларації податку на прибуток підприємства, поданий до податкового органу.
Судом враховуються пояснення позивача та його представника щодо правомірності включення витрат на загальну суму 318018,95 грн. до складу валових з підстав, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції (робіт, послуг).
Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською позивача може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, робіт, послуг, які б свідчили про призначення наданих послуг для використання у господарській діяльності позивача та відповідали б змісту цієї діяльності.
Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду, на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на загальну суму 318081,95 грн. та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства позивача зазначила, що витрати в сумі 87925,97 грн. у другому кварталі 2009 року складається із сум сплачених процентів по кредитах які не враховані у інших витратах у першому кварталі 2009 році; витрати в сумі 103108,42 грн. у третьому кварталі 2009 року складається із сум повернутої фінансової позики на зворотній основі не віднесеної до витрат у 2008 році, сум залишкової вартості основних (ліквідованих чи реалізованих) основних засобів та витрат на сплату орендної плати за землю; витрати в сумі 32932,10 грн. у четвертому кварталі 2009 року складається із сум повернутої фінансової позики на зворотній основі не віднесеної до витрат у 2008 році; витрат в сумі 88115,50 грн. у другому кварталі 2010 року складається із сум повернутої фінансової позики на зворотній основі не віднесеної до витрат у 2008 -2009 роках, сплати орендної плати за землю та витрат на технічне обслуговування автобусів.
Вказане підтверджується документами податкового обліку бухгалтера за період 2005 - 2009 роки.
Крім цього, судом 14.06.2011 року допитаний у якості свідка директор товариства позивача ОСОБА_4, який на запитання суду зазначив, що позивач за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року отримував фінансову допомогу (позику) на зворотній основі від фізичних осіб, відсотки по кредитах були сплачені та підтверджені під час проведення перевірки податковим органом. Свідок також вказав, що ним підписано додатки №№ 6, 7 (реєстр суб'єктів господарювання, від яких отримував поворотну фінансову допомогу) до довідки про загальну інформацію щодо суб'єктів господарювання та результати його діяльності, згідно якого відсутні дані про отримання позивачем поворотної фінансової допомоги саме від суб'єктів господарювання.
Судом також 14.06.2011 року допитана у якості свідка бухгалтер товариства позивача ОСОБА_5, яка на запитання суду зазначила, що позивач за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року отримував фінансову допомогу на зворотній основі від фізичних осіб, відсотки по кредитах були сплачені та підтверджені під час проведення перевірки податковим органом, відповідні документи надані ревізору. Крім цього зазначила, що до витрат відображених у рядку 04.13. Декларації з податку на прибуток підприємства відносяться послуги банку, відсотки по кредитах, витрати реєстрації та технічного обслуговування автобусів, орендна плата землі, а також списання основних фондів, які підтверджуються відповідними договорами, актами виконаних робіт та іншими розрахунковими та платіжними документами.
Відтак, позивачем відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку підтверджено, що віднесення вищевказаних витрат до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності товариства позивача.
Правомірність віднесення спірних суми позивачем до складу валових витрат відповідачем, представником відповідача не спростовується. Нналежних та допустимих доказів, про порушення позивачем вимог п. 5.1. п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідачем не надано.
Суд перевірив чи рішення відповідача (податкове повідомлення -рішення) прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, розсудливо (ч. 3 ст. 2 КАС України).
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують у підставності позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого позивачем зроблено не було.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0002122320/0 від 10.11.2010 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 5.1. п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно відсутні також підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова 0002122320/0 від 10.11.2010 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «ФІАКР»(ЄДРПОУ 03114848, вул. Федьковича, м. Львів) 3,40 грн. судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.
Суддя Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.