Категорія №11.5
Іменем України
07 липня 2011 року Справа № 2а-5130/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ципко О.В.,
при секретарі: Гаркуші Ю.О.,
за участю:
сторони не з'явились,
представник 3-ої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Слов»яносербського районного управління юстиції у Луганській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
20 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Слов»яносербського районного управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просив визнати дії відділу державної виконавчої служби Слов»яносербського районного управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними та скасувати постанову державного виконавця Барановського В.О. відділу державної виконавчої служби Слов»яносербського районного управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2011 р. про стягнення боргу в сумі 1 759,80 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1. зазначив, що 07.06.2011 року ним було отримано вищезазначену постанову, яку вважає незаконною, оскільки державним виконавцем було відкрите виконавче провадження на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-133 від 06.05.2011 року управління Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі. На думку позивача, ця вимога не відноситься до переліку виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною службою, встановлених ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду письмові заперечення проти позову суду, в яких зазначив, що оскаржувана постанова виносилась на підставі статей 17, 18, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження». Вимогу управління Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі відповідач вважає виконавчим документом, порушення щодо проведення виконавчих дій відсутні, дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Разом з цим просив суд залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі.
30 червня 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду за клопотанням відповідача було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч.2 цієї ж статті, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як зазначено в частині 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо 07.06.2011 року, з позовною заявою він звернувся 17.06.2011 року, що підтверджується штампом на конверті, тому суд вважає, що позивач при подачі позову дотримався процесуального строку для звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677 від 04.11.2010 року (далі - Закон № 2677), який набрав чинності з 08.03.2011 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 2 Закону № 2677 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 6 Закону № 2677 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що 06.05.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі видана вимога № Ф-133 відносно ОСОБА_1 про сплату боргу в розмірі 1759,80 грн. (а.с. 6).
31.05.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Слов»яносербського районного управління юстиції у Луганській області Барановським В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 26817009 та встановлено строк на добровільне виконання до 07.06.2011 року (а.с. 8).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачених Конституцією та законами України, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення прийнято не на користь позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 07 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 липня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,17,18,87,94,159,160,161,163,167 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Слов»яносербського районного управління юстиції у Луганській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Слов»яносербського районі про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в повному обсязі виготовлена 12.07.2011 року.
Суддя О.В. Ципко