Категорія №8.1.5
Іменем України
13 липня 2011 року Справа № 2а-5311/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Кулигіні А.Є.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, дов. № 02/9/10 від 04.01.2011
представника відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» про стягнення податкового боргу у сумі 6675,74 грн.,-
23 червня 2011 року позивач звернувся з позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» в якому просив стягнути податковий борг у розмірі 6675,74 грн. з яких, з податку на додану вартість у сумі 5693,00 грн., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 789,73 грн. та з комунального податку у сумі 193,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив. Відповідач - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996, є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ від 24.05.1996. Станом на 27.04.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 6675,74 грн. за такими платежами: податок на додану вартість у сумі 5693,00 грн., податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 789,73 грн. (за основним платежем - 788,80 грн., пеня - 00,93 грн.) та комунальний податок у сумі 193,01 грн.(за основним платежем - 31,10 грн., штрафна санкція - 14,83 грн., пеня - 147,08 грн.) Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань зі вказаних податків, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, розрахунками суми податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, розрахунками комунального податку та податковими повідомленнями-рішеннями. Алчевською ОДПІ з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме - згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/60; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 05.11.2011 № 2/175.
На підставі викладено позивач просить стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» суму податкового боргу розмірі 6675,74 грн. в дохід Державного бюджету України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 за № 13791050002000295 (а.с.6,7), є платником податків та зборів, у тому числі податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ від 24.05.1996 (а.с. 8).
Станом на 27.04.2011 відповідач має загальну заборгованість перед бюджетом у розмірі 6675,74 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 5693,00 грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 789,73 грн. (за основним платежем - 788,80 грн., пеня - 00,93 грн.) та комунального податку у сумі 193,01 грн.(за основним платежем - 31,10 грн., штрафна санкція - 14,83 грн., пеня - 147,08 грн.).
Наявність податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується: податковою декларацією з ПДВ № 17952 від 20.08.08. на суму 40,00 грн.,податковою декларацією з ПДВ № 21547 від 20.10.2008. на суму 192,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 24718 від 20.11.2008. на суму 217,00грн. податковою декларацією з ПДВ № 25666 від 17.12.2008. на суму 350,00 грн. податковою декларацією з ПДВ № 28889 від 20.01.2009 на суму 444,00 грн. податковою декларацією з ПДВ .№ 2103 від 20.02.2009 на суму 253,00грн.; податковою декларацією з ПДВ № 3099 від 20.03.2009. на суму 246,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 6226 від 21.04.2009 на суму 163,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 9416 від 20.05.2009. на суму 144,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 10427 від 22.06.2009.на суму 168,00 грн.; податковою декларацією з ПДВ № 13389 від 20.07.2009. на суму 205,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 16005 від 16.08.2009. на суму 360,00 грн. податковою декларацією з ПДВ № 16803 від 21.09.2009 на суму 281,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 18735 від 12.10.2009 на суму 148,00 грн. податковою декларацією з ПДВ № 22439 від 20.11.2009 на суму 153,00грн., податковою декларацією з ПДВ № 23021 від 16.12.2009 на суму 115.00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 25253 від 18.01.2010 на суму 117,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 1835 від 19.02.2010 на суму 104,00 грн.; податковою декларацією з ПДВ № 2589 від 19.03.2010 на суму 210,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 5156 від 19.04.2010 на суму 234,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 7872 від 17.05.2010 на суму 110,00 грн. податковою декларацією з ПДВ № 8637 від 16.06.2010 на суму 123,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 11520 від 19.07.2010 на суму 158,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 14358 від 20.08.2010 на суму 73,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 15098 від 20.09.2010 на суму 81,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 18003 від 20.10.2010 на суму 325,00 грн. податковою декларацією з ПДВ № 20672 від 17.11.2010 на суму 309,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 21646 від 07.12.2010 на суму 76,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 24416 від 20.01.2011 на суму 84,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 2658 від 21.02.2011 на суму 85,00 грн., податковою декларацією з ПДВ № 8096 від 21.03.2011 на суму 125,00 грн., а всього заборгованість з податку на додану вартість складає 5693,00 грн. (а.с.16, 61-98)
Податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 789,73 грн. (за основним платежем - 788,80 грн., пеня - 00,93 грн.) підтверджено розрахунком суми податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 2654 від 12.03.2008 у сумі 52,80 грн., розрахунком суми податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 2340 від 23.01.2009 у сумі 92,00 грн.*4 = 368,00 грн. та розрахунком суми податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 1627 від 15.02.2010 у сумі 92,00 грн.*4 = 368,00 грн. (а.с.32-34).
Податковий боргу з комунального податку підтверджується податковим розрахунком комунального податку .№ 13440 від 17.07.2008 на суму 00,50 грн., податковим розрахунком комунального податку № 22318 від 29.10.2008 на суму 10,20 грн., податковим розрахунком комунального податку № 29473 від 23.01.2009 на суму 06,80 грн., податковим розрахунком комунального податку № 8191 від 08.05.2009 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком комунального податку № 14834 від 05.08.2009 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком комунального податку № 18740 від 12.10.2009 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком комунального податку № 25874 від 25.01.2010 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком комунального податку № 6703 від 05.05.2010 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком комунального податку № 11859 від 21.07.2010 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком: комунального податку № 19950 від 08.11.2010 на суму 01,70 грн., податковим розрахунком комунального податку № 25880 від 07.02.2011 на суму 01,70 грн. (а.с.20-30).
Також, частку боргу з комунального податку підтверджено податковими повідомленнями-рішеннями № 0000781530/0 від 13.03.2009 на суму 12,21 грн. та № 0000791530/0 від 13.03,2009 на суму 2,62 грн., які своєчасно отримано уповноваженою особою відповідача 13.03.2009 (а.с.28).
Таким чином, загальна сума несплаченої заборгованості з даного податку складає 6675,74 грн.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення податкового зобов'язання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: на адресу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» направлено першу податкову вимогу № 1/60 від 05.10.2001 та другу податкову вимогу № 2/175 від 05.11.2001 які отримано уповноваженою особою відповідача 05.10.2001 та 09.11.2001 відповідно та у встановленому законом порядку не оскаржувалися (а.с.14). Тобто, що податкового боргу є узгодженою.
Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Законом України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі - Закон № 2181) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі -Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.
Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181(який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи (а.с.16).
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з розрахункових рахунків комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ» (ід. код 24184631) відкритих у банках, обслуговуючих комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6 УЖКГ», в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5693, 00 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто три грн. 00 коп.) на р/р 31114029700010, код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 25992095, отримувач Антрацитівський ВДК; податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 789,73 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять грн.. 73 коп.) до місцевого бюджету р/р 33215807700010, код платежу 12020100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 25992095, отримувач Антрацитівський ВДК; податковий борг з комунального податку у розмірі 193,01 грн. (сто дев'яносто три грн. 01 коп.) до місцевого бюджету р/р 33216828700010, код платежу 16010200, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 25992095, отримувач Антрацитівський ВДК.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяТ.В. Смішлива