Категорія №10.1
Іменем України
05 липня 2011 року Справа № 2а-4658/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Солоніченко О.В.,
при секретарі судового засідання: Балябі В.С.,
за участю:
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: ОСОБА_1 за дов. № 01/1068 від 20.06.2011 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрат на поштовий збір,-
03 червня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрат на поштовий збір.
У позові позивач зазначив, що 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснювалося підвищення пенсії за рахунок державної адресної допомоги. Виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснювалась за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. За період з 1 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснювалось підвищення пенсії за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, у розмірах передбачених постановою КМУ від 11.03.2009 р. №198. Загальну суму державної адресної допомоги за період з 01.05.2008 року по 31.12.2009 року та підвищення до пенсії по постанові КМУ від 11.03.2009 року №198 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, згідно списків надано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на відшкодування. Відповідачем не відшкодовані суми щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 №198 та витрати на доставку в загальній сумі 1374857,42 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача виплачені суми.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі. Пояснив, що нормативно - правовим актом, який передбачає відшкодування відповідачем позивачу коштів, є «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» за № 5-4/4 від 04.03.2003 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 16.05.2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок), а згідно з його положеннями не передбачено відшкодування адресної допомоги, а лише витрати на виплату пенсій, які визначені Порядком.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 18.09.2004 року за № 1215 починаючи з вересня 2004 року виплата щомісячної адресної допомоги до пенсії (дотації) здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
На думку відповідача недоплачена позивачу сума - 1374857,42 грн. - це адресна допомога, а тому із зазначених підстав не підлягає відшкодуванню відповідачем.
Тому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перебувають особи, яким виплачено державну адресну допомогу відповідно до розрахунку позову (а.с.4-15).
Управлінням Пенсійного Фонду України м. Сєвєродонецьку Луганської області до відповідача були подані списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до яких включено суми державної адресної допомоги з травня - грудня 2008 року на суму 286041,15 грн., січня -червня 2009 року на суму 200439, 99 грн., липень - грудень 2009 року на суму 199531,53 грн., січень - травень 2010 року на суму 185053,14 грн., червень - грудень 2010 року на суму 327373,37 грн., січень - квітень 2011 року на суму 176418,24 грн.
Сторонами були підписані акти звірок, відповідно до яких відповідачем не враховані суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, сума яких склала 1374857,42 грн. та не враховані суми підвищення до пенсії по постанові КМУ №198 від 11.03.2009.
Вказані обставини підтверджено сторонами.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 2265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення» встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомога, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуга перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно з п. 4 зазначеної Постанови КМУ виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі, якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом (ч. 2 ст. 6 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україна видатків Пенсійного Фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (ст. 24 цього Закону).
Порядок відшкодування визначений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4.
Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду у виплатах та доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Тобто наведеним порядком виплату адресної допомоги не передбачено.
Одночасно слід взяти до уваги і те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальним послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
У зв'язку з наведеним у відповідача відсутні підстави та повноваження щодо самостійного врегулювання та включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки з управлінням Пенсійного фонду України.
Щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат, що виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, у т.ч. цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів постанови КМУ від 26.03.2008 року за № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення».
Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Однак, в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Порядок № 5-4/4), розширеного переліку таких виплат не встановлено.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідів з дитинства та дітям - інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня до 14,2 гривні, а з 01 жовтня - до 28,4 гривні. Підвищення здійснюється незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу.
Пункт 2 Постанови визначає, що виплата підвищення, передбаченого цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне утримання або державна соціальна допомога.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 року N 331 втратили чинність пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р; за № 376/7697 органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п. 2 зазначений Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер в внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійної захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 сі 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки вони не відповідають вимогам Порядку відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробні або професійного захворювання та Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і підстав для стягнення з Фонду витрат на виплату підвищення до пенсії з поштовим збором, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року, немає.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрат на поштовий збір.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-72 КАС України, -
У задоволенні позову Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрат на поштовий збір відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі складено 11 липня 2011 року.
Суддя О.В. Солоніченко