21 червня 2011 року № 2а-455/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Волощука О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Згурівського комбінату комунальних підприємств до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Згурівський комбінат комунальних підприємств (далі -позивач, підприємство) з адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач, податковий орган) та з урахуванням зміни позовних вимог просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Яготинської МДПІ від 27.06.2007 року № 0002341600/0 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 129 891 грн. 19 коп. та від 29.08.2007 року № 0002541600/0 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 41 804 грн. 59 коп.
Згідно з письмовими поясненнями від 23.06.2009 (т.1 а.с. 81 - 83) представник позивача просив, зокрема, провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.11.2007 № 0002721600/0 закрити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 провадження у справі щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2007 № 0002721600/0 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.157 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежу, який визначений платником податків при здійсненні розрахунків, тому підприємством своєчасно сплачено податок на додану вартість, що виключає застосування до нього штрафних санкцій, а тому податкові повідомлення-рішення від 27.06.2007 року № 0002341600/0 і від 29.08.2007 року № 0002541600/0 підлягають частковому скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав остаточні позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначив, що позивачем порушені вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, таким чином, податковий орган на підставі пп. 17.1.7 п. 17.7 ст. 17 вказаного Закону правомірно застосував до позивача штрафні санкції і просив відмовити у задоволенні позову. Також наполягав на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 07.04.2010, за клопотанням представника позивача, було призначено судово-економічну експертизу, для з'ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи. 06.06.2011 до суду надійшов висновок № 5227/5228/10-19 судово-економічної експертизи, згідно з яким, по першому питанню де потрібно було підтвердити зазначені в актах Яготинської МДПІ від 27.06.2007 та від 29.08.2007 факти несплати узгоджених податкових зобов'язань -відповідь надати видалось неможливим; по другому питанню де потрібно було підтвердити чи своєчасно та у повних розмірах Згурівським комбінатом комунальних підприємств сплачувались узгоджені податкові зобов'язання, визначені в деклараціях з податку на додану вартість -надати відповідь видалось неможливим; третє питання - де потрібно було вказати, яка сума повинна була бути нарахованою податковою інспекцією Згурівському комбінату комунальних підприємств за несвоєчасну сплату неузгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.12.2003 по 26.07.2007 за актами Яготинської МДПІ від 27.06.2007 по 29.08.2007 - є ревізійним і не відноситься до питань судово-економічної експертизи.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійщово наступних висновків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідачем були проведені невиїзні документальні перевірки позивача щодо своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.
У ході вказаних перевірок податковим органом встановлено, що в порушення пункту пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.07.1997 року № 168/97-ВР та пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість. У зв'язку з чим до позивача застосовано санкції, передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами даних перевірок відповідачем складені акти про результати невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету від 27.06.2007 року № 131/1600-05392074 та від 29.08.2007 року № 162/1600-05392074.
На підставі вказаних актів податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.06.2007 року № 00023341600/0, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 241 555,19 грн. та від 29.08.2007 № 0002541600/0, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 60 163, 09 грн.
Як встановлено судом, зазначені в додатках до актів перевірки про несплату багатьох конкретних податкових зобов'язань, не відповідають дійсному стану розрахунків підприємства з бюджетом. Згідно з доданими поясненнями, таблицями, податковими деклараціями, платіжними дорученнями на сплату податку, по багатьох податкових періодах (де за даними відповідача мала місце заборгованість) податкові зобов'язання були сплачені або в повному обсязі або борг склав зовсім не ту суму, яку зазначає позивач. Зокрема по деклараціях від 20.02.2004, 20.05.2004, 20.04.2004, 20.08.2004, 20.12.2004, 21.03.2005, 21.06.2005, 22.08.2005, 20.10.2005, 21.11.2005, 21.01.2006, 20.02.2006, 17.03.2006, 19.07.2006, 21.08.2006, 20.10.2006, 29.11.2006, 22.01.2007, 02.02.2007, 20.03.2007, 21.05.2007 - половина, де за даними додатків до актів Яготинської МДПІ зазначена недоплата. Проте, згідно з платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи, позивачем повністю сплачувались відповідні податкові зобов'язання.
Податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2007 № 00023341600/0 встановлена сума нарахувань штрафних санкцій в розмірі 241 555, 60 грн., що не відповідає дійсному стану розрахунків з бюджетом і в дійсності становить 129 891,19 грн., та по податковому повідомленню рішенню від 29.08.2007 № 0002541600/0встановлена сума нарахувань штрафних санкцій в розмірі 60 163, 09 грн., що не відповідає дійсному стану розрахунків з бюджетом і становить 41 804, 59 грн. Зафіксована заборгованість по конкретних періодах та конкретних податкових деклараціях, також розмір визначених штрафних санкцій не відповідає дійсності. Відповідач замість одного нарахування штрафу по окремому факту несплати узгодженого податкового зобов'язання, здійснював нарахування по кілька разів на одну податкову декларацію. По деклараціях від 22.12.2003 -5 разів, від 20.01.2004 -14 разів, декларація від 30.03.2004 -31 раз, що підтверджується наявним в матеріалах справи додатком до акту перевірки від 27.06.2007.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (ч. 3 ст. 99 КАС України).
Згідно із п. 5.2.5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Строки давності для цілей цього закону зазначені в ст. 15 і складають 1095 днів.
Адміністративний позов подано до Київського окружного адміністративного суду 18.02.2009.
Отже адміністративний позов щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2007 і від 29.08.2007 поданий в межах строків, передбачених ст.99 КАС України та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.
Згідно з п. 1.11 ст. 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подасться платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 вказаного Закон платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничною строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4. п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків). - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків). - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя): в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»пп. 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року: г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничною строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Таким чином у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірними.
Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 27.06.2007 року № 00023341600/0 та від 29.08.2007 № 0002541600/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції є неправомірними та підлягають частковому скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2007 року № 0002341600/0 в частині визначення штрафу у сумі 129 891,19 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2007 року № 0002541600/0 в частині визначення штрафу у сумі 41 804,59 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Згурівського комбінату комунальних підприємств судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.