17 лютого 2011 року 2а-10001/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., при секретарі судового засідання Касянчук І.В., розглянувши відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «УІФК-АГРО»про стягнення заборгованості по страховим внескам,
Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «УІФК-АГРО» заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 625033 грн. 07 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті Відкритим акціонерним товариством «УІФК-АГРО»за липень -вересень 2010 року. Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги задоволенню в повному обсязі не підлягають, оскільки ВАТ «УІФК-АГРО»здійснювало внески за серпень-вересень 2010 року у повному обсязі. Проте, внесені підприємством кошти як цільова сплата внесків за вказаний період були незаконно зараховані позивачем як сплата заборгованості за попередній період.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, представник відповідача заперечував проти позову та просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Частиною 1 ст. 14 зазначеного Закону передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, -для осіб, зазначених у п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «УІФК-АГРО» (ідентифікаційний код: 34821667, місцезнаходження: 07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1) зареєстроване державним реєстратором Баришівської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 18.11.2008, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00 № 533096.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 09.10-082, що підтверджується відомостями, наведеними в облікових картках, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058 - IV.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч. 6 та 12 ст. 20 Закону України № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень та вересень 2010 року із самостійно визначеною відповідачем сумою страхових внесків, що підлягають сплаті, а саме: за липень 2010 року - у сумі 22326 грн. 44 коп., за серпень 2010 року - у сумі - 190850 грн. 94 коп., за вересень 2010 року - у сумі 213855 грн. 69 коп. у загальному розмірі - 625033 грн. 07 коп.
У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем, на підставі ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 -IV, позивачем була винесена вимога про сплату боргу за № Ю-001 від 01.09.2010, яка вручена відповідачу 01.10.2010, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у корінці вимоги, копія наявна у матеріалах справи.
Зазначені вимоги протягом 10 робочих днів після їх отримання відповідачем оскаржені не були, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено п. 8, 9 ст. 106 цього Закону.
Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 -IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, загальна сума заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті відповідачем, становить 625033 грн. 07 коп.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Під час судового розгляду справи представник відповідача зазначив, що кошти, сплачені позивачем в рахунок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень - вересень 2010 року у загальному розмірі 302716 грн. 91 коп. зараховані Управлінням Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області в рахунок боргу по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені минулих періодів без повідомлення та згоди платника страхових внесків, що, на думку позивача є протиправним та не відповідає вимогам закону.
Проте, зазначені твердження не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України № 1058, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 зазначеного Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Статтею 5 Закону України № 1058-IV встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Це означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи положення вказаних вище нормативно правових -актів та зважаючи на ту обставину, що виключно Закон України № 1058-IV визначає засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, інші нормативно -правові акти та підзаконні нормативно -правові акти можуть застосовуватись лише в частині, що йому не суперечить, суд дійшов висновку, що в рамках діючого законодавства України органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями зараховувати в порядку календарної черговості поточні суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в рахунок сплати недоїмки, фінансових санкцій та пені минулих періодів.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області у розмірі 625033 грн. 07 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «УІФК-АГРО» (ідентифікаційний код: 34821667, місцезнаходження: 07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 625033 грн. 07 коп., у тому числі: за липень 2010 року - 220326 грн. 44 коп.; серпень 2010 року - 190850 грн. 94 коп.; вересень 2010 року - 213855 грн. 69 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 21 лютого 2011 року.