19 січня 2011 року 2а-9894/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»про стягнення заборгованості,
У грудні 2010 року Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(надалі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті штрафних санкцій по податку на додану вартість у загальній сумі 172 873 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, у загальній сумі 8 660 952 грн. 66 коп., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки питання щодо стягнення податкового боргу у загальній сумі 7 796 325 грн. 27 коп. вирішується в інших адміністративних справах, в даному адміністративному позові позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2010 року у сумі 172 873 грн. 00 коп.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.
Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»зареєстровано як юридичну особу 29.12.2007 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 35615226.
Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції з 01.02.2008 року відповідно до довідки від 29.06.2010 № 123, наданої Білоцерківською ОДПІ.
Підставою виникнення податкової заборгованості є несвоєчасна сплата відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка була їм визначена у поданій до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 від 22.11.2010 № 29105.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-IІІ (далі - Закон України № 2181-IІІ), чинного на момент виникнення спірних відносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарниї днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ дня подання податкової декларації.
Так, як самостійно відповідачем заборгованість сплачена не була, позивачем у відповідності до ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.07.2001, податковим органом було винесено першу податкову вимогу від 2
Наявність податкової заборгованості та правильність її нарахування відповідачем не оскаржена.
Таким чином, суд вважає встановленим факт наявності у комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»податкової заборгованості зі сплати податку на додану вартість.
Відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено першу від 22.01.2008 № 1/46, на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями 1793285,72 грн. та другу - № 2/127 від 26.02.2008, на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями 1828314,46 грн. податкові вимоги. Вказані податкові вимоги отримані відповідачем 23.01.2008 та 27.02.2008, відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.
Зі змісту п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ вбачається, що податкові вимоги виставляються у випадку несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів,наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. "а"-"в" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Пункт 1.3 ст.1 вказаного Закону визначає, що податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.
Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
У статуті комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал», затвердженому рішенням Білоцерківської міської ради від 25.03.2010 року № 1338, зазначено, що дане підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква і підпорядковане Білоцерківській міській раді, яка є його засновником.
Відповідно до п. 11.1 та 11.2 ст. 11 Закону України № 2181-ІІІ, яка визначає особливості порядку погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств, у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.
У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
У разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо: надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків; реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом; ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу; оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення.
У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
Таким чином, для прийняття судом рішення про примусове стягнення активів, позивач має підтвердити, що ним вжиті передбачені податковим законодавством заходи для погашення податкового боргу комунальним підприємством.
Як докази суду надані копії листів Білоцерківської ОДПІ від 11.05.2010 № 4748/9/24-036/1, з пропозицією міському голові м. Білої Церкви розглянути питання щодо погодження для продажу описані приміщення, відповідно до переліку визначеного податковим керуючим від 26.05.2009 (триповерхова будівля АБК по вул. Чуйкова, 2, приміщення будівлі АБК по вул. Сухоярська, 14,), який складений на виконання вимог п. 10.1.3 ст. 10, 11 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III та постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № 538. Також податковим органом запропоновано міському голові виділити перелік іншого ліквідного майна, яке не входить до складу цілісного комплексу відповідача і може бути використано як джерело погашення податкового боргу.
У листі від 10.06.2010 за № 1-9-2/07 заступник міського голови Гнатюк В.В. повідомив, що погодити для продажу описані приміщення Білоцерківською ОДПІ не має можливості, оскільки дані будівлі входять до єдиного майнового комплексу КП БМР «Білоцерківводоканал»і забезпечують життєдіяльність міста.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, суду надано докази стосовно того, що позивачем вжито заходи, передбачені ст. 11 Закону України № 2181-ІІІ, з метою погашення комунальним підприємством податкового боргу, щодо стягнення якого подано даний позов.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» на користь Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податковий борг у сумі 172 873 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.