06 липня 2011 року 2а-2227/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області про скасування рішення,
У травні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області (далі - відповідач) про скасування постанови відповідача про накладення стягнення від 13.04.2011 № 791 (далі -постанова № 791).
В обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність та безпідставність постанови № 791 з огляду на те, що згідно з актом перевірки від 22.10.2010 р. №002366 та припису до нього позивача зобов'язано протягом 30 діб усунути порушення по акту та повідомити про це відповідача. Відповідно до інформації про усунення недоліків згідно з актом перевірки від 22.10.2010 р. №002371 від 17.11.2011 р., на думку позивача, вимоги припису виконано в повному обсязі. 13.04.2011 р. відповідач, не враховуючи усунених порушень по акту перевірки, прийняв постанову №719 про накладення стягнення, що порушує положення постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»від 21.05.2009 р. № 502 (далі -постанова КМУ № 502).
Також, незаконність та неправильність прийняття постанови №791 позивач обґрунтовує наступною обставиною. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі якого призначено штраф в розмірі 11 680,70 грн., у випадку порушення законодавства про захист прав споживачів, суб'єкти господарювання несуть відповідальність за п.7: «відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Позивач вважає, що відповідно до діючого на момент перевірки податкового та бухгалтерського законодавства фізична особа-підприємець (позивач) не зобов'язана і не вела обов'язковий облік доходів та витрат, а тому максимальний штраф, який можливо застосувати до позивача, - п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн., тобто штраф в розмірі 11 680, 70 грн. - безпідставний.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги в судовому засіданні не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Так, представник відповідача вважає, що перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів 22.10.2010 р. відповідачем проведено відповідно до вимог чинного законодавства. Виявлені та зафіксовані в акті перевірки №002366 порушення вимог ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 10, 17, 21 «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833 (далі -постанова КМУ №833) дійсно мали місце та полягали в наступному.
«Куточок покупця»не обладнано, не укомплектовано, книга відгуків та пропозицій відсутня. Реалізація товарів, зазначених у п.п. 1-30 таблиці №1 до акту № 002366, здійснювалась з порушенням вимог ГОСТ 16371-93, ГОСТ 19917-93 в частині розділу «маркування», а саме: відсутність маркування на кожному меблевому виробі без доступної, достовірної, своєчасної необхідної інформації про товар щодо найменування підприємства виробника, його місцезнаходження, дати виготовлення тощо; без висновків ДСЕЕ МОЗ України за місцем здійснення діяльності. Згідно з вищезазначеними ГОСТами маркування повинно виконуватись типографічним, літографічним або друкованим способом на паперовому ярлику, надійно приклеєному до меблевих виробів. Реалізація товарів зазначених в п.п. 31-35 Таблиці №1 до акту перевірки через наявність дефектів невиробничого характеру, а саме наявності на видимій стороні меблів зачіпок матеріалу виробів, ниток. Протягом 30 діб, встановлених контролюючим органом для усунення виявлених порушень, позивач, відповідно до поданої в строк інформації, усунув порушення, які визначено в пунктах 1-30 таблиці №1 до акту, а саме: здійснив маркування товарів; надав інструкції з експлуатації товарів; надав гарантійні талони на товари; надав копії висновків державної санітарно-епідермологічної експертизи товарів. В той же час, позивачем не вказано про усунення порушень, визначених в п.п. 31-35 таблиці №1 до акту. За результатами розгляду справи про адміністративне порушення 13.04.2011 р. відповідачем постановлено постанову №719, якою за реалізацію товарів непродовольчої групи, зазначених в таблиці №1 до акту №002366 від 22.10.2010 р. в пунктах 1-30 - без необхідної, доступної, достатньої та своєчасної інформації про товар, в пунктах 31-35 -з порушенням вимог ГОСТ 16371-93, ГОСТ 19917-93 щодо показників якості. Даною постановою позивачеві призначено штраф в розмірі 11 680,70 грн.
Крім того, представник відповідача зазначив, що положення постанови КМУ № 502 застосуванню не підлягають, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а такий недолік як, зокрема, несвоєчасність надання інформації усунути за наслідками перевірки неможливо.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2010 року посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області, відповідно до направлення на перевірку від 22.10.2010 р. №2271, здійснена перевірка на дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів у магазині «Євродім»в АДРЕСА_1. За результатами перевірки відділу реалізації меблів стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено акт від 22.10.2010 р. №002366.
Вказаним актом зафіксовано ряд порушень з боку позивача, зокрема, встановлено, що «куточок покупця»не обладнано, не укомплектовано, книга відгуків та пропозицій відсутня.
Також, встановлено факт реалізації товарів, зазначених у п.п. 1-30 Таблиці №1 до акту №002366 від 22.10.2010 р. з порушенням вимог ГОСТ 16371-93, ГОСТ 19917-93 в частині розділу «маркування», а саме: відсутність маркування на кожному меблевому виробі без доступної, достовірної, своєчасної необхідної інформації про товар щодо найменування підприємства виробника, його місцезнаходження, дати виготовлення тощо; без висновків ДСЕЕ МОЗ України за місцем здійснення діяльності. Згідно з вищезазначеними ГОСТами маркування повинно виконуватись типографічним, літографічним або друкованим способом на паперовому ярлику, надійно приклеєному до меблевих виробів.
Реалізація товарів зазначених в п.п. 31-35 Таблиці №1 до акту перевірки при наявності дефектів невиробничого характеру, а саме наявності на видимій стороні меблів зачіпок матеріалу виробів, ниток.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом складено припис, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення, надати інформацію Управлінню у справах захисту прав споживачів у Київській області про виконання припису та стосовно вартості товарів протягом 30 діб з дня проведення перевірки.
ОСОБА_1 з актом ознайомлена, від його підпису відмовилась, про що зроблено відповідний запис на виконання вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 р. №877-V.
Листом від 25.10.2010 р. відповідачем направлено позивачеві другий примірник акту перевірки від 22.10.2010 р. №2271 та зобов'язано останнього в термін до 22.11.2010р. надати до управління інформацію про усунення недоліків та інформацію про кількість та вартість продукції, отриманої до реалізації, яка зазначена в акті перевірки. Також, даним листом ОСОБА_1 вказано про необхідність з'явитися в управлінні 24.11.2010 р. для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу від 22.10.2010 р. №002349 та справи про накладення стягнення відповідно до ст. 23 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»згідно з актом перевірки від 22.10.2010 р. №002366.
19 листопада 2010 року відповідачем отримано інформацію про усунення недоліків згідно з актом перевірки від 22.10.2010 р. №002371. Даною інформацію позивач повідомив про прийняті наступні заходи стосовно усунення порушень відповідно до всіх пунктів вказаних в акті: здійснено маркування товарів; надані інструкції з експлуатації товарів; надано гарантійні талони на товари; надано копії висновків державної санітарно-епідермологічної експертизи товарів.
09.12.2010 р. Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області повторно повідомило позивача про необхідність надати інформацію щодо усунення вказаних в акті перевірки порушень та вартості продукції. Також, ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з'явитися в управлінні 21.01.2011 р. для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу від 22.10.2010 р. №002349 та справи про накладення стягнення відповідно до ст. 23 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»згідно з актом перевірки від 22.10.2010 р. №002366.
04.03.2011 р. позивачем отримано ще одне аналогічне повідомлення про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 13.04.2011 р.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 13.04.2011 р. без участі позивача. Виходячи з матеріалів справи та порушень, які зафіксовані та описані в акті перевірки від 22.10.2010 р. №002366, керуючись ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», «Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», затвердженого постановою КМУ від 17.08. 2002 р. № 1177, відповідачем прийнято постанову №719 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»від 13.04.2011 р. Зокрема, даним розпорядчим документом на позивача накладено штраф в розмірі 11 680 грн. 70 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникла між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 2 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В той же час, п.7 ст. 23 цього Закону передбачено, що, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем порушено вимоги ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 10, 17, 21 «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення», затвердженого постановою КМУ №833, за що на нього і накладено стягнення.
Відповідно до положень постанови КМУ № 502 до 31 грудня 2010 року органи і посадові особи уповноважені законом здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності мають приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансові і адміністративні санкції лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Проте, вищевказана постанова не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки за факт реалізації товару без необхідної, доступної, достатньої та своєчасної інформації про нього та з порушенням вимог ГОСТ 16371-93, ГОСТ 19917-93 щодо показників якості Законом України «Про захист прав споживачів»передбачено відповідальність, а вимоги припису підлягають виконанню незалежно від застосованих санкцій. Оскільки постанова КМУ в ієрархії нормативно-правових актів національного законодавства знаходиться нижче і має меншу юридичну силу ніж закони України, то її положення не можуть бути застосовані при розгляді даного спору на противагу Закону України «Про захист прав споживачів». В той же час, інформація про виконання позивачем припису подавалася для підтвердження, що в майбутньому господарюючий суб'єкт не буде порушувати законодавство про захист прав споживачів.
Крім того, оскільки на момент перевірки зафіксовано факт реалізації товару без вимог, передбачених законодавством, то в результаті усунення порушень позивачем, в будь-якому випадку, не забезпечено однієї з таких вимог, а саме «своєчасності»надання інформації споживачеві, а порушення зазначені у п.п. 31-35 Таблиці №1 до акту перевірки не усунуті взагалі.
Суд не бере до уваги посилання позивача на безпідставність нарахування штрафу в розмірі 11680,70 грн., замість 85 грн., у зв'язку з не веденням позивачем обов'язкового обліку доходів та витрат, з огляду на таке.
Відповідно до п.8 наказу ДПА України від 29.10.1999 р. №599, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Таким чином, згідно з вимогами чинного на момент перевірки законодавства фізична особа-підприємець зобов'язана вести облік доходів та витрат, тому до позивача правомірно застосовано п.п. 2, 7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»і призначено штраф в розмірі 11 680,70 грн.
Так, реалізація товарів зазначених у п.п. 1-30 таблиці до акту перевірки №002366 здійснювалась без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, а товари вказані в п.п. 31-35 -з порушенням вимог ГОСТ 16371-93, ГОСТ 19917-93 щодо показників якості.
Оскільки, на тривалі вимоги відповідача надати позивачем інформацію стосовно вартості товарів, зазначених в п.п. 1-35 таблиці до акту перевірки №002366, необхідні дані надано не було, то Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області було змушене розглянути справу про застосування адміністративно-господарських санкцій, використовуючи інформацію зазначену в акті перевірки від 22.10.2010 р. №002366, зокрема щодо вартості одиниць продукції.
Отже, виходячи з того, що позивач зобов'язаний вести облік доходів і витрат, сума штрафу розраховувалась: (35784,00 грн. (сума вартості товарів зазначених у п.п. 1-30) * 30% (санкція п. 7 ст. 23)) + (1891 грн. (сума вартості товарів зазначених у п.п. 31-35) * 50% (санкція п. 7 ст. 23)) = 11 680,70 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає постанову від 13.04.2011 р. №719 постановлено відповідно до вимог чинного законодавства, а отже позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що в задоволені позовних вимог відмовлено, сплачений судовий збір позивачем відшкодуванню відповідно до ст. 94 КАС України не підлягає.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 11 липня 2011 року.