25 червня 2011 року 2а-2563/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1022
час прийняття постанови: 10 год. 12 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»
стягнення заборгованості,
Виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту -позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»(далі по тексту -відповідач, ТОВ «Тетерів») про стягнення заборгованості у розмірі 1 236,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача існує заборгованість в розмірі 1 236,54 грн. Вказане підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2010 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 15 червня 2011 року.
У судове засідання, призначене на 15 червня 2011 року, з'явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 25 червня 2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» та з урахуванням положень частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (далі по тексту -Закон України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ страховик-Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
В абзаці 2 частини 1 статті 10 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ зазначено, що управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 13 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечення цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах, є виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»зареєстровано в Вишгородській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Вишгородської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2011 року (далі по тексту -звіт Ф4-ФСС з ТВП), відповідно до якого прострочена заборгованість становила 1 236,54 грн. Вказаний звіт підписаний керівником та скріплений печаткою підприємства.
Пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ передбачено обов'язок страхувальника нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Порядок та строки сплати страхових внесків визначений статтею 23 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ.
Так, відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 вищезазначеної статті страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ днем сплати страхових внесків вважається:
- у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду;
- у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.
Судом встановлено, що відповідачем всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»не погашено в повному обсязі заборгованість, визначену в звіті Ф-4 ФСС з ТВП за І квартал 2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181 в редакції, чинній на момент подання звіту (далі по тексту -Закон України від 21.12.2000р. № 2181) встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 5.1 статті 5 Закон України від 21.12.2000р № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Платник податків згідно з абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000р № 2181 зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Таким чином, сума заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка підлягає сплаті відповідачем за 1 квартал 2010 року становить 1 236,54 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що сума у розмірі 1 236,54 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення вказаної заборгованості станом на день розгляду цього спору відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів»(07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49, ідентифікаційний код 30869464) на користь Виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у розмірі 1 236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 54 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 25 червня 2011 року.