20 червня 2011 року 2а-1935/11/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови: 14 год. 28 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві
до Приватного акціонерного товариства «Росава»
простягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква (далі по тексту -позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Росава»(далі по тексту -відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1 522 698 грн. 74 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 -IV (далі по тексту -Закон України від 09.07.2003р. № 1058 -IV), в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада 2010 року по січень 2011 року в розмірі 1 522 698 грн. 74 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 23 травня 2011 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року замінено неналежного відповідача на належного, а саме, Закрите акціонерне товариство «Росава»на Приватне акціонерне товариство «Росава».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні частково визнав адміністративний позов, зробивши усну заяву у відповідності до вимог частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Приватне акціонерне товариство «Росава»створене в результаті перейменування Закритого акціонерного товариство «Росава»є правонаступником всіх прав та обов'язків останнього.
Приватне акціонерне товариство «Росава» зареєстровано в Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058 -IV.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 -IV страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. № 1788-XII виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. № 1788-XII. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали 451 особа, які отримали право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За період з листопада 2010 року по січень 2011 року вищевказаним особам виплачено та доставлено позивачем пенсію, призначену на пільгових умовах за списком № 2 на загальну суму 1 522 698 грн. 74 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з листопада 2010 року по січень 2011 року.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV, розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі по тексту -Інструкція) підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де зазначений розрахунок сум, який підлягає відшкодуванню, які отримані відповідачем.
При вирішенні справи, суд дійшов висновку про включення до розрахунку витрат на виплату додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень з метою їх відшкодування за рахунок відповідача, виходячи з того, що поняття надбавки та підвищення, які встановлюються та виплачуються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення»є тотожним поняттю збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що робить правильним віднесення збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, що становить її розмір, до додаткових виплат.
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що доказами понесення фактичних витрат -розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, складених позивачем, оскільки вони містять інформацію в графах «Місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій»та «Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку», з відповідними формулами, які відповідають графам, передбаченим у додатку № 7 Інструкції.
Станом на день розгляду справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 в розмірі 1 522 698 грн. 74 коп.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та враховуючи часткове визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 122, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Росава»на користь управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 1 522 698 (один мільйон п'ятсот двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 74 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя (підпис) А.М. Леонтович
З оригіналом згідно. Суддя
Повний текст постанови виготовлено 20.06.2011 року