17 червня 2011 року 2а-2843/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
Київської обласної організації ВКП (б)
обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання,
Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Київської обласної організації ВКП (б) (надалі -відповідач) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони проводити мирні збори на привокзальній площі Міжнародного аеропорту «Бориспіль»та на прилеглій території 19 червня 2011 року (з 11.00 до 12.00) та 20 червня 2011 року (з 19.00 до 20.30).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач подав заяву про проведення мирних зборів за два дні до їх початку, що позбавляє позивача можливості виконати покладені законом обов'язки і вжити усіх належних заходів з метою забезпечення умов для безперешкодного проведення громадянами зборів і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. Крім того, позивач вказав на те, що місцем проведення зборів оголошено привокзальну площу Міжнародного аеропорту «Бориспіль»та зазначив, що саме на дні проведення цих заходів заплановано візит Голови Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао до України.
Відповідно до частини 3 статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 17 червня 2011 року о 16 год. 00 хв.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України. судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Згідно з частиною 4 статті 33 цього Кодексу у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Як вбачається з копії заявки відповідача про проведення мирних зібрань, надісланої Бориспільській районній державній адміністрації Київської області, Київською обласною організацією ВКП (б) не надано жодних відомостей щодо юридичної адреси та засобу зв'язку останньої.
Крім того, на судовий запит від 17 червня 2011 року до Головного управління юстиції в Київській області надійшов лист № 62-10-07 від 17 червня 2011 року з якого вбачається, що жодної політичної партії або громадської організації під назвою Київська обласна організація ВКП (б) з керівником -Сушко В.М. Головним управлінням юстиції в Київській області не легалізовано (зареєстровано).
Вказане також підтверджується даними з Єдиного реєстру громадських формувань, розміщеного на офіційному сайті Міністерства юстиції України та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 17.06.2011р.
Враховуючи наведене та той факт, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачені скорочені строки розгляду справ за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання, неповідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи відбулось не з вини суду, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2011 року Голова Київської обласної організації ВКП (б) Сушко В.Н. звернувся до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з заявкою про проведення мирних зборів на привокзальній площі Міжнародного аеропорту «Бориспіль»та на його прилеглій території 19 червня 2011 року (з 11.00 до 12.00) та 20 червня 2011 року (з 19.00 до 20.30) в підтримку комуністичних ідей, впроваджених владою Китайської народної республіки та особисто Головою КНР Ху Цзіньтао, за участю 50 осіб.
З урахуванням вищезазначених вимог, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997р. № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999р. № 586-XIV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Пунктом 11 статті 16 вказаного вище Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху.
Стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема, передбачено, що:
- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
Право громадян збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, збори, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, гарантується статтею 39 Конституції України. Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.
У відповідності до статті 68 Конституції України при здійсненні цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватись судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку -з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа N 1-30/2001)), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, про відповідні зібрання та інші заходи необхідно у будь-якому випадку своєчасно сповістити (повідомити) орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, як цього вимагає стаття 39 Конституції України.
Так, відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції Бориспільської районної державної адміністрації Київської області вх. № 7-22-2317, заявка про проведення мирного зібрання надійшла до місцевої державної адміністрації 16 червня 2011 року.
В той же час, слід зазначити, що один з днів проведення мирних зборів, а саме, 19 червня 2011 року, є вихідним.
За таких обставин, надання повідомлення про проведення мирного зібрання за два дні (один з яких є вихідним днем ) до його початку, свідчить про порушення відповідачем вимог щодо розумності строків завчасного сповіщення, що в свою чергу позбавляє позивача можливості організувати і вжити належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами мирного зібрання і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших осіб у зазначений строк.
Абзацом 2 статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України»від 19.06.2003р. № 964-IV передбачено, що національна безпека -це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.
Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
Тобто, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Приймаючи до уваги те, що повідомлення відповідачем про проведення масового заходу у вигляді проведення мирних зборів 19 червня 2011 та 20 червня 2011 року не було завчасно надано позивачу, останній не має змоги здійснити підготовчі заходи, необхідні, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення зборів громадян, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей, отже позбавлений можливості належного реагування у разі порушення громадського порядку та заподіяння шкоди життю та здоров'ю населення.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що місцем проведення акцій Київською обласною організацією ВКП (б) є об'єкт особливого значення -Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що є найбільшим аеропортом України, порушення графіку роботи якого, з урахуванням запланованого візиту голови Китайської народної республіки Ху Цзіньтао до України, може призвести не тільки до створення перешкод функціонуванню аеропорту, а й дестабілізації суспільно-політичної ситуації в країні, що в свою чергу може завдати шкоди репутації держави на міжнародній арені.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що відсутність легалізації вказаної політичної партії викликає сумнів щодо проведення останнім законних та мирних зібрань.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно частини 5 статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 167, 182, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Обмежити право на мирне зібрання шляхом заборони проводити мирні збори на привокзальній площі Міжнародного аеропорту «Бориспіль»та на прилеглій території 19 червня 2011 року (з 11.00 до 12.00) та 20 червня 2011 року (з 19.00 до 20.30).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя А.М. Леонтович
З оригіналом згідно. Суддя