26 січня 2011 року 2а-9477/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадженя у м. Києві адміністративну справу за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_3 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах,
У листопаді 2010 року Військовий прокурор Львівського гарнізону (надалі - прокурор) звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (надалі -позивач) про стягнення із ОСОБА_3 (надалі -відповідач) витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 12790 грн. 60 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед позивачем, зі сплати коштів на утримання відповідача у вищому навчальному закладі. У зв'язку з тим, що заборгованість у добровільному порядку не сплачена, прокурор звернувся до суду про стягнення вищезазначеної заборгованості у судовому порядку.
Відповідач позов не визнав, проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
На підставі наказу ректора Національного університету "Львівська політехніка" від 28.07.2009 № 31-4/1-10 та наказу начальника Львівського інституту Сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка" від 03.08.2009 № 146 відповідача зараховано на 1-й курс навчання до Військового коледжу Львівського ордена Червоної Зірки інституту Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка", який з 01.09.2009 перетворено в Академію сухопутний військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
03.07.2009 між позивачем та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантом вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (надалі -контракт).
Пунктом першим зазначеного контракту, серед іншого, визначено, що позивач добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжити навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Наказом начальника Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного від 19.01.2010 № 12 відповідача відраховано з числа курсантів 1-го курсу Військового коледжу сержантського складу за недисциплінованість, а на підставі наказу від 19.01.2010 № 11 з відповідачем достроково розірвано контракт та виключено зі списків особового складу академії, що підтверджується витягами із відповідних наказів, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та уразі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим військовим формуванням витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно пп. 3, 4 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою КМ України від 12.07.2006 № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Як вбачається з копії довідки-розрахунку позивача від 19.01.2010 загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі становить 12790 грн., 60 коп., у тому числі по грошовому забезпеченню -6125 грн. 92 коп., по речовому забезпеченню -285 грн. 41 коп., по продовольчому забезпеченню -5324 грн. 62 коп., по оплаті комунальних послуг -1054 грн. 65 коп.
Дана сума витрат була погоджена відповідачем, про що свідчить його підпис на розрахунку, проте зобов'язання щодо їх відшкодування відповідачем не виконане.
Відповідачем було надано до суду заперечення, в якому він зазначав, що ним не було отримано примірник контракту від 03.07.2009 між позивачем та ним. Крім того, в запереченні відповідач посилається на ту обставину, що він не був ознайомлений з умовами передбаченими «Порядком про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964. Відповідачем також зазначено, що позивачем були внесені в односторонньому порядку зміни щодо предмету контракту, а саме, замість отримання по закінченню навчання звання лейтенанта, згідно змін, відповідач отримував звання сержантського складу, і що саме ці обставини стали причиною для припинення навчання відповідача.
З вищезазначеними обставинами суд погодитися не може, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 72 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.. 72 цього Кодексу.
Як зазначалося вище, згідно п. 1 контракту визначено, що відповідач добровільно бере на себе зобов'язання виконувати його умови, що серед іншого, передбачає добровільно відшкодувати позивачу витрату пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Враховуючи наявність підписів відповідача у відповідних графах контракту щодо ознайомлення з умовами контракту та у графі -«підписи сторін», суд не може брати до уваги твердження відповідача, про незнання умови щодо відшкодування коштів, пов'язаних з його утриманням, у разі дострокового розірвання контракту, як недоведену обставину.
Як вбачається з матеріалів справи, до типового контракту на отримання освітніх послуг, в розділі про предмет контракту, внесено зміни, а саме, уточнено, що після закінчення навчального закладу, курсант здобуває звання сержантського складу, замість звання лейтенант, яке викреслено механічним пристроєм.
З огляду на те, що підстав вважати, що позивачем були внесені зміни до контракту після підписання немає, беручи до уваги недоведеність даної обставини відповідачем, крім того, дана обставина не є належним доказом, тобто не містить інформацію щодо предмету доказування, що передбачено ч. 1 ст. 71 КАС України, суд не бере до уваги дане твердження відповідача.
Також суд зазначає, що підставою для дострокового розірвання контракту між позивачем та відповідачем, стали не вищезазначені обставини, як посилається відповідач, а наказ начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 19.01.2010 № 12, згідно якого відповідач був відрахованим з числа курсантів за недисциплінованість.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином з урахуванням фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, а тому вважає позов обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню в повному.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного заборгованість в сумі 12 790 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова в частині присудження виплати грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.