10 березня 2011 року 2а-7870/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., при секретарі судового засідання Пономаренку Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівського відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»(надалі -позивач, ТОВ «Українська молочна компанія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівського відділення) (надалі -відповідач, Яготинська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного Яготинською МДПІ від 15.09.2010 № 0000541660/0.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його таким, що порушує законні права та інтереси, позивач зазначив, що податковим органом безпідставно виключено із загальної декларації рядок 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», оскільки право платника податку розпоряджатися сформованим за попередні податкові періоди податковим кредитом регулюється виключно Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі -Закон № 168/97-ВР). Тому, посилання відповідача на положення наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997 № 166 є безпідставним, оскільки норми цього наказу стосуються порядку заповнення саме податкової декларації (скороченої), а не загальної декларації.
Відповідач позов не визнав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому клопотанні.
В обґрунтування своєї позиції зазначав, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки, яким зафіксовано порушення позивачем порядок ведення податкового обліку, а саме порушення п. 8№.3 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі -Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) та пп. 5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (надалі -наказ ДПА України від 30.05.1997 № 166). Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість та виключено (з посиланням на неправильність заповнення) суму зазначеного в рядку 26 загальної декларації.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
ТОВ «Українська молочна компанія»(ідентифікаційний код: 34099131, місцеперебування: 07620, Київська обл., Згурівський р-н, с. Великий Крупіль, вул. Леніна, буд. 11-а) зареєстровано як юридичну особу Державним реєстратором Згурівської районної державної адміністрації Київської області 13.04.2006, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію серія АОО № 603251.
14.04.2006 позивач взятий на облік Згурівським відділенням Яготинської МДПІ як платник податків за № 506.
17.04.2006 позивачу видано свідоцтво про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість № 13764722.
Як встановлено судом, ТОВ «Українська молочна компанія»до 01.01.2009 перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.
З 01.01.2009 позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується даними свідоцтва № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим позивачу присвоєно індивідуальний податковий номер 340991310105.
Оскільки до 01.01.2009 позивач перебував на загальній системі оподаткування, ним за попередні податкові періоди було сформовано податковий кредит.
У вересні 2010 року податковим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15.09.2010 № 457/1600-34099131 (надалі -акт перевірки від 15.09.2010).
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 № 000541660/0, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 38570 грн. 00 коп.
За даними акта перевірки від 15.09.2010 податковим органом встановлено, що позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року за повною формою, крім того, ним подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства).
У даному акті від 15.09.2010 перевірки податковий орган посилається на акт перевірки від 17.04.2009 № 311/2301/34099131 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, згідно з яким встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку, а саме, п. 81.3 ст. 8 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР та п. 5.8. наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166.
Так, на думку податкового органу, позивач з 01.01.2009 повинен зменшити значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»загальної декларації та відобразити його у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена).
Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що у податковій декларації (загальній) за липень 2010 року сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить -38570 грн. 00 коп.
При цьому, як зазначав у своїх поясненнях представник відповідача, сума податкового зобов'язання розраховувалась податковим органом наступним чином. У податковій декларації (загальній) з податку на додану вартість за липень 2010 року податкові зобов'язання становлять 39397 грн. 00 коп. (рядок 9), податковий кредит 827 грн. 00 коп. (рядок 17), 38570 грн. 00 коп. -позитивне значення між сумою податкового зобов'язання і податковим кредитом (рядок 18.1), від'ємне значення червня становить 2338515 грн. 00 коп. (рядок 23.2). Відповідно до цього перерахуванню (сплаті) до бюджету підлягає 38570 грн. 00 коп. (39397 грн. 00 коп. -827 грн. 00 коп.).
Судом встановлено, що правомірність заявленої ТОВ «Українська молочна компанія» суми бюджетного відшкодування за січень місяць 2009 року досліджувалась у адміністративній справі № 2а-786/10/1070 за позовом ТОВ «Українська молочна компанія»до Яготинської МДПІ про скасування податкового повідомлення рішення № 0000162300/0 від 28.94.2009.
У зв'язку з чим представником відповідача 15.10.2010 подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-786/10/1070, яке вмотивовано тим, що справа № 2а-7870/10/1070 має безпосереднє відношення до справи № 2а-786/10/1070.
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі судом відмовлено, у зв'язку з тим, що на момент розгляду в судовому засіданні вказаного клопотання постанова Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 у справі № 2а-786/10/1070 набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, копія якої наявна у матеріалах справи.
Так, судами першої та апеляційної інстанції у справі № 2а-786/10/1070 встановлено, що висновок податкового органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування лише з огляду на те, що позивач перейшов на спеціальну систему оподаткування, і втратив право на отримання бюджетного відшкодування є необґрунтованим і таким, що не відповідає змісту закону. до того ж висновком судово-економічної експертизи № 11148/11149 від 05.03.2010 встановлено, що платник податків має право включати суми по податковим накладним, які були виписані до 01.01.2009 (з урахуванням дії ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ), за операціями виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які були здійснені до 01.01.2009, до загальної декларації по яких здійснюються розрахунки з бюджетом у 2009 році.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Право платника податку розпоряджатись сформованим податковим кредитом визначено виключно Законом № 168/97-ВР.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 7.7.2 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У свою чергу, ст. 81 Закону № 168/97-ВР передбачено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Так, згідно зі ст. 81.2 Закону № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Відповідно до ст. 81.3. Закону № 168/97, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.
Проте, зі змісту вказаної норми вбачається, що вона не містить положень, які б передбачали втрату платником податку права на отримання бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди у зв'язку із переходом із загальної системи оподаткування на спеціальний режим оподаткування.
З додатку 5 до загальної декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року вбачається, що сума заявлена до відшкодування в декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року складається виключно з податкового кредиту, що виник у 2008 році, який включено позивачем до декларації з податку на додану вартість у липні 2010 року.
У свою чергу, сума рядка 23.2 загальної декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року складає 2338515 грн. 00 коп. Таким чином, сума податкового зобов'язання за липень 2010 року у розмірі 38570 грн. 00 коп. враховується у зменшення від'ємного значення звітного місяця.
Отже, подаючи загальну декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року в якій відображено податковий кредит сформований за результатами господарської діяльності підприємства за попередні податкові періоди, тобто до 01.01.2009, позивачем обґрунтовано включено суми у рядок 26 загальної декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення п. 5.8. наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», оскільки дані норми стосуються коригування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, під час судового розгляду податковий орган не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 15.09.2010 № 0000541660/0.
Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівського відділення) № 0000541660/0 від 15 вересня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 15 березня 2011 року.