17 січня 2011 року 2а-7012/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., при секретарі судового засідання Касянчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»про стягнення заборгованості,
29 липня 2010 року Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (далі -позивач, Управління) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»(далі - відповідач) та просило стягнути з відповідача заборгованість по сплаті збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 в сумі 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати пільгових пенсій перед Державним бюджетом України за травень 2010 року в сумі 1 774, 42 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїх запереченнях відповідач посилався на той факт, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області до переліку осіб, у відношенні до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»повинна здійснювати оплату витрат та доставку пільгових пенсій щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неправомірним, будь-яких зобов'язань у відповідача по відношенню до вищезгаданих осіб не виникало. Це обґрунтовувалося тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали на державних підприємствах з різною формою власності до створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»та на дочірньому підприємстві «Меблевик»товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба».
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і докази, наявні у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба», є юридичною особою (ідентифікаційний код: 02970547) та як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області.
Згідно розрахунку суми позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба», загальна сума заборгованості відповідача за травень 2010 року становить 1 774, 42 грн., у тому числі 678, 86 грн. -витрати на пенсію, призначену ОСОБА_1 та 1 095,56 грн. - витрати на пенсію, призначену ОСОБА_2
З наявного в матеріалах справи обґрунтування позовних вимог, стало відомо наступне.
Відповідно до наказу Міністерства місцевої промисловості УРСР № 258 від 6 листопада 1975 року і наказу Київського облмісцевпрому № 273 від 24 грудня 1975 року на базі Броварської головної дослідно-експерементальної меблевої фабрики створене Броварське виробниче деревообробне об'єднання.
Відповідно до наказу Міністерства місцевої промисловості УРСР № 147 від 21 жовтня 1988 року на базі Броварського виробничого деревообробного об'єднання створено Броварську меблеву фабрику «Дружба».
На підставі рішення загальних зборів колективу Броварської меблевої фабрики «Дружба» (протокол № 3 від 2 жовтня 1992 року, Свідоцтво № 370 від 20 жовтня 1992 року Броварського міськвиконкому про реєстрацію організації орендарів) -Броварську меблеву фабрику «Дружба»з 20 жовтня 1992 року створена організація орендарів «Броварська меблева фабрика «Дружба», яка діяла до 25 січня 1994 року.
ОСОБА_1 була прийнята на роботу шліфувальницею меблевого цеху другого розряду на підставі наказу Броварської головної дослідно-експерементальної меблевої фабрики від 2 липня 1975 року № 145.
ОСОБА_2 була прийнята на роботу обробником четвертого розряду на підставі наказу Броварської головної дослідно-експерементальної меблевої фабрики від 23 липня 1974 року № 158.
Судом встановлено, що вся документація за період існування підприємства з 1975 року на даний час зберігається в архіві Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба», яке і повинно відповідати по всіх своїх зобов'язаннях.
Також, слід зазначити, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ОСОБА_2, відносно якої відповідач заперечує щодо правомірності нарахування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба».
У матеріалах справи також наявні довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба», надані Управлінню Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області для підтвердження наявності трудового стажу роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2.
Зокрема у довідці від 02.10.2006 року за № 128, виданій ОСОБА_2, зазначено, що вона дійсно працювала повний робочий день по спеціальності обробник виробів з деревини з 13.09.1984 р. по 02.10.1995 р., має право на пільгову пенсію за списком № 2.
У довідці, виданій ОСОБА_1, також зазначено, що вона працювала повний робочий день з приміненням лакофарбових матеріалів, до складу яких входять шкідливі речовини і вона має право на пільгову пенсію за списком № 2.
Обидві довідки видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»та скріплені його печаткою.
Таким чином, відповідач заперечує той факт, що право на пільгову пенсію ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули, перебуваючи у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба», але довідки, складені за результатами атестації робочих місць осіб, які працювали в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах Управлінню видано саме відповідачем та скріплено його печаткою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058 -ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058 -ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено категорії працівників, які маються право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»- «з»цієї статті. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року, яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.
Відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підпункти 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).
Абзац 5 пункту 2 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «б» - «е»та «ж»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 (пунктів 1, 2) Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.
Згідно Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на відшкодування Пенсійному фонду України виплачених пенсій пенсіонерам, які заробили страховий стаж на підприємстві відповідача, отримані платником.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, на день судового розгляду справи у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2010 року в сумі 1 774, 42 грн.
Сума заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба» заборгованість по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 у сумі 1 774, 42 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні сорок дві копійки).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 21 січня 2011 року.