07 червня 2011 року 2а-2359/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей»про стягнення заборгованості по страховим внескам,
У травні 2011 Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (надалі -позивач або управління) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей»(надалі - відповідач) заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3748 грн. 45 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за вересень 2010 року.
03.06.2011 до суду надійшов лист за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей», яким останній повідомив, що суму заборгованості відповідач визнає та просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Частиною 1 ст. 14 зазначеного Закону передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, -для осіб, зазначених у п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч. 6 та 12 ст. 20 Закону України № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року та із самостійно визначеною відповідачем сумою страхових внесків, що підлягають сплаті, а саме: 3748 грн. 45 коп. (страхові внески за вересень 2010 року 33,2 % - 3535 грн. 48 коп. + страхові внески за вересень 2010 року 2 % - 212 грн. 97 коп.)
У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем, на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058 -IV, відповідачу була направлена вимога про сплату боргу від 05.11.2010 № Ю 943, яка була отримана представником відповідача 05.11.2010, що підтверджується підписом та датою у графі «Вимогу отримав»копії корінця вимоги.
Зазначена вимога протягом 10 робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено п. 8, 9 ст. 106 цього Закону.
Згідно з а. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 -IV, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 3748 грн. 45 коп.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, розрахунком Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області та копією картки особового рахунку страхувальника.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму боргу до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області у розмірі 3748 грн. 45 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, з урахуванням заяви про визнання адміністративного позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей» (ідентифікаційний код 32128689) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків за вересень 2010 року у сумі 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 45 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Спиридонова В.О.