01 червня 2011 року 2а-1998/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства»Бучанської міської ради до Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,
У квітні 2011 року Комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства»Бучанської міської ради (надалі -позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області (надалі -відповідач або управління) про визнання дій Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області, які виявилися у винесенні постанови від 06.04.2011 № 717 про накладання стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»неправомірними та про визнання недійсною та скасування постанови від 06.04.2011 № 717 про накладення стягнень, винесену Управлінням у справах захисту прав споживачів у Київській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою відповідача у лютому 2011 року було проведено перевірку з питань дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів, за результатом якої був складений акт. На підставі акта перевірки відповідачем було надіслано позивачу лист, яким повідомлено позивача про необхідність усунення недоліків та повідомлено про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача. Даний лист був отриманий позивачем 09.03.2011, що унеможливило усунення порушень в строк та стало підставою для винесення відповідачем постанови від 06.04.2011 № 717 про накладання стягнень на позивача, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 № 1023-XII (надалі -Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII). Вважаючи, що оскаржувана постанова від 06.04.2011 № 717 прийнята з грубим порушенням норм діючого законодавства та є протиправною, позивач оскаржив її до суду.
Відповідач позов не визнав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначав наступне.
Згідно повноважень, наданих п. 2 ст. 26 Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII та направлення від 14.02.2011 № 337, провідним спеціалістом відповідача Камінською В.П. було проведено перевірку позивача в особі начальника Кравчука В.Д. Перевірка проводилась у присутності головного енергетика позивача -ОСОБА_3
Як пояснив представник відповідача, громадянка ОСОБА_4 (надалі - споживач) звернулася до позивача щодо неякісного надання послуг, що виявилось у відсутності світла у під'їзді будинку, де проживає остання. Дане звернення було зафіксовано електриком ОСОБА_5 в журналі реєстрації заявок о 16 год. 30 хв. 05.12.2010, на це звернення аварійна служба не відреагувала. 06.12.2010 споживачем разом з двома сусідами було складено акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг та надіслали його рекомендованим листом до позивача. Позивачем було надано відповідь, відповідно до якої, з приводу порушеного питання не прийнято будь-яких рішень щодо усунення факту ненадання або неналежного надання послуг та не проведено перерахунок платежів. В ході перевірки, Камінською В.П. було здійснено виїзд на місце проживання споживача (АДРЕСА_1) та встановлено, що у під'їзді № 1 будинку № 2 на сходових клітках поверхів № 2,3,4,5 -відсутнє освітлення.
Представник відповідача вважає, що вищезазначене свідчить про порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (надалі -Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій) та п. 10, 16-17 типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, яким передбачено, що виконавець зобов'язаний своєчасно проводити підготовку будинків і технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Додатково оглядом будинку АДРЕСА_1, було встановлено відсутність у доступному для мешканців місці списку організацій із зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: власника житлового будинку, виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання та пожежної охорони, відділу міліції та швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, чим порушено вимоги п. 3.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та ст. 15 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII.
Також, на думку представника відповідача, позивачем було порушено п. 2.1.1 Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між споживачем та позивачем, та ст. 6, 10 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII.
Приписом, керівника позивача було зобов'язано задовольнити вимоги чинного законодавства, задовольнити вимоги споживача та зробити перерахунок платежів за ненадані/надані не в повному обсязі послуги.
Представником відповідача повідомлено суд, що розгляд справи про накладення стягнення на позивача, передбачених ст. 23 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII, відбувся 06.04.2011.
Виходячи з матеріалів перевірки та порушень, які були зафіксовані та описані в акті, складеному за результатами перевірки від 17.02.2011 № 000290, керуючись ст. 23 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII, Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, відповідачем було винесено постанову про накладення стягнень на позивача у вигляді штрафу на загальну суму -6154 грн. 15 коп.
Представник позивача заперечував проти таких тверджень представника відповідача, зокрема зазначав, що у приписі, який був отриманий позивачем не було зазначено до якої дати позивач зобов'язаний усунути недоліки, зазначені в акті перевірки та доповісти про виконання припису.
Представник відповідача пояснив, що в акті від 17.02.2011зазначено, що виявлені недоліки законодавства повинні бути усунуті протягом трьох робочих днів з моменту складання акту.
Представник позивача зауважив, що на ім'я головного енергетика Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства»Бучанської міської ради ОСОБА_6, відповідачем було направлено лист від 17.02.2011, в якому повідомлено, що виявлені в акті від 17.02.2011 № 000290 недоліки повинні бути усунені в строк до 28.02.2011, про що позивача зобов'язано повідомити відповідача.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
За результатом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, посадовою особою відповідача було складено акт від 17.02.2011 № 000290.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного акта перевіркою було встановлено наступні порушення: відсутність світла на сходових клітках поверхів № 2, 3, 4, 5 будинку АДРЕСА_1 та встановлено відсутність у вищезазначеному будинку у доступному для мешканців місці списку організацій зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: власника житлового будинку, виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання та пожежної охорони, відділу міліції та швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції.
Як вбачається зі змісту акта перевірки від 17.02.2011 № 000290, позивачем порушено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (надалі -Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій) та п. 10, 16-17 типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, та порушено вимоги п. 3.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та ст. 15 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII.
В подальшому відповідачем винесено постанову від 06.04.2011 № 717 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 6154 грн. 15 коп., за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (пункт 7).
В описовій частині вищезазначеної постанови відповідач посилається саме на акт перевірки від 17.02.2011 № 000290 та порушення які полягали у відсутності у будинку у доступному для мешканців місці списку організацій зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: власника житлового будинку, виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання та пожежної охорони, відділу міліції та швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції.
Порядок застосування стягнень у вигляді штрафів до суб'єктів господарської діяльності за порушення ст. 23 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII, передбачено п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177.
Так, стягнення у вигляді штрафу застосовується у разі: відмови споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", - у десятикратному розмірі вартості товару, виконаної роботи (наданої послуги) виходячи з цін, що діяли на час придбання товару, замовлення роботи (надання послуги), але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виготовлення, реалізації товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізації товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката), - у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виготовлення, реалізації товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізації товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, - у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доході і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізації небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі 100 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізації товару, термін придатності якого минув, - у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу порушення, висвітленого в постанові про накладення стягнень від 06.04.2011 № 717, суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо вірного визначення санкції до позивача за вказане в постанові порушення.
Суд не вбачає, що наявність чи відсутність у будинку у доступному для мешканців місці списку організацій зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: власника житлового будинку, виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання та пожежної охорони, відділу міліції та швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, пов'язано з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, з огляду на таке.
Застосування стягнення порушення, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII має місце у разі поєднанні двох ознак: якщо позивач: по-перше, виготовляє, реалізовує товар, виконує роботи, надає послуги та, по-друге, не забезпечує наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про таку продукцію.
Відсутність списку організацій із зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів, які є обслуговуючими організаціями та чия діяльність опосередковано пов'язана з діяльністю позивача, не може розглядатися, як невиконання позивачем вимог законодавства щодо надання інформації про продукцію позивача, зокрема.
Таким чином, суд дійшов висновку про неправильне визначення норми, на підставі якої до позивача застосовано стягнення.
Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що прийняте рішення прийнято відповідачем не на підставі не відповідає вимогам, встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на необґрунтованість визначення норми відповідачем, на підставі якої до позивача застосовано стягнення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у відповідності із ст. 15 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) та повинна містити, зокрема: найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 06.04.2011 № 717, прийнята з порушенням діючого законодавства, а отже підлягає скасуванню.
В свою чергу, суд зазначає, що позивач просить визнати неправомірними дії відповідача саме щодо винесення відповідачем постанови. Встановлені судом порушення при прийняті оскаржуваної постанови відповідача є підставою для скасування цієї постанови, адже саме таке вирішення спору є належним захистом прав позивача. У зв'язку з чим позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача, які виявились у винесенні постанови про накладення стягнень від 06.04.2011 № 717, задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Документально підтвердженими судовими витратами позивача на час розгляду справи є сплата останнім судового збору, яка підлягає присудженню позивачу.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 6 квітня 2011 року № 717 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», прийняту Управлінням у справах захисту прав споживачів у Київській області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 06 червня 2011 року.