17 січня 2011 року 2а-6278/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу № 2а-6278/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У червні 2010 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»(далі -позивач, ТОВ «Алькор-Агротрейд») з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач, Білоцерківська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2009 № 1641/0000980232/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушень є помилковими, а тому податкове повідомлення-рішення від 04.05.2009 № 1641/0000980232/0 підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову та доповнення до них, в яких зазначав, що посадові особи Білоцерківської ОДПІ діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Посадовими особами відповідача на підставі направлень від 08.04.2009 № 119, 120 згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на квітень 2009 року, була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт 06.05.2009 № 1395/23-2/34688199/92 (далі - акт перевірки).
Під час перевірки податковим органом виявлено порушення ТОВ «Алькор-Агротрейд»п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.6 п. 4.1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 45794 грн. 00 коп., у тому числі за 1 квартал 2007 року в сумі 1447 грн. 00 коп., 2 квартал 2007 року в сумі 1447 грн. 00 коп., 3 квартал 2007 року в сумі 1447 грн. 00 коп., 4 квартал 2007 року в сумі 9063 грн. 00 коп., 1 квартал 2008 року в сумі 15764 грн. 00 коп., 2 квартал 2008 року в сумі 12794 грн. 00 коп., 3 квартал 2008 року в сумі 1495 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 2052 грн. 00 коп.
Також податковим органом виявлено порушення п.6.1 ст.6, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст.7, п. 10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 27380 грн. 00 коп., в тому числі: грудень 2008 року на суму 27380 грн. 00 коп.
Встановлені порушення пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV, в результаті чого позивачем було занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 666 грн. 75 коп.; порушення ст. 9 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 № 321/94-ВР та пп. 19.2.б п. 19.2 ст. 19 «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV, що полягало у включенні невірної суми до відомостей за формою № 1 ДФ за 2007-2008 роки, про утриманий податок з виплаченого доходу працівникам, які були зареєстровані як суб'єкти господарювання.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2009 № 1641/0000980232/0 (далі -спірне податкове повідомлення-рішення), яким відповідно до приписів пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 68691 грн. 00 коп., з яких 45794 грн. 00 коп. за основним платежем, за фінансовим (штрафними) санкціями -22897 грн. 00 коп.
Позивач з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погодився і оскаржив його до Білоцерківської ОДПІ, про що свідчить копія скарги без дати та номеру, отриманої 21.05.2009 (згідно дати на відмітці про отримання податковим органом).
17.07.2009 Білоцерківською ОДПІ прийнято рішення № 20210/10/25-008/188, яким за результатами розгляду первинної скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
22.07.2009 позивачем було направлено повторну скаргу вих. 22/07-09 до Державної податкової адміністрації в Київській області, отриману 23.07.09 (згідно дати на відмітці про отримання податковим органом).
Рішенням ДПА України в Київській області від 30.07.2009 № 1621/10/25-017/244-781 було продовжено строк розгляду повторної скарги до 21.09.2009 включно.
30.09.2009 ДПА України в Київській області отримало лист позивача (згідно дати на відмітці про отримання податковим органом) від 30.09.2009 вих. № 301, яким позивач повідомив, що станом на 29 вересня 2009 року ним не отримано рішення про результати розгляду повторної скарги. Також у своєму листі позивач повідомив, що вважає повторну скаргу повністю задоволеною з 22.09.2009 на підставі того, що на думку позивача, податковим органом пропущено строк прийняття рішення та направлення його (рішення) на адресу платника податків.
Відповіддю від 05.10.2009 № 2094/10/25-017/224-1026 про розгляд листа, ДПА України в Київській області повідомило позивача, що за результатом розгляду повторної скарги прийнято рішення від 21.09.2009 № 1986/10/25-017/244-962, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу (повторну) - без задоволення, яке направлено на адресу вказану позивачем в повторній скарзі рекомендованим листом 21.09.2009. Крім того, ДПА України в Київській області у своїй відповіді зазначила, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (копія міститься у матеріалах справи), вищезазначене рішення отримано представником ТОВ «Алькор-Агротрейд» 25.09.2009, про що свідчить дата та підпис у графі «Отримано «доставлено»».
Проти даних обставин представники позивача заперечували, та зазначали, що вищезазначеного рішення про результати розгляду повторної скарги позивач не отримував. Крім того, посилались на ту обставину, що право на отримання рекомендованої пошти на підприємстві позивача мають лише керівник та головний бухгалтер, які також заперечували факт отримання ними вищезазначеного рішення.
Представники позивача зауважили, що на повідомленні про вручення поштового відправлення зазначено, що рекомендований лист отримано за довіреністю, але довіреність на зазначене у повідомленні прізвище, позивачем не надавалося. Крім того, позивач вказував на ту обставину, що особа, чий підпис стоїть у графі про вручення не є ні рядовим працівником, ні посадовою особою позивача.
Надаючи оцінку викладеному, суд дійшов наступних висновків.
Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за № 723/1748 із змінами та доповненнями (далі - Положення №29) передбачено, що відповідно до пп. 5.2.2., у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган не вірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, з скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана протягом десяти календарних днів до контролюючого органу, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом десяти календарних днів від дня отримання скарги від платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове не задоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного 20-денного строку для відповіді на нього. З урахуванням положень п.16.2 вказаного Закону керівник відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо вмотивоване рішення за поданою скаргою платника податків не надається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовження за рішенням керівника контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього ж підпункту.
Пунктом 8 Положення № 29 встановлено, що керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу, зазначеною платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи тощо). Зі змісту випливає, що вмотивоване рішення податкового органу надсилається протягом двадцяти календарних днів з дня отримання скарги платника податків, або протягом строку, на який продовжено розгляд скарги.
Як зазначалось вище, строк розгляду повторної скарги ТОВ «Алькор-Агротрейд» від 22.07.2009 вих. 22/07-09, отриманої ДПА України в Київській області 23.07.09, продовжено до 21.09.2009 включно (рішенням ДПА України в Київській області від 30.07.2009 № 1621/10/25-017/244-781), тобто у межах передбачених законодавством строків.
Обставини вчасного направлення рішення ДПА України в Київській області від 30.07.2009 № 1621/10/25-017/244-781 ТОВ Алькор-Агротрейд»сторонами не заперечуються.
У строк, встановлений ДПА України в Київській області для прийняття рішення за результатами розгляду повторної скарги - 21.09.2009, прийнято рішення № 1986/10/25-017/244-962, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу (повторну) - без задоволення.
З повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 04450068, оригінал якого оглянуто судом в судовому засіданні, вбачається що рішення ДПА України в Київській області № 1986/10/25-017/244-962 направлено на адресу позивача (вул. Павлюченко, 20-176, м. Біла Церква, Київська область, 09100) 21.09.2009.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога п. 8 Положення № 29 Білоцерківською ОДПІ була виконана, адже рішення було відправлене саме 21.09.2009 на адресу позивача.
Також суд зазначає, що податковим органом може бути обрано один з двох способів повідомлення платника податків про прийняте рішення, або шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення або надання під розписку.
З огляду на той факт, що податковим органом виконано умови одного зі способів повідомлення, а саме надсилання поштою з повідомленням про вручення, твердження позивача про можливість вважати повторну скаргу задоволеною, з причин недотримання податковим органом п. 8 Положення № 29, - є безпідставним.
До того ж порядок доставки та вручення поштових відправлень, визначений Правилами надання поштового зв'язку, положення про які затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 05.03.2009 № 270, відповідно до яких відповідальність за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв'язку перед користувачами, несе оператор поштового зв'язку.
Тому посилання позивача на обставини отримання поштового відправлення неналежною особою, а також наявності виправлення у даті про отримання рекомендованого листа, не взято судом до уваги як підставу для скасування спірного податкового-повідомлення рішення.
Водночас, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним також з інших підстав, зокрема, вважає твердження відповідача, що ТОВ «Алькор-Агротрейд»безоплатно користується землею, на якій розміщена виробнича база, та отримує валовий дохід відповідно до абз. 2 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334) незаконним.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.12.2006 року ТОВ „Алькор-Агротрейд" було передано від ПОП "Агрофірма Узинська" основні засоби І групи, які розташовані за адресою: Білоцерківський район, м.Узин, вул. Заводська, 21а. Право користування земельною ділянкою, на якій розташовані вищезазначені нежилі приміщення було переоформлено у 2009 році. Так, згідно з рішенням Узинської міської ради № 19-210 від 22.07.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ "Алькор-Агротрейд" та надано земельну ділянку в оренду терміном на 49 років загальною площею 1,033 га за рахунок земель, наданих ТОВ «Влад»- 0,6777 га та за рахунок земель загального користування Узинської міської ради - 0,3553 га, в межах АДРЕСА_1. Цим же рішенням Узинська міська рада встановила ставку орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.
На виконання вказаного рішення Узинської міської ради укладено договір оренди землі № 33 від 08.01.2009 між Узинською міською радою в особі міського голови ОСОБА_1 та ТОВ "Алькор-Агротрейд", згідно з яким орендна плата встановлена у розмірі 15 997,04 грн. в рік.
Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що саме з моменту державної реєстрації вказаного договору оренди землі, тобто фактично з 2009 року у ТОВ "Алькор-Агротрейд" виникло право на оренду даної земельної ділянки, а не з моменту купівлі нежитлових будівель, а також представники позивача посилались на рішення четвертої сесії п'ятого скликання Узинської міської ради від 20.12.2006, яким надано дозвіл ТОВ "Алькор-Агротрейд" на розробку проекту та затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення в оренду для обслуговування виробничої бази.
Таким чином, процедура оформлення оренди земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі, придбані ТОВ "Алькор-Агротрейд" згідно з договором купівлі-продажу від 08.12.2006, розпочалась у грудні 2006 року.
Перевіркою, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, встановлено, зокрема, що ТОВ "Алькор-Агротрейд" орендну плату за землю не сплачувало, тобто фактично безоплатно користувалося земельною ділянкою, на якій розміщена виробнича база підприємства, протягом 2007 - 2008 років. В порушення абз.2 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334 підприємством занижено валовий дохід на загальну суму 46285 грн., в тому числі: за І квартал 2007 року - на 5786 грн., 2 квартал 2007 року - на 5786 грн., 3 квартал 2007 року - на 5785 грн., 4 квартал 2007 року - на 5786 грн., 1 квартал 2008 року - на 5786 грн., 2 квартал 2008 року - на 5786 грн., 3 квартал 2008 року - на 5785 грн., 4 квартал 2008 року - на 5785 грн.
Суд вважає даний висновок Білоцерківської ОДПІ правомірним з огляду на таке.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, імперативно встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до абз.2 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям.
Згідно даних Білоцерківського управління земельних ресурсів та Узинської міської ради нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 1,033 га за адресою: АДРЕСА_1, становить: 462 850,20 грн., процентна ставка від нормативної грошової оцінки затверджена рішеннями Узинської міської ради: на 2007 рік - згідно рішення 7 сесії 5 скликання Узинської міської ради від 20.02.2007 року становить від 1% до 10%; на 2008 рік - згідно рішення 15 сесії 5 скликання Узинської міської ради від 29.01.2008 року становить від 1% до 10%. Виходячи із середньої процентної ставки, вартість безоплатного користування земельною ділянкою ТОВ „Алькор-Агротрейд" становить у 2007 році -23 142,51 грн. (462850,20 грн. х 5%), щоквартально по 5 785,63 грн., у 2008 році - 23 142,51 грн. (462850,20 грн. х 5%), щоквартально по 5 785,63 грн.
Крім того, позивач оскаржує спірне податкове повідомлення-рішення в частині встановлення порушення ТОВ «Алькор-Агротрейд»вимог абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334 в частині заниження оподатковуваного доходу на суму витрати на купівлю у ПП «Діоніс»ячменю, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яким передбачена правилами ведення податкового обліку.
У ході проведення перевірки було досліджено питання товарності проведених фінансово-господарських операцій ТОВ "Алькор-Агротрейд" з постачальниками та покупцями, а саме: спосіб транспортування придбаних та реалізованих товарів, передача останніх між матеріально-відповідальними особами, відповідність обсягів перевезення товару технічним характеристикам транспортних засобів, наявність ліцензій на здійснення транспортних перевезень, ціноутворення тощо.
Судом встановлено, що згідно прибуткової накладної: № 27-12/2 від 27.12.2007 ТОВ „Алькор-Агротрейд" придбало у ПП "Діоніс" (код ЄДРПОУ 32268786, с.Вільна Тарасівка Білоцерківського району) ячмінь у кількості 24,11 т по ціні 1166,667 грн. за 1 т, всього на суму 33754,0 грн., в тому числі ПДВ 5625,67 грн. і згідно з даними, вказаних у прибутковій накладній та книзі реєстрації доручень ТОВ "Алькор-Агротрейд", товар одержано через директора ТОВ "Алькор-Агротрейд" ОСОБА_2 згідно довіреності НОМЕР_2 від 27.12.2007 та згідно з прибутковою накладною № 30-01/33 від 30.01.2008 - ячмінь у кількості 41,69 т по ціні 1208,333 грн. за 1т, всього на суму 60450,50 грн., втому числі ПДВ 10075,08 грн. (згідно з даними, вказаними у прибутковій накладній та книзі реєстрації доручень ТОВ "Алькор-Агротрейд", товар одержано через директора ТОВ "Алькор-Агротрейд" ОСОБА_2 згідно довіреності НОМЕР_3 від 28.01.2008).
При дослідженні даного питання Білоцерківською ОДПІ встановлено проведення ТОВ „Алькор-Агротрейд" безтоварної операції. Суд вважає даний висновок податкового органу вірним, виходячи з наступного.
Розрахунки ТОВ "Алькор-Агротрейд" з ПП "Діоніс" проведені через розрахунковий рахунок відповідно до кореспонденції рахунків Дт 631 Кт 311 по журналах - ордерах по рахунках 631 "Розрахунки з постачальниками", 311 "Розрахунковий рахунок". Поставка грудня 2007 року оплачена у січні 2008 року, поставка січня 2008 року оплачена у лютому 2008 року.
В прибуткових накладних від ПП "Діоніс" вказано, що місцезнаходження ПП "Діоніс" -Білоцерківський район, с. Вільна Тарасівка, вул. Травнева, 2а. Однак дана адреса є юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням виконавчого комітету Вільнотарасівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04363001).
На запит Білоцерківської ОДПІ № 1102/10/23-2-035 виконавчим комітетом Вільнотарасівської сільської ради надано відповідь за № 02-14-116 за підписом сільського голови ОСОБА_3, в якій зазначено, що договори оренди нежитлових приміщень між виконавчим комітетом Вільнотарасівської сільської ради та ПП "Діоніс" за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 і по теперішній час не укладались. Для підтвердження даного факту працівниками відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб складено акт №84/23-2 від 29.04.2009 року "Про проведення перевірки місцезнаходження платника податків ПП «Діоніс»(код за ЄДРПОУ 32268786) за адресою: Білоцерківський район, с.Вільна Тарасівка, вул. Травнева, 2а.
Суд дійшов висновку, що адреса, вказана у вищевказаних прибуткових накладних від ПП "Діоніс" не відповідає фактичному місцезнаходженню підприємства.
Згідно з вимогами п.п.1.2 п.1, п.п.2.1, п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, вищевказані прибуткові накладні не можна визнати первинним документом бухгалтерського обліку, що підтверджує поставку товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 2, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996/ХІV (із змінами та доповненнями) та п.п.1.2 п.1, п.п.2.1, п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, оскільки місце складання прибуткових накладних не відповідає дійсності.
Інших документів на підтвердження факту купівлі ячменя, наприклад, договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ „Алькор-Агротрейд" та ПП «Діоніс»; належним чином оформлених товарно-транспортних накладних; актів виконаних робіт (транспортування придбаного товару у грудні 2007 року і січні 2008 року у ПП «Діоніс»), ні під час перевірки податкового органу (згідно з запитом директору ТОВ "Алькор-Агротрейд" за №10333/10/23-2 „Про надання завірених копій документів"), ні суду надані не були.
З акту перевірки вбачається та позивачем не заперечується, що у ході проведення перевірки документів складського, матеріального, аналітичного та синтетичного бухгалтерського та фінансового обліку не виявлено документів, які є складовою частиною комплекту перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року за № 863/5084 та до вимог Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженої постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.65р №П-6 і від 25.04.1966 №П-7.
Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 (із змінами та доповненнями) зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Отже, податковий облік повністю базується на первинних документах (накладних, актах виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, господарських договорах) та регістрах бухгалтерського обліку.
Відповідно до листа Державного комітету України по питаннях регуляторної політики та підприємництва від 08.08.2006 року № 6197 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, передбачений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також: для розрахунків за перевезення грузів та обліку виконаної роботи.
Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, використання якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов 'язковим.
В випадках відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг по перевезенню грузів автомобільним транспортом платник податку не має підстав відносити такі витрати до складу валових витрат.
Суд дійшов висновку, що відсутність товарно-транспортних документів, що підтверджували б фактичне перевезення товару, враховуючи відсутність ПП «Діоніс»за адресою, вказаною у прибуткових накладних від 27.12.2007 і від 30.01.2008, є підставою для визнання поставки товару такою, що не відбувалась.
Спірним податковим повідомленням-рішення встановлено порушення пп.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334, а саме визначено суму податкового зобов'язання у зв'язку з включенням ТОВ "Алькор-Агротрейд" до складу валових витрат вартість наданих транспортних послуг по організації доставки готової продукції покупцям, в тому числі по транспортному перевезенню готової продукції покупцям, які надавалися ТОВ "Алькор-Агротрейд" сторонніми організаціями - перевізниками на загальну суму 4500 грн., а також в частині заниження оподаткованого доходу на суму витрат, понесених на придбання у сторонніх підприємств експедиційних послуг до доставці готової продукції покупцям.
У акті перевірки Білоцерківська ОДПІ зазначає, що для перевірки надані накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, регістри бухгалтерського обліку, що стосуються даних господарської операції, але відсутні договори з покупцями, в яких повинна бути інформація щодо умов поставки. Відсутність таких договорів не дає можливості зробити висновки про зв'язок цих операцій із господарською діяльністю ТОВ "Алькор-Агротрейд".
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Оскільки даний правочин зафіксований у вищезазначених документах, які повністю ідентифікують контрагентів і його предмет, позивач вважає висновки Білоцерківської ОДПІ щодо не підтвердження первинними документами даних господарських операцій безпідставними.
Крім того, посилаючись на Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність», позивач вважає висновки Білоцерківської ОДПІ щодо не підтвердження використання придбаних експедиційних послуг у господарській діяльності ТОВ "Алькор-Агротрейд" не обґрунтованими.
Судом встановлено, що в ході перевірки, директором підприємства ОСОБА_4 було надано пояснення щодо документів, наданих для перевірки з переліком всіх наявних договорів купівлі-продажу з відміткою, що договори, документально оформлені з іншими контрагентами, відсутні. Для перевірки надані договори, укладені з ТОВ "Влад" (м. Біла Церква №ДГ-0000018 від 13.08.2008) і ТОВ "Каланчацький КХП" (№36 від 26.09.2007).
З акту перевірки вбачається, що згідно журналів - ордерів по бухгалтерських рахунках 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт перевізників по транспортному перевезенні готової продукції покупцям за відповідний звітний податковий період встановлено, що транспортні послуги по організації доставки готової продукції ТОВ "Алькор-Агротрейд" надавало наступним покупцям, договори на поставку готової продукції з якими не надані для перевірки, а саме: ТОВ „Август-Кий" (код за ЄДРПОУ 24582550). Послуги по транспортному перевезенню готової продукції для ТОВ „Август-Кий" надавалися ТОВ „Алькор-Агротрейд" такими перевізниками: СПД ОСОБА_5 (код НОМЕР_1, м. Біла Церква), ПП "Лір Україна (код ЄДРПОУ 33257967, м. Фастів).
Для перевірки надані наступні акти виконаних робіт перевізників по транспортному перевезенню готової продукції покупцям: акт ПП „Лір-Україна" № ОУ-0001203 від 24.09.2007 на суму 916,67 грн., ПДВ 183,33 грн., згідно з товарно-транспортною накладною отримувачем продукції є ТОВ "Август-Кий" (код ЄДРПОУ 24582550, м. Київ); акт СПД ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) № 19/3 від 19.03.2008 на суму 1833,33 грн., ПДВ 366,67 грн., згідно з товарно-транспортною накладною отримувачем продукції є ТОВ "Август-Кий" (код ЄДРПОУ 24582550, м. Київ); акт СПД ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) № 30/4 від 30.04.2008 на суму 1000 грн., ПДВ 200 грн., згідно з товарно-транспортною накладною отримувачем продукції є ТОВ "Август-Кий" (код ЄДРПОУ 24582550, м. Київ); акт ПП "Лір-Україна" № ОУ-0001313 від 24.11.2008р.на суму 750 грн., ПДВ 150 грн., згідно з товарно-транспортною накладною отримувачем продукції є ТОВ "Август-Кий".
У бухгалтерському обліку ТОВ „Алькор-Агротрейд" отримані послуги по транспортному перевезенню готової продукції покупцям відображена наступним чином: Дт 93 "Витрати на збут" Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 6441 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 94 "Інші витрати операційної діяльності", Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
У податковому обліку витрати, понесені ТОВ "Алькор-Агротрейд" на доставку готової продукції до вищевказаних покупців, включені до складу валових витрат підприємства - р.04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 за відповідні звітні податкові періоди.
При перевірці встановлено та не заперечується позивачем, що доставки готової продукції покупцям ТОВ „Алькор-Агротрейд" надавало ТОВ „БЦ Трансбудмеханізація" (код ЄДРПОУ 32945062, м. Біла Церква) згідно з договором № 01-07-2007 від 01.07.2007, термін дії якого до 31.12.2008.
Згідно з п.1 даного договору експедитор - ТОВ "БЦ Трансбудмеханізація" надаватиме експедиційні послуги по організації доставки готової продукції покупцям згідно із замовленням замовника - ТОВ "Алькор-Агротрейд" , а також надаватиме інші послуги, передбачені у договорі. Так, іншими послугами, передбаченими цим договором, п.п.2.2 обов'язок експедитора: надавати під завантаження автотранспортні засоби в технічно-справному стані (включаючи стан кузова і причепа), забезпечити збереження вантажу в дорозі, а також забезпечити організацію доставки вантажів в пункти призначення, в терміни, вказані в заявці замовника; здійснювати всі належні дії, що залежать від експедитора, для забезпечення водіями автотранспортними засобами, виконуючих перевезення, в частині дотримання ними правил в умовах перевезення вантажів при внутрішніх сполученнях, правил прийняття та здачі вантажів, належного оформлення документації та забезпечення їх схоронності.
Надаючи правову оцінку даним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 цього пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону № 334 господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Враховуючи системний аналіз названих норм права, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
Згідно з п.19 Положення бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. за № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.1999 за №27/4248 до витрат на збут включаються наступні витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) у відповідності до умов договору (базису) поставки.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 (із змінами та доповненнями) зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Отже, податковий облік повністю базується на первинних документах (накладних, актах виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, господарських договорах) та регістрах бухгалтерського обліку.
Відсутність повної інформації щодо фактичних обставин здійснених фінансово-господарських операцій з поставки готової продукції покупцям, а саме: відсутність письмових договорів з вищевказаними покупцями у ТОВ „Алькор-Агротред", в яких зазначена інформація щодо умов поставки (хто є відповідальним із сторін договору за транспортування та експедирування готової продукції від продавця - ТОВ "Алькор-Агротрейд" до покупця) не дає можливості зробити висновки про зв'язок таких операцій із господарською діяльністю підприємства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у ТОВ „Алькор-Агротрейд" відсутні підтверджуючі документи щодо витрат, пов'язаних з наданням послуг по організації доставки готової продукції покупцям, в тому числі по транспортному перевезенню готової продукції покупцям на загальну суму 4500 грн., в тому числі: 3 квартал 2007 року - 916,67 грн., 1 квартал 2008 року - 1833,33 грн., 2 квартал 2008 року - 1000 грн., 4 квартал 2008 року - 750 грн.
Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з п.1, п.7 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні та зведені документи можуть складатись на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та порядок її оформлення.
Суд дійшов висновку, що є вірним висновок Білоцерківської ОДПІ стосовно того, що акт здачі-прийняття робіт (надання експедиційних послуг) ТОВ „БЦ Трансбудмеханізація" № ОУ-0000039 від 30.04.2008, згідно якого загальна вартість робіт (послуг) складає 51403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 8567,20 грн.), не відповідає вимогам п.9.2. ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: складений з порушенням норм п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містить даних щодо обсягів та змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання експедиційних послуг і позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, тобто використання їх підприємством у власній господарській діяльності.
Згідно ст. 9 Закону України від 01.07.2004р. № 1955-ІУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон № 1955) договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 1955 істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В документах, які надались до перевірки, не вказано вид та найменування вантажу, вид транспорту, пунктів відправлення та призначення вантажу. Також, відсутні відомості щодо осіб, які уповноважені на приймання-передавання ТМЦ.
Згідно зі ст. 13 Закону України № 1955 експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.
При проведенні перевірки не було надано підтверджуючих документів щодо здійснення рахування вантажу.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 ТОВ „Алькор-Агротрейд" завищило валові витрати на загальну суму 42836 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року на 42836 грн.
Позивач також не погоджується з встановленим у спірному податковому повідомлені-рішенні порушенням вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 в частині заниження оподатковуваного доходу на суму витрат на електроенергію, що використовується ТОВ "Алькор-Агротрейд" у не господарській діяльності.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що інспекторами при розрахунку використання ТОВ "Алькор-Агротрейд" споживання електроенергії враховано лише виробниче обладнання по середнім технічним характеристикам, що визначена в технічній документації на обладнання та не врахували, що електроенергія споживається у більшій кількості у випадках включення даного обладнання коли зерно має більшу вологість, ніж передбачено нормою, а також не врахували те, що на підприємстві є інше обладнання, крім мінікрупоцеху та норії стрічкової ковшової. Крім того, Білоцерківська ОДПІ в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі - Порядок № 327, повинна вказати на яку негосподарську діяльність використана електроенергія -її кількість і обґрунтування.
З приводу даного порушення суд зазначає наступне.
Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначені Законом України «Про енергозбереження».
Так, ст. 20 вказаного Закону норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси.
Відповідно до п. 3 Порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.1997 (далі -Порядок № 786), норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації (далі - підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання.
Пунктом 4 Порядку № 786 встановлено, що відповідальність за розроблення і додержання норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на рівні підприємства несе керівник підприємства.
Згідно з п. 3.5. Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22 жовтня 2002 року N 112 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2002 р. за N 878/7166 (далі - Основні положення), до складу норм витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) на одиницю виробленої продукції не повинні включатися витрати та втрати ПЕР, викликані відступом від прийнятої технології, режимів роботи устаткування, рецептур, невиконанням вимог щодо якості сировини і матеріалів, та інші марнотратні витрати.
До складу норм витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції не включаються витрати за п. 1.14, а також відпускання ПЕР стороннім споживачам (селищам, їдальням, клубам, дитячим закладам та ін.) та втрати палива під час його зберігання та транспортування. Витрати ПЕР на ці потреби повинні нормуватися окремо (п. 3.6. Основних положень).
У п. 7.6 зазначено, що нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємств, організацій, установ (далі - підприємств) забезпечується самим підприємством. Відповідальність за розроблення і додержання норм витрат ПЕР на рівні підприємства несе керівник підприємства.
Пунктом 7.10 Основних положень передбачено, що норми витрат ПЕР на підприємствах розробляються щорічно. При цьому встановлюються річні норми з розбивкою по кварталах, а при необхідності, і по місяцях планового року. Розробка норм повинна супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР.
Диференціація норм за конкретними технологічними процесами чи напрямками споживання здійснюється підприємством самостійно на основі галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування (п.7.11 Основних положень).
Пункт 7.16 Основних положень встановлює, що для забезпечення об'єктивності нормування витрат ПЕР та контролю за виконанням встановлених норм обов'язковою є організація на підприємствах обліку витрат ПЕР за допомогою відповідних приладів та систем.
Перевіркою встановлено, що у виробничому процесі ТОВ "Алькор-Агротрейд" для виготовлення борошномельно-крупяної продукції використовуються основні фонди 2 групи: мінікрупоцех Р6-МКЦ-15 (для переробки ячменя, пшениці, гороха), норія стрічкова ковшова (для вертикального переміщення зерна). Згідно технічних характеристик даного обладнання фактична установлена потужність мінікрупоцеху складає 40-55 кВт, норма виходу 0,5 - 0,625 т/годину (в залежності від виду продукції), норії - 2,2 кВт та 10 т/годину відповідно. На території виробничої бази ТОВ „Алькор-Агротрейд" (м. Узин, вул. Заводська, 21а) рахується один лічильник електроенергії (встановлено при складанні акту обстеження території від 27.04.2009, на якій розміщена виробнича база товариства; окремих лічильників для виробництва і для інших потреб немає. Іншим використанням електроенергії згідно звітів енергетика є використання на освітлення території, побутове використання тощо. Також, інженером-електриком ТОВ „Алькор-Агротрейд" ОСОБА_6 було надано письмове пояснення щодо розрахунку спожитої ТОВ „Алькор-Агротрейд" електроенергії, згідно якого розподіл споживання електроенергії (на виробництво, побутові цілі, тощо) проводиться приблизним обчисленням і він може відрізнятись від фактичного по видах споживання.
Розрахункові дані використання електроенергії ТОВ "Алькор-Агротрейд" наведені у таблиці, наявної у акті перевірки.
З огляду на викладене та враховуючи положення п.5.1 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ст. 5 Закону № 334 суд дійшов висновку, що в порушення вимог цих норм Закону підприємством було віднесено до складу валових витрат вартість електроенергії, використання якої не пов'язано з виробничою діяльністю не підтверджено відповідними документами, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 11052 грн., в тому числі: за 3 квартал 2007 року - на 233 грн., за 4 квартал 2007 року - на 2339 грн., 1 квартал 2008 року - на 5060 грн., за 2 квартал 2008 року - на 1556 грн., за 3 квартал 2008 року - на 193 грн., за 4 квартал 2008 року - на 1672 грн.
У відповідності до ч. 2 п. 2.5 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17 березня 2001 року, податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника органу державної податкової служби щодо сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів. Таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків.
Згідно з п. 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, законом визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається за результатами проведення перевірки. Носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення є акт. Прийняття податкового повідомлення-рішення з інших підстав - не передбачено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки зазначена у акті перевірки інформація про виявлені порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Алькор-Агротрейд»є доказаною, підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.