17 січня 2011 року 2а-4944/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2010 року Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості у сумі 158 875 грн. 72 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності та податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.
Відповідач та його представник проти позову заперечили з посиланням на те, що оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, були оскаржені до Державної податкової адміністрації в Київській області, а відповідь надана з порушенням двадцятиденного строку, тому скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. У зв'язку з чим просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець Державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області 11.07.2005 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2.
Відповідач взятий на облік платника податків Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області 12.07.2005 за № 2343, про що свідчить копія довідки від 12.07.2005 № 7999, наявна у матеріалах справи.
Позивачем на підставі ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до направлень від 03.11.2009 №1350/17-1 та 13.11.2009 №1416/17-1, виданих Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Броварської об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області, інспектором державної податкової служби І рангу Стадніковою О.А. була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки був складений акт про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 17.11.2009 № 552/01-24/17-1-2021012342, який відповідачем був отриманий під підпис 17.11.2009.
Перевіркою були встановлені порушення податкового законодавства позивачем, а саме: неналежне ведення обліку, що полягало у відсутність книги обліку доходів та витрат за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, що є порушенням п. 6 ст. 128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003року № 436-ІV, із змінами та доповненнями; порушення вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 № 13-92 із змінами та доповненнями та п. 13 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64 із змінами та доповненнями, за результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся в сумі -34302 грн. 12 коп.; порушення вимог п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, проведеною перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди з 01.10.2006 по 31.08.2008 всього на суму -80022 грн. 00 коп.; порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. 68/97-ВР із змінами та доповненнями, за результатами перевірки донарахована сума податку на додану вартість склала 3617 грн. 00 коп.
На підставі акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001061701/0 від 23.11.2009, яким було визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 34302 грн. 12 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0001071701/0 від 23.11.2009, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 125458 грн. 05 коп.
Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 23.11.2009, про що свідчить її підпис і дата у графі про вручення на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись з результатами перевірки, відповідач подав до ДПА в Київській області скаргу з вимогою скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення (вх. № 296/М від 07.12.2009 року).
За результатами розгляду вказаної скарги, рішенням заступника голови ДПА в Київській області скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з порушенням порядку та строків оскарження, встановлених пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних відносин (далі -Закон України № 2181-ІІІ), та п. 4 і пп. 5.1 п.5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за № 723/1748.
Відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено першу - № 1/1706 від 07.12.2009 року та другу - № 2/20 від 25.01.2010 року податкові вимоги, які отримані відповідачем 22.12.2009 року та 02.02.2010 року відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення № 0586488 та № 5960090.
Як пояснив представник позивача і підтверджується матеріалами справи, податковий борг платника податків виник 03.12.2009. За актом перевірки від 17.11.2009 № 552/01/17-1-2021012342 винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 № 0001071701/0 та нараховано податок на додану вартість в сумі 125458,50 грн., проте станом на 03.12.2009 за вказаним податком у відповідача існувала переплата у сумі 708,55 грн., крім цього відповідач, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 21.12.2009 № 37608 самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 12,00 грн. Таким чином, податкова заборгованість з податку на додану вартість становить 124761,95 грн. = (125458,50 грн. -708,55 грн.)+12,00 грн.
Також, за актом перевірки від 17.11.2009 № 552/01/17-1-2021012342 винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 року № 001061701/0 та нараховано податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 34302,12 грн., проте станом на 03.12.2009 за вказаним податком у відповідача існувала переплата у сумі 188,35 грн. Таким чином, податкова заборгованість з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності становить 34113,77 грн. = 34302,12 грн. - 188,35 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п 5.2 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, зазначених підпунктом 5.2.1. цього пункту.
Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за № 723/1748 із змінами та доповненнями (далі - Положення №29) передбачено, що відповідно до пп. 5.2.2., у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган не вірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, з скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана протягом десяти календарних днів до контролюючого органу, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом десяти календарних днів від дня отримання скарги від платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове не задоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного 20-денного строку для відповіді на нього. З урахуванням положень п.16.2 вказаного Закону керівник відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо вмотивоване рішення за поданою скаргою платника податків не надається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовження за рішенням керівника контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього ж підпункту.
Строки подання заяви на перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 ст.15 Закону.
Процедура оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.
Згідно пп.5.2.3 заява подана із дотриманням строків, визначених пп.5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомлення, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються а суму податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається не узгодженою.
Відповідно до пп.5.4.2 процедура адміністративного оскарження закінчується : останнім днем строку, передбаченого пп. 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 мала право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкових повідомлень-рішень Броварської ОДПІ від 23.11.2009року №0001061701/0, №0001071701/0 з первинною скаргою саме до Броварської ОДПІ. У разі не згоди з прийнятим Броварською ОДПІ рішенням за розглядом первинної скарги на зазначенні податкові повідомлення-рішення, платник податків мав право протягом зазначених строків , установлених абзацом першим пп.5.2.2, п.5.2, ст.5 Закону № 2181 та п.4 і пп.5.1., п.5 Положення №29 подати повторну скаргу до ДПА в Київській області.
Судом встановлено, що первинна скарга до Броварської ОДПІ на податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 23.11.2009 №0001061701/0 і № 0001071701/0 не надходила, хоча, як зазначалось вище, платником податків вказані податкові повідомлення-рішення отримано особисто під розпис 23.11.2009. Скарга була подана одразу до ДПА у Київській області (вх. № 296/М від 07.12.2009) та залишена без розгляду з підстав порушення строків та порядку оскарження податкових-повідомлень рішень (рішення від 17.12.2009 № 488/М/25-017/384-1311).
Враховуючи викладене, скарга на податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 23.11.2009 №0001061701/0 і № 0001071701/0 подана з порушенням порядку та строків, визначених пп.5.2.2, п.5.2., ст.5 та п.4 і пп.5.1., п.5 Положення №29, а отже не підлягає розгляду органами ДПА (п.7 Положення).
Згідно з абзацами другим і п'ятим пп.5.2.4, п.5.2, ст. Закону України №2181-ІІІ і абзацами другим і шостим п.12 Положення №29 процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень закінчилась 03.12.2009, зокрема, останнім днем строку, передбаченого пп.5.2.2, п.5.2, ст.5 Закону №2181 п.4 і пп.5.1., п.5 Положення №29, для подання скарги про перегляд рішення органу державної податкової служби, у разі коли така скарга не буде подана у встановлений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
При звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання не дійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається не узгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно пп.5.2.5 з урахуванням строків давності платник має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення не підлягає адміністративному оскарженню.
Судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду відсутня адміністративна справа щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Броварської ОДПІ від 23.11.2009 №0001061701/0 і № 0001071701/0.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з вищенаведеного, податкові зобов'язання відповідача не були сплачені в установлені строки, а тому таке зобов'язання визнається судом податковим боргом та суд вважає встановленим факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі.
Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем надані суду, їх копії долучені до матеріалів справи. Відповідач заперечень та жодних документів по суті порушень, за які були нараховані штрафні санкції, суду не надав, хоча розгляд справи неодноразово відкладався за його клопотанням у зв'язку з необхідністю підготовки заперечень щодо суми податкового боргу.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України податкову заборгованість у загальній сумі 158875 (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 72 коп., у тому числі 34113 (тридцять чотири тисячі сто тринадцять) грн. 77 коп. заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та 124741 (сто двадцять чотири тисячі сімсот сорок одна) грн. 95 коп. заборгованість зі сплати податку на додану вартість.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 22 січня 2011 року.