про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
12 травня 2011 року 2а-1893/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Волощука О.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «ЕКМІ»про забезпечення позову в адміністративній справі № 2а-1893/11/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «ЕКМІ»до Державної податкової служби України про скасування рішень,
У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «ЕКМІ»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про скасування рішення Державної податкової адміністрації України від 07.04.2011 № 6731/6/25-0415 та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 09.03.2011 № 0000092301/0/209, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Київській області від 11.02.2011 № 304/10/25-017/10-174.
21.04.2011 через канцелярію суду представником позивача подано заяву, в якій позивач просить в доповнення до позовних вимог до прийняття судом рішення у справі та набуття ним законної сили призупинити виконання податкового повідомлення-рішення 09.03.2011 № 0000092301/0/209.
Відповідно до ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявивши клопотання про забезпечення позову, позивач жодним чином не послався на можливість заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Так само, у судовому засіданні 12.05.2011 представник позивача не обґрунтував своїх вимог та не надав жодних доказів, які свідчать про існування реальної загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Представник відповідача проти задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову заперечив.
Судом встановлено, що податковим повідомленням рішенням від 09.03.2011 № 0000092301/0/209 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 80914 грн. 50 коп., з яких 539431 грн. 00 коп. -за основним платежем та 269715 грн. 50 коп. -за штрафними фінансовими санкціями.
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Крім того, згідно пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 цього Кодексу передбачено, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
З огляду на викладене, суд не дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, як вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «ЕКМІ»про забезпечення позову у адміністративній справі № 2а-1893/11/1070 відмовити.
Копію ухвали видати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.
Суддя Спиридонова В.О.