26 квітня 2011 року 2а-1786/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Волощука О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,
У квітні 2011 року прокурор м. Біла Церква Київської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі -центр зайнятості) до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5349 грн. 99 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що центром зайнятості було надано статус безробітного відповідачу в період з 27.08.2009 по 18.08.2010. Як безробітному, відповідачу, було нараховано та виплачено грошову допомогу по безробіттю у розмірі 5349 грн. 99 коп. Проведеною прокуратурою у березні 2011 року перевіркою з питань додержання вимог чинного законодавства України про зайнятість населення, встановлено, що ОСОБА_1 27.08.2009 зареєстрована як така, що шукає роботу і на підставі Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»їй надано статус безробітної. Одночасно з цим перевіркою встановлено, що з 11.05.2006 по 23.04.2010 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що є порушенням ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач проти позову заперечував та у судовому засіданні визнав, що отримував грошову допомогу по безробіттю будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, однак просив у задоволені адміністративного позову відмовити, у зв'язку з тим, що фактично підприємницькою діяльністю не займалась та доходів не отримувала, тому не є зайнятою особою в розумінні Закону України «Про зайнятість населення».
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 27.08.2009 звернулась до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного, до вирішення питання його працевлаштування, відповідно до законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В своїй заяві відповідач зазначив, що на час подачі заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не займається трудовою діяльністю та не отримує пенсію.
Відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, позивач зареєстрував відповідача як особу, що шукає роботу з 27.08.2009 та завів на нього персональну картку № НОМЕР_1. Відповідно до ст. ст. 2, 4 Закону України «Про зайнятість населення»позивачем було винесено наказ про надання відповідачу статусу безробітного на загальних підставах з 27.08.2009.
На виконання пп. «є»п. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 6, пп. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 № 915/5136, відповідачу на підставі поданих їм відомостей та документів було призначено допомогу по безробіттю, про що позивачем винесено наказ, про призначення допомоги по безробіттю протягом 360 календарних днів з 27.08.2009 по 18.08.2010.
Як зазначалося вище, в ході проведення перевірки, прокуратурою було надіслано лист від 11.03.2011 № 2503 до відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Білоцерківської міської ради про надання витягу з Єдиного державного реєстру щодо реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Як вбачається з отриманої прокуратурою довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець від 11.05.2006, про що було зроблено відповідний запис в журналі обліку реєстрації за № НОМЕР_2.
09.02.2010 за № НОМЕР_3, було проведено державну реєстрацію внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, а 23.04.2010 за № НОМЕР_4 було проведену державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки, за час перебування на обліку позивача як безробітний, відповідач отримав грошову допомогу по безробіттю у загальній сумі 5349 грн. 99 коп., з яких: за серпень 2009 року -00 грн. 00 коп., за вересень 2009 року -200 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року -500 грн. 00 коп., за листопад 2009 року -500 грн. 00 коп., за грудень 2009 року -499 грн. 99 коп., за січень 2010 року -500 грн. 00 коп., за лютий 2010 року -500 грн. 00 коп., за березень 2010 року -500 грн. 00 коп., за квітень 2010 року -500 грн. 00 коп., за травень 2010 року -500 грн. 00 коп., за червень 2010 року -550 грн. 00 коп., за липень 2010 року - 600 грн. 00 коп., за серпень 2010 року -00 грн. 00 коп.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи.
Водночас пп. «б»п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6.14 порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Таким чином, відповідач на час перебування на обліку в центрі зайнятості в період з 27.08.2009 по 18.08.2010 відносився до зайнятого населення, а тому не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.
Таким чином, суд дійшов про обґрунтованість позовних вимог з огляду на подання відповідачем завідомо неправдивих відомостей про себе, які вплинули на підстави, порядок та розмір грошової допомоги, отриманої відповідачем як безробітним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю з відповідача - законні та обґрунтовані, а позов є таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з першим реченням ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Враховуючи клопотанням відповідача щодо розстрочення виплати у зв'язку з відсутністю постійного доходу, а також факт того, що допомога по безробіттю у сумі 5 349 грн. 99 коп. була виплачена центром зайнятості частинами протягом майже року, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 257 КАС України та встановити спосіб, строки та порядок виконання судового рішення.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості одержану допомогу по безробіттю в сумі 5 349 (п'ять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 99 коп. (розрахунковий рахунок № 37176001002074 у ВДК, МФО 821018, код 22199887).
Визначити строки і порядок виконання даної постанови шляхом сплати 5 349 (п'ять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 99 коп. протягом дванадцяти місяців частками: по 445 (чотириста сорок п'ять) грн. з травня 2011 року по березень 2012 року включно та 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 99 коп. у квітні 2012 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 28 квітня 2011 року.