13 квітня 2011 року 2а-1358/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом прокурора м. Славутича Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»про стягнення заборгованості,
У березні 2011 року прокурор м. Славутича Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про стягнення з Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»(надалі - відповідач) заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2 551 156 грн. 87 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за період з червня 2010 року (з урахуванням часткової сплати) -по грудень 2010 року.
Відповідач позов не визнав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
В запереченні представник відповідача зазначив, що з червня 2010 року по грудень 2010 року відповідачем перераховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1 520 579 грн. 84 коп. Крім того, відповідно до бухгалтерської довідки відповідача сума боргу по сплаті страхових внесків за період з червня 2010 року -по грудень 2010 року становить 1 030 577 грн. 03 коп. та дану суму боргу відповідач визнає.
Вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»(ідентифікаційний код: 31476318, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 8) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області як юридична особа 04.04.2001, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, наявною у матеріалах справи.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 759, що підтверджується відомостями, наведеними в картках особового рахунку, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058 - IV.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Частиною 1 ст. 14 зазначеного Закону передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, -для осіб, зазначених у п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч. 6 та 12 ст. 20 Закону України № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року -грудень 2010 року, зокрема: за червень (з урахуванням часткової сплати) -217337 грн. 26 коп., липень -378051 грн. 22 коп., серпень -378017 грн. 29 коп., вересень -369767 грн. 59 коп., жовтень -395880 грн. 37 коп., листопад -404998 грн. 38 коп., грудень - 407104 грн. 76 коп.
В даних розрахунках відповідачем були самостійно визначено суму страхових внесків, що підлягають сплаті.
На протязі 2010 року відповідач сплачував страхові внески, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача, які долучені до матеріалів справи.
Представником відповідача надана бухгалтерська довідка від 12.04.2011 зі змісту якої вбачається, як проводилися розрахунки по сплаті недоїмки за відповідний період. Дана довідка містить вказівку про порядок погашення недоїмки за період червень -грудень 2010 року, з якої вбачається, що станом на червень 2010 року, відповідач мав переплату у сумі 354 грн. 00 коп., за всі подальші місяці за відповідачем рахувалась заборгованість, а саме: липень -заборгованість у сумі 50612 грн. 90 коп., за серпень -91593 грн. 21 коп., вересень -89336 грн. 35 коп., жовтень -97092 грн. 47 коп., листопад -348422 грн. 99 коп., грудень -353873 грн. 11 коп. З урахуванням часткової сплати, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 1 030 577 грн. 00 коп.
З пояснень представника відповідача, саме цю суму заборгованості відповідач визнає, як недоїмку зі сплати страхових внесків.
Крім того, представник відповідача зауважив про неможливість погашення відповідачем недоїмки зі сплати страхових внесків у порядку календарної черговості з урахуванням того, що п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV, яким передбачалася така можливість для позивача, виключений відповідно до змін, які були внесені до цього Закону відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI.
Тому, кошти які відповідач сплачував відповідно до платіжних доручень з липня 2010 року по січень 2011 року, позивач не мав права зараховувати в рахунок погашення недоїмки за минулі періоди.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено п. 8, 9 ст. 106 цього Закону.
Відповідач зазначає про визнання лише частини заявленої до стягнення заборгованості у сумі 1 030 577 грн. 03 коп.
Судом враховано, що відповідачем було сплачено заборгованість зі сплати недоїмки у сумі 1 520 579 грн. 84 коп., як зазначалося раніше ця обставина підтверджена наданими відповідачем платіжними дорученнями за червень -грудень 2010 року, та не спростована прокурором у справі.
Стосовно тверджень представника відповідача про застосування календарної черговості погашення недоїмки, то воно взято судом до уваги частково, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, даний пункт виключений.
Однак, суд не бере до уваги твердження відповідача про протиправність у діях позивача про зарахування в порядку календарної черговості коштів зі сплати страхових внесків в рахунок погашення недоїмки саме з 08.07.2010, бо відповідно до порядку набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2011.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неможливість зарахування коштів, які надходять від страхувальника, в рахунок погашення недоїмки зі сплати страхових внесків, саме з моменту набрання чинності Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI, тобто з 01.01.2011.
Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність дій з боку позивача в частині зарахування в рахунок погашення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року коштів, сплачених відповідачем починаючи з 01.01.2011.
Перерахування коштів відповідачем за збір по страховим внескам за грудень 2010 року у 2011 році підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: від 12.01.2011 № 47 відповідач сплатив 15008 грн. 90 коп., від 14.01.2011 № 98 - 136 грн. 00 коп., від 14.01.2011 № 99 -2257 грн. 60 коп., від 20.01.2011 № 9 -380 грн. 00 коп., від 20.01.2011 № 10 -2875 грн. 57 коп., від 20.01.2011 -3432 грн. 43 коп.
Кошти сплачені відповідно до вищезазначених платіжних доручень, повинні бути зараховані відповідно до призначення платежу вказаного в них, тобто саме за грудень 2010 року.
З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 24 090 грн. 50 коп. задоволенню не підлягають.
Враховуючи все вище викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що несплачена сума боргу до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області становить 2 527 066 грн. 37 коп. та у встановлені законодавством строки є несплаченою; наявність у нього цієї суми заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на користь Управління пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованості по сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2 527 066 (два мільйони п'ятсот двадцять сім тисяч шістдесят шість) грн. 37 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 18 квітня 2011 року.